Новини
Історія Української держави двадцятого століття /І. Нагаєвський/ Видання 1993 року
Перше в Україні перевидання праці о. Ісидора Нагаєвського, що вийшла 1989 року в Українському Католицькому Університеті ім. св. Климента в Римі.
Автор - капелан дивізії "Галичина" у 1943-44 роках (відомий своїми "Спогадами польового духовника"), згодом - військовополонений в англо-американських таборах, що наклало відзнаку на його погляди та історичні штудії.
Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості.
Надія Лопухова /Л. І. Дмитрова/ (Антикварне видання 1981 року)
Унікальне мистецьке видання. Альбом "Надія Лопухова" присвячено творчості провідного українського графіка - Надії Лопуховій. У виданні репродуковано твори, що принесли художниці широке визнання: серія літографій "Жіноча доля у творах Т. Г. Шевченка", офорти, зроблені за мотивами драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" та інші.
Зміст
- Шлях у мистецтво - с. 5
- Дитяча література - с. 11
- "Лісова пісня" Лесі Українки - с. 43
- "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного - с. 57
- Станкова графіка - с. 73
- Основні виставки, у яких брала участь Надія Лопухова - с. 108
- Біографічні дані - с. 110
Видання буде цікавим для мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Назва: Надія Лопухова.
Автор: Надія Йосипівна Лопухова (1928 — 2014) — український графік, член Спілки художників СРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник України.
Рік: 1981
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: 110
довжина 22
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Текстология /Д. С. Лихачев/ (Наукове видання 1983 року)
Класичне видання з теорії літератури. У своїй науковій праці "Текстология на материале русской литературы X - XVII веков" відомий філолог Д. С. Лихачов розповідає про місце текстології серед інших філологічних дисциплін, а також про те, як текстологія стала наукою, що вивчає історію тексту і нерозривно пов'язаною з історичною наукою, літературознавством, історією суспільної думки та палеографією. Автор стверджував, що самостійність текстології як науки та її тісний зв'язок з іншими науками особливо чітко визначилася у тій галузі, яка вивчає руську літературу XI—XVII ст. Попри певну ідеологічну забарвленість, це видання містить важливий узагальнюючий досвід текстології, що нагромадився у фахівців з давньоруської літератури. Тому, матеріали, які викладені у "Текстологии на материале русской литературы X - XVII веков" можуть бути корисними і для текстологів, які працюють і в інших сферах.
Видання підійде усім, хто цікавиться теорією літератури та, зокрема, історією давньоруської літератури.
Назва: Текстология
Автор: Дмитро Сергі́йович Лихачов (1906 - 1999) — філолог, історик, текстолог, академік, автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури та текстології.
Рік: 1983
Ленинград, "Наука" Ленинградское отделение
Сторінок: 639
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,730 кг
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Соломія Крушельницька роман-біографія /В. Врублевська/ (Видання 1979 року)
Життя і творчий шлях всесвітньовідомої співачки
Серед видатних жінок, яких дав світовій культурі український народ, височіє постать Соломії Крушельницької. Художньо-документальний роман української письменниці Валерії Врублевської висвітлює життя і творчий шлях всесвітньо знаної співачки. Письменниці вдалося відтворити повнокровний образ визначної людини, якою була С. Крушельницька, показати високу красу її життя, глибинність душі, вроджений артистизм, помножений на безупинне самовдосконалення. Та найбільш приваблює в Врублевську громадянський аспект життя видатної співачки,
«Соломія Крушельницька. Роман-біографія».
Автор: Валерія Врублевська
Видавництво: «Молодь», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 332
Соя. Її значення та способи культивування /П. Бордаков/ (Антикварна книга 1930 року)
Практичний посібник з вирощування сої, її корисних властивостей та економічного значення для сільського господарства.
