Новини
Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии /Кошеленко Г./ (Наукове видання 1985 року)
Історія народів закавказького та середньоазіатського регіонів
Цей том «Археології СРСР» охоплює два регіони: закавказький та середньоазіатський. Вже сама назва вказує на ті найважливіші особливості, які відрізняють матеріали, представлені тут, від попередніх томів видання: ми вперше вступаємо в епоху, коли народи, які є об'єктом нашого дослідження, піднімаються на щабель класового суспільства та державності. Цей етап історій означає ускладнення структури суспільства, його економічного життя, політичної організації, наявність класових протиріч, своєрідність ідеології, посилення та ускладнення контактів різних політичних та етнічних об'єднань. Народжуються нові явища, зазвичай, не властиві, первіснообщинної стадії розвитку, — писемність, монета тощо. Через це змінюється роль археологічних джерел. У книзі дається узагальнююче дослідження з археології Закавказзя та Середньої Азії в І тис. до н. е. та на початку І тис. н. е. Розглядаються проблеми розвитку ремесла та сільського господарства, типів поселень, різних сфер культури, досліджується соціально-економічна та політична структура цих суспільств, місце їх у загальній еволюції людського суспільства.
«Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии»
Автор: Кошеленко Г.А.
Видавництво: «Наука», 1985
Мова: російська
Сторінок: 493
Карби. Оповідання. /Марко Черемшина/ (Видання 1986 року)
Книга містить оповідання українського письменника Марка Черемшини (псевдонім Івана Семенюка, 1874-1927). Опубліковано 16 соціально-психологічних новел зі збірки «Карби» та 6 - зі збірки «Село за війни». У них відтворено побут, вірування, звичаї та життя гуцулів до і після 1-ї світової війни. Оповідання написані «з легким гумором, трохи оптимістично попри всі негаразди горян» (Дмитро Донцов). Літературознавці відзначають багатство народної, часто ритмізованої мови, якою творив Марко Черемшина.
Назва: Карби. Оповідання
Автор: Марко Черемшина
Рік і місце видання: 1986, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,220 кг
Исторические повести. Племянник короля. Адьютант Бонапарта. Мария Валевская /Мариан Брандыс/ (Видання 1991 року)
Історичні повісті польського прозаїка і журналіста М.Брандиса (1912-1998). Автор мистецьки реконструював життя, діяльність і багатий внутрішній світ історичних постатей Польщі - державного діяча, дипломата, племінника останнього польського короля Станіслава Понятовського, талановитого ад'ютанта Бонапарта Юзефа Сулковського, багатої дворянки, коханки Наполеона Марії Валевської. Його творчість базується на чисельних історичних джерелах, тому часто є одним із важливих матеріалів із історії своєї Батьківщини.
Назва: Исторические повести. Племянник короля. Адьютант Бонапарта. Мария Валевская
Автор: Маріан Брандис
Рік і місце видання: 1991, Київ, видавництво "Україна"
Мова: російська
Сторінок: 509
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2,5
Вага: 0,460 кг
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Избранные произведения 2 тома /А.Ф.Кони/ (Видання 1959 року)
Вибрані твори та спогади російського юриста 19-поч. 20 ст.
Друге видання містить, подібно до опублікованого в 1956 році, статті та нотатки, судові промови, спогади. Однак ця збірка є доповненою і для зручності користування публікується у двох томах. Том перший «Статьи и заметки. Судебные речи» містить статті та нотатки Анатолія Федовича Коні та його судові промови. До нього входять найвідоміші твори, що представляють інтерес у теоретичному плані, які не втратили свого значення і зараз. Другий том «Воспоминания» містить спогади А.Ф.Коні. У цей том поряд із опублікованими в 1956 році також є спогади про Ф.М.Достоєвського, А.П.Чехова, В.Г.Короленка.
«А.Ф.Кони. Избранные произведения». 2 тома
Автор: Анатолій Федорович Коні (1844-1927) — російський юрист, суддя, державний і громадський діяч, літератор, судовий оратор, дійсний таємний консультант, член Національної ради Російської імперії. Почесний академік Санкт-Петербурзької академії наук із розряду витонченої словесності, доктор кримінального права Харківського університету, професор Петроградського університету. Автор творів «На життєвому шляху», «Субільні промови», «Будівництво і дітей судовоїєктори», біографічного почерку «Федор Петрович Гааз», численних спогадів про колег і діячів російської культури. 1878 року суд розпорядком А.Ф.Коні виніс виправданий суд у справі Вери Засув. Керував розслідуванням багатьох кримінальних справ (наприклад, про руйнування авторського потяга, про загибель влітку 1894 року лайнера «Владимир»).
Видавництво: «Государственное издательство юридической литературы», 1959
Мова: російська
Основы физиологии насекомых. Том 1 /Н. Я. Кузнецов/ (Антикварне видання 1948 року)
Раритетне видання з ентомології. У виданні "Основы физиологии насекомых" ентомолог і фізіолог М. Я. Кузнецов детально описав обмін речовин у комах, а також елементарний хімічний склад комах. У виданні є цікаві розділи про травлення та проміжний обмін у гемолімфі комах.
Книга розрахована на біологів, які знайомі з морфологією, систематикою та біологією комах, а також на фізіологів та біохіміків.
Назва: Основы физиологии насекомых. Том 1.
Автор: Микола Якович Кузнецов (1873 - 1948) - ентомолог і фізіолог, лепідоптеролог і зоогеограф, професор, описав ряд нових для науки таксонів метеликів.
Рік: 1948
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 380
довжина 27
ширина 17
товщина 2,5
Вага: 0,730 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Втрачені ілюзії / Оноре де Бальзак / (Видання 1986 року)
Один з найвизначніших романів "Людської комедії" Бальзака про драматичний шлях молодого поета в суспільстві, де все продається і купується.
Роман "Втрачені ілюзії", створений автором у 1837-1843 рр., - це масштабне полотно французького життя 1820-х рр. У центрі твору - історія молодого провінційного поета Люсьєна Шардона, який прагне підкорити літературний Париж. Через його долю Бальзак розкриває моральний занепад тогочасної журналістики, згубний вплив капіталістичних відносин на мистецтво та трагедію творчої особистості у світі, де талант перетворюється на товар. Роман складається з трьох частин: "Два поети", "Провінційна знаменитість у Парижі" та "Поневіряння винахідника", які разом створюють панорамну картину французького суспільства епохи Реставрації.
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Матеріали з антропології України. Випуск 2 (Збірка наукових статей 1962 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
Смолянський - Стандарти зросту, окружності грудної клітки та ваги школярів загальноосвітніх шкіл м. Донецька
Смолянський, Нестеренко - Фізичиний розвиток дітей-школярів м. Донецька
Дяченко, Жиляєва - Антропологічна характеристика українців Хотинщини
Данилова - Локомоція приматів у зв'язку з формуванням руки і прямоходінням людини
Зіневич - До антропології Шестовицького могильника
Алексєєв - Антропологія Салтівського могильника
Соколова - Антропологічні дані про черепи з Керчі
Соколова - Черепи з кургана епохи бронзи в районі м. Бахчисарая
Матеріали з антропології України. Випуск 2
Рік: 1962
Сторінок: 95
Очерки, воспоминания. материалы. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі зібрано статті, нариси, архівні матеріали про життя і наукову творчість Вавилова.
Зміст
- Великий ученый
- Человек, гражданин, ученый
-- Детство, студенческие годы
-- Саратовский период
-- Во Всесоюзном институте растениеводства
-- Путешествия и работа в филиалах и отделения ВИРа
-- В Институте генетики АН СССР
-- Президент Географического общества
-- Штрихи к портрету
- Иностранные ученые о Вавилове
- Документы о научной деятельности
Очерки, воспоминания. материалы
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 488
Культура Руси эпохи образования русского национального государства (конец XIV – начало XVI в.) Д.С. Лихачев (Книга 1946 року)
Книга про культуру Московської держави від кінця 14 до початку 16 ст. - періоду становлення Великого князівства Московського.
Просвітництво, літописна справа, епос, література, зодчество, живопис ітд.
Культура Руси эпохи образования русского национального государства.
Автор: Д.С. Лихачев
Рік: 1946
Сторінок: 177
Русское прикладное искусство X-XIII веков /Рибаков Б.А./ (Видання 1971 року)
Давньоруське прикладне мистецтво
«Зразки візерункові, що збереглися до наших днів (так іменувалися на Русі різні види прикладного мистецтва) X-XIII століть є невичерпним джерелом наших уявлень про побут давньоруських людей усіх класів і категорій. Сільські майстри робили прикраси з дешевих сплавів міді та срібла за допомогою нехитрих технічних прийомів. Міські майстри золотих і срібних справ знали безліч складних і тонких прийомів, обробляли свою візерунку то скрученим дротом, то тисячами крихітних крапель металу, що виблискували, - зернем, то ніжною позолотою, то контрастною черню, то багