Новини
Человек-амфибия. /Александр Беляев/ (Антикварне видання 1988 року)
Збірка науково-фантастичних романів та оповідань відомого радянського письменника-фантаста Олександра Біляєва. До неї увійшли романи "Людина-амфібія", «Остання людина з Атлантиди» та такі оповідання як "Мертва голова", "Тримай на захід", "Невидиме світло". Видання прикрашене ілюстраціями художника Олександра Басса.
Головний герой роману "Людина-амфібія" юнак Іхтіандр в результаті зухвалого експерименту, проведеного його прийомним батьком, аргентинським хірургом Сальватором, отримав здібність жити у водній стихії, яка водочас дарує йому гармонію з прекрасною Гуттієре та стає його прокляттям, навіки розлучаючи людину-амфібію з коханою й людським родом.
В другому романі «Остання людина з Атлантиди» нью-йоркський підприємець містер Соллі споряджає наукову експедицію з метою відшукати легендарну острівну державу, описану колись у діалогах Платона. Тут письменник спробував реконструювати життя легендарної Атлантиди, що зникла в океанській безодні.
Сюжет оповідання "Мертва голова", написаний в піджанрі робінзонади, розгортається довкола спроб французького вченого-ентомолога Мореля вижити в нетрях дикої природи Амазонії.
Головний герой "Тримай на захід" геній на ім’я Великий Розум, виборюючи більше часу на власне життя, летить на ракеті на захід, намагаючись встигнути закінчити свій винахід.
Оповідання "Невидиме світло" розповідає про сліпця Доббеля, якому доктор Крусс вживляє електроноскоп - апарат, що дарує своєму носію можливість сприймати випромінювання електронів.
Автор на сторінках своїх творів майстерно створює атмосферу таємничості й загадковості, спонукаючи читача дізнатись, чим закінчиться та чи інша пригода.
Твори написані російською мовою.
Унікальна збірка сподобається шанувальникам наукової фантастики, а також колекціонерам антикварних книг.
Назва: Человек-амфибия.
Автор: Олександр Романович Бєляєв (1884—1942) — російський письменник-фантаст, репортер, адвокат та журналіст. Один із основоположників радянської науково-фантастичної літератури. За величезний внесок у російську фантастику та пророчі ідеї автора часто називають "російським Жюль Верном".
Рік: 1988
Київ "ВЕСЕЛКА"
Мова російська
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії, в якому відтворюються публікації джерел та матеріалів з історії та культури Придніпров'я.
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1
Рік: 2010 (репринт з книги 1904 року)
Кількість сторінок: 336
Мова: російська
Обряды и обрядовый фольклор (Видання 1982 року)
Фольклорні жанри, що виконуються в рамках різних обрядів
У книзі висвітлюється, як у усній поезії відбилися найдавніші звичаї, різні культи, вірування, яке місце та значення слова в обрядах різного типу, співвідношення слова та дії, особливості їх поєднання.
«Обряды и обрядовый фольклор»
Академія наук СРСР, Інститут етнографії ім. М.М.Міклухо-Маклая
Видавництво: «Наука», 1982
Мова: російська
Сторінок: 277
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Буковина /К. К. Валігура, О. В. Проданюк/ (Мистецьке видання 1989 року)
Унікальний фотоальбом із буковинськими видами. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Буковині - землі сизих буків, водограїв та бистрих річок. У альбомі містяться якісні фотографії буковинського краю, зокрема, чудових видів природи Карпат і заповідників. Попри те, що у вступному історичному екскурсі присутня радянська пропаганда, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається унікальна природа.
Назва: Буковина.
Автор: Костянтин Костянтинович Валігура (1936 — 2004) — український журналіст, письменник, краєзнавець, публіцист, заслужений журналіст України, член Спілки журналістів України.
Орест Васильович Проданюк (1934 — 2009)- публіцист, літератор, громадсько-політичний діяч. Автор новел, нарисів, які вийшли друком у видавництві «Карпати». Співавтор історико-краєзнавчого видання «Буковина». Член Спілки журналістів України.
Рік: 1989
Київ, "Мистецтво"
Мова: українська, англійська, румунська, російська
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,580 кг
Растительность СССР /В. В. Алехин/ (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне раритетне видання з геоботаніки. У виданні "Растительность СССР" видатного геоботаніка-фітоценолога В. В. Альохіна містяться матеріали про закономірності рослинного покриву СРСР. Книга написана легкою та доступною мовою.
Зміст
- Предисловие редактора - с. 3
- Василий Васильевич Алехин как ученый А. А. Уранова - с. 19
- Глава I. Геоботаника и ее основные понятия - с. 33
- Глава ІІ. Основные закономерности растительного покрова СССР - с. 66
- Глава ІІІ. Арктические пустыни - с. 82
- Глава IV. Тундры - с. 87
- Глава V. Хвойные леса - с. 139
- Глава VI. Лиственные леса - с. 225
- Глава VIІ. Степи - с. 256
- Глава VIII. Пустыни - с. 321
- Глава IX. Луга - с. 362
- Глава X. Болота - с. 387
- Глава XI. Альпийская растительность - с. 424
- Глава XII. Главнейшие заповедники СССР - с. 454
- Указатель русских терминов и названий - с. 484
- Указатель латинских названий растений и растительных сообществ - с. 493
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Растительность СССР.