ЗМІСТ
- Що за рослина соя
- Зовнішній вигляд сої
- Походження сої
- Сою сіють у багатьох країнах
- Соя дає чудовий харч для худоби
- Сою можна вживати до страви
- На якому ґрунті росте соя
- Соя не виснажує, а поліпшує ґрунт, на якому росте
- Соя не боїться посухи
- Сої не шкодять приморозки
- В сої немає небезпечних ворогів
- Врожай насіння
- Соя – гарна просапна рослина
- Соя гарний попередник для ярини та озимини
- Витрати на один гектар соєвого посіву та прибутковість од неї
- Гатунки сої
- Обробка ґрунту під сою
- Чи потребує соя угноєння
- Зараження ґрунту на соєві бактерії
- Час посіву сої
- Кількість насіння на гектар
- Способи засіву сої
- Догляд за соєю
- Уборка сої
- Молотьба, очистка та сортування сої
- Зберігання насіння сої
- Роля державних та кооперативних установ у розповсюдженні сої
- Висновки
Бібліографічна інформація
Назва: Соя. Її значення та способи культивування
Автор: П. Бордаков
Рік і місце видання: 1930, Харків
Сторінок: 23
Мова: українська
довжина 22
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,030 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Испанская революция / Г. Гомец / (Антикварна книга 1933 року)
Книга про революційне мистецтво в Іспанії початку XX ст.
Автор, Геліос Гомес, представлений як один з передових революційних художників Заходу. У передмові описується розвиток руху революційних художників у контексті світової економічної кризи та зростання робітничого руху. Підкреслюється вплив будівництва соціалізму в СРСР на формування поглядів західних революційних митців. Гомес розглядається як типовий представник цього руху.
Вопросы методологии исторического исследования. Теоретические проблемы истории феодализма. Л.В. Черепнин (Наукове видання 1981 року)
Збірка статей академіка Черепніна Л.В.
У книзі всебічно розкрито концепцію становлення та розвитку феодальної формації в Росії, послідовно розглянуті найголовніші сторони її соціально-економічної, політичної історії, еволюції суспільної думки та культури, історії класової боротьби у X—XVIII ст. Ця книга включає роботи Л.В. Черепніна з питань методології історичного пізнання, теоретичних проблем історії феодальної Росії.
«Вопросы методологии исторического исследования: теоретические проблемы истории феодализма»
Автор: Академік Лев Володимирович Черепнін (1905-1977)
Видавництво «Издательство «Наука» 1981
Мова: російська
Сторінок: 280
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Синайский патерик (Видання 1967 року)
Переклад твору візантійського письменника Іоанна Мосха.
У виданні вперше відтворюється текст однієї з найдавніших та найцінніших пам'яток російської мови, літератури писемності. Пам'ятка є збіркою різноманітних по змісту новел. У ньому наводиться багато історичних, географічних, етнографічних відомостей. Цікава мова пам'ятника з великою кількістю елементів побутової мови, з багатою за складом та різноманітною за стилем лексикою. Опублікований рукопис Державного Історичного музею не містить запису про час і місце його написання і не має назви, відповідної його створенню. У науковій літературі він відомий як Синайський патерик, або за збереженою пізнішою назвою Патерик Синайський, і відноситься зазвичай до XІ-XІІ ст. Рукопис повністю не виданий.
«Синайский патерик»
Редактор: Рожкова О.Ф.
Видавництво: «Наука», 1967
Мова: дореформена російська
Сторінок: 406
Светские фрески Софийского собора в Киеве. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Светские фрески Софийского собора в Киеве
ґрунтовна робота про київський живопис 11 століття.
Букіністична рідкість
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1989
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 216
Інші книги Сергія Висоцького
Древнерусские надписи Софии Киевской (посилання на RV14687)
Средневековые надписи Софии Киевской (посилання на RV13064)
Энциклопедический словарь лекарственных, эфирномаслиничных и ядовитых растений /Г. С. Оголевец/ (Антикварне видання 1951 року)
Довідкове видання з ботаніки. "Энциклопедический словарь лекарственных, эфирномаслиничных и ядовитых растений" містить список лікарських, ефірних та токсичних рослин із описом їх зовнішнього вигляду, розподілу речовин, що містяться в них, та з характеристикою терапевтичних властивостей. У виданні є латино-російський покажчик назв рослин.
Словник містить багато чорно-білих та кольорових зображень рослин.
Книга зацікавить ботаніків, медичних працівників та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Энциклопедический словарь лекарственных, эфирномаслиничных и ядовитых растений.
Рік: 1951
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Мова: латинська, російська
Сторінок: 486
довжина 27
ширина 18
товщина 3,5
Вага: 1,220 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.