Новини
Пятнистый сфинкс. Пиппа бросает вызов / Джой Адамсон / (Видання 1984 року)
Науково-популярна книга про повернення диких тварин у природне середовище.
У цьому виданні об'єднано дві книги відомої англійської письменниці та науковиці Джой Адамсон. Авторка розповідає про свій багаторічний експеримент з повернення у дику природу тварин, вирощених у неволі. Книга базується на особистому досвіді Адамсон та містить захоплюючі розповіді про її роботу з дикими тваринами.
Видання супроводжується передмовою В. Є. Флінта та містить ілюстрації, що доповнюють розповідь авторки. Це п'яте стереотипне видання книги, що свідчить про її популярність серед радянських читачів.
Книга розрахована на широке коло читачів, зацікавлених питаннями зоології, екології та охорони природи.
Бібліографічна інформація
Назва: Пятнистый сфинкс. Пиппа бросает вызов
Автор: Джой Адамсон
Рік і місце видання: 1984, Москва
Сторінок: 365
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 14
товщина 3
Вага: 0,670 кг
Твори. Юрій СМОЛИЧ (Видання класичної літератури 1987 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Друкується автобіографічна трилогія "Дитинство", "Наші тайни", "Вісімнадцятилітні", яку письменник назвав літописом свого покоління. Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями.
Повість. Романи.
Автор: Юрій Корнійович Смолич (1900-1976)
Київ 1987 Наукова думка
Сторінок: 750
Михайло Грушевський. Фотоальбом (Видання 1996 року)
Фотодокументальна розповідь про великого літописця, будівничого нової України, який своєю діяльністю і творчістю заклав фундамент національно-культурного, інтелектуальною, державного відродження української нації в XX столітті, створив цілу епоху у вітчизняній і світовій історії. Видання розраховане на широке коло читачів.
«Михайло Грушевський». Фотоальбом. 130-й річниці від дня народження Михайла Грушевського присвячується
Автор: Решодько Леонід Васильович
Видавництво «Україна» Київ 1996
Мова українська
Сторінок 140
Києво-Могилянська академія. З.І. Хижняк (Наукове видання 1981 року)
Висвітлюється історія виникнення і розвитку Києво-Могилянської академії, яка була першим і довгий час єдиним вищим навчальним закладом в Україні та в усій Східній Європі.
Зміст
- Становлення вищої освіти в Україні
- Києво-Могилянська академія - центр освіти й науки в Україні
- Культурні зв'язки Києво-Могилянської академії
Києво-Могилянська академія.
авторка: Хижняк Зоя Іванівна
Київ - 1981, видання друге
Сторінок: 234
ІСТОРІЯ РУСІВ /Пер з рос.: І. Драч; передм.: В. Шевчук/ (Видання 1991 року)
Історико-політичний твір про минуле українського народу.
"Історія Русів" - це визначна пам'ятка української історіографії та літератури кінця XVIII - початку XIX ст. Книга представляє унікальний погляд на історію України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст.
Твір поєднує в собі риси історичного дослідження, політичного трактату та художньої прози. Автор, чия особа досі залишається предметом дискусій, подає історію українського народу крізь призму боротьби за свободу та державність. "Історія Русів" мала значний вплив на формування національної свідомості українців та розвиток української історіографії.
Книга довгий час поширювалася в рукописних копіях і справила великий вплив на багатьох видатних діячів української та російської культури, зокрема Тараса Шевченка, Миколу Гоголя та Олександра Пушкіна.
Це видання є першим повним перекладом "Історії Русів" українською мовою, що робить цей важливий історичний документ доступним широкому колу читачів.
/
Бібліографічна інформація
Назва: ІСТОРІѦ РУСІВ
Автор: Г. Koниський (Пер. з рос.: Іван Драч)
Рік і місце видання: 1991, Київ
Сторінок: 317
Мова: українська
Мистецтво фольклор та етнографія слов’янських народів /Федорук О.К./(Наукове видання 1993 року)
Українське народознавство та фольклористика.
Доповіді на ХІ Міжнародному з'їзді славістів присвячені актуальним питанням культурного розвитку слов'янських народів. Із залученням широкого новітнього матеріалу розкрито взаємини різних видів мистецтва слов'ян доби барокко, висвітлено проблемні аспекти українського народознавства та фольклористики на загальнослов'янському тлі, схарактеризовано внесок українських митців, духовної та матеріальної культури українців загалом у скарбницю Слов'янщини.
«Мистецтво фольклор та етнографія слов'янських народів. ХІ Міжнародний з'їзд славістів (Братислава, 30 серпня - 8 вересня 1993 р.)»
Редактор: Федорук О.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 196
Сокровища Черного моря. Подводная археология Украины. (С. Воронов)
Особливості: книга має видавничий дефект (див. фото), продається зі знижкою.
Автор: Сергій Воронов
Рік видання: 2010
Мова: російська, німецька
Кількість сторінок: 100, з ілюстраціями
Особливості: книга має видавничий дефект (див. фото), продається зі знижкою.
В фотоальбомі представлені найкращі 100 фотографій, які було зроблено під час найбільш цікавих підводно-археологічних експедицій Департамента підводної спадщини Інституту археології Національної академії наук України.
На фото об'єкти підводної культурної спадщини України, що представляють епоху Античності, Середньовіччя та Новітньої історії (фото затонувших кораблів війн першої половини 20 ст.).
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Андрей Рублев /В.Н. Лазарев/ (Видання 1960 року)
Альбом російського іконопису
Для альбому, крім оригінальних зйомок, були використані негативи, що зберігаються у фототеках музею Андрія Рубльова та музею Архітектури академії будівництва та Архітектури СРСР.
«Андрей Рублев». Альбом
Автор: В.Н.Лазарев
Видавництво: «Советский художник», 1960
Мова: російська
Григорій Левицький і українська гравюра /Фоменко В.М./ (Наукове видання 1976 року)
Українське народне мистецтво.
У книзі досліджується творчість українського гравера Г.Левицького (1697-1769), який сприяв збагаченню українського граверства XVIII ст. реалістичними рисами, прогресивними суспільними ідеями. Висвітлюються російсько-українські та польсько-українські зв'язки в галузі граверства і роль Г. Левицького в їх зміцненні.
«Григорій Левицький і українська гравюра»
Автор: Фоменко В.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 109
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Суперліто. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
В третій книжці норвезької письменниці та художниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт Уда знову повертається, з новим щоденником і новими історіями про своє суперліто. Дівчинка подорослішала – і в неї тепер купа справ: випускний у молодшій школі, шкільна закоханість, канікули в літньому таборі, пригоди і... ще одна закоханість? Сторінки щоденника швидко заповнюються: Уда записує туди свої вагання й сумніви і переконується, що щасливі й нещасливі миті в житті завжди поруч.
Суперліто.
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 344
Попередні книжки: «Привіт, це я», «Абсолютно не цілована».
Наступна книжка: «Happy End, попри все?»