Автор: Василій Васильович Альохін (1882 - 1946) - радянський геоботанік-фітоценолог, степознавець, флорист і педагог.
Рік: 1951
Москва
Государственное идательство "Советская наука"
Сторінок: 511
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,720 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Іван Карпенко-Карий. Драматичні твори (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Іван Карпенко-Карий - один з основоположників українського театру, до збірки увійшли основні його драматичні твори:
- Бурлака
- Розумний і дурень
- Наймичка
- Мартин Боруля
- Безталанна
- Сто тисяч
- Сава Чалий
- Хазяїн
- Суєта
- Житейське море
Оповідання. Повісті. Драматичні твори
Автор: Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич, 1845-1907)
Київ - 1989 - Наукова думка
Сторінок: 600
История Чехии /Пичета/(Видання 1947 року)
Радянський варіант історії Чехії.
«Автори цієї книжки ставлять своїм завданням познайомити радянського читача з історичними долями героїчного чеського народу, який століттями боровся за свою незалежність проти німецької агресії.»
«История Чехии»
Редактор: Пичета В.І.
Видавництво: Государственное издание политической литературы, 1947
Мова: російська
Сторінок: 258
Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт англійського живописця Джошуа Рейнольдса.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам англійського художника Джошуа Рейнольдса, ілюстрований повносторінковими кольоровими гравюрами. Англійський художник Джошуа Рейнольдс був видатним портретистом XVIII століття, який прославився як колекціонер старожитностей та теоретик образотворчих мистецтв. Будучи членом Лондонського королівського суспільства та президентом Академії мистецтв, він у мальовничій формі вмів передати емоції та відобразити весь спектр справжніх людських почуттів. Мистецтвознавці по праву вважають Рейнольдса родоначальником школи англійського живопису — першовідкривачем оригінального стилю, який прагнув соковитості та яскравості письма. Художник зумів у своїй творчості поєднувати риси уславлених попередників - Коореджо, Тіціана, Рубенса, Рафаеля та Рембрандта. Найкраще йому вдавалися портрети, відзначені подібністю та виразністю, а також граційною постановкою фігури та чітким промальовуванням осіб.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°40: Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Антропологический сборник 3 тома (Наукове видання 1956 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст:
Том 1: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том XXXIII:
- Антропологічні дослідження в південній Білорусії
- Антропологічний склад населення Волго-Окського басейну
- Антропологічний склад населення г.Болгари в Х-XV ст
- Скелети древніх болгар з розкопок у с.Кайбели
- Матеріали по палеоантропології України
- Антропологічні дослідження в Дагестані
- Древні населення східних та центральних районів Казахської РСР
- Антропологічний матеріал з Верхоленського могильника
- Матеріал по краніології чулимців та селькупів
- Очерт палеоантропології Тавінської автономної області
Том 2: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том L:
- До питань про вікові зміни расових ознак у людини
- Матеріали для вікової морфології черепа людини
- Про вікову динаміку расових ознак у дорослих
- Лицьових скелет та фактори, що визначають варіації його будови
- Трансверзальна сплощеність лицьового скелету
- Деякі питання розвитку кисті в процесі антропогенезу
- Проблема походження волосяного покрову сучасної людини
Том 3: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том LXXI:
- Палеоантропологічний матеріал з Вольненського неолітичного могильника
- Палеоантропологічний матеріал з могильників черняхівської культури Молдавії
- Савромати Нижнього Поволжжя
- До антропології ранніх кочівників Східного Казахстану
- Черепа з могильників Арук-Тау
- Палеоантропологія Алтає-Саянського нагір'я епохи неоліту та бронзи
- Кочівники Забайкалля ІХ-ХІІ ст.. за даними палеоантропології
- Матеріали по антропології західних тунгусів
- Антропологічний состав населення Греції. Географічна диференціація окремих ознак
Антропологічний збірник. 3 томи
Видавництво Академії наук CРСР, Москва - 1956
Мова російська
Избранные сочинения. Том 1-2 /П. И. Лисицын/(Антикварні видання 1951 і 1953 років)
Унікальні раритетні сільськогосподарські видання. У першому томі "Избранных сочинений" відомого селекціонера-рослинника П. І. Лісіцина міститься його дослідження багаторічної бобової культури - конюшини червонуватої. Він відкрив нову сторінку у вивченні біології, насінництва й агротехніки конюшини червонуватої, а також відкрив нові перспективи використання цієї культури в сільськогосподарському виробництві XX століття. У другому томі "Избранных сочинений" містяться матеріали про агротехніку польових культур, селекцію зернових культур, а також насінництво.
Видання зацікавить селекціонерів, аграріїв, біологів та тих, хто захоплюється цінними раритетними виданнями.
Назва: Избранные сочинения. Том 1-2.
Автор: Петро Іванович Лісіцин (1877 - 1948) - селекціонер-рослинник, академік. Один із організаторів насінництва та селекційної справи в СРСР.
Рік: 1951, 1953
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 568ч
довжина 23
ширина 15
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.