Довідкове видання з ботаніки. "Энциклопедический словарь лекарственных, эфирномаслиничных и ядовитых растений" містить список лікарських, ефірних та токсичних рослин із описом їх зовнішнього вигляду, розподілу речовин, що містяться в них, та з характеристикою терапевтичних властивостей. У виданні є латино-російський покажчик назв рослин. Словник містить багато чорно-білих та кольорових зображень рослин. Книга зацікавить ботаніків, медичних працівників та усіх любителів рідкісних антикварних видань. Назва: Энциклопедический словарь лекарственных, эфирномаслиничных и ядовитых растений. Рік: 1951 Москва Государственное издательство сельскохозяйственной литературы Мова: латинська, російська Сторінок: 486 довжина 27 ширина 18 товщина 3,5 Вага: 1,220 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Раритетне видання з агрохімії та рослинництва. У другий том "Избранных сочинений" Д. М. Прянишникова ввійшла його монографія "Азот у житті рослин та у землеробстві СРСР", а також його окремі статті з питань дослідження азотних речовин у рослин і з практичного застосування азотних добрив. Д. М. Прянишников досліджував живлення сільськогосподарських культур, створивши класичні роботи про фізіологію рослин і агрохімію. Вивчення процесів обміну речовин у рослин він супроводжував глибоким біохімічним аналізом. Умови застосування промислового азоту - аміаку, селітри та інших, і біологічного азоту - конюшини, люпина, гною, торфу, вивчалися Д. М. Прянишниковим протягом його шістдесятирічної діяльності. Видання зацікавить аграріїв, природознавців і тих, хто цінує унікальні антикварні книги. Назва: Избранные сочинения. Том ІІ. Автор: Дмитро Миколайович Приянишников (1865 — 1948) — учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіолої рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин, наукові основи вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний Нітроген тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво та довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробив проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у ґрунт, виробництва складних мінеральних добрив. Рік: 1953 Москва Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Сторінок: 517 довжина 26,5 ширина 17,5 товщина 3,5 Вага: 1,140 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції. Зміст - Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5 - Предисловие автора - с. 18 - Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19 - Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37 - Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58 - Глава IV. Herpes simplex - с. 71 - Глава V. Полиомиэлит - с. 83 - Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98 - Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112 - Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129 - Глава IX. Инфлюенца - с. 139 - Глава X. Заключение - с. 167 - Библиография - с. 172 - Указатель авторов - с. 182 - Указатель организмов - с. 185 - Указатель географических названий - с. 188 - Общий указатель - с. 190 Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами. Назва: Вирус как организм. Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію. Рік: 1947 Москва Государственное издательство иностранной литературы Сторінок: 195 довжина 20 ширина 13 товщина 1,5 Вага: 0,250 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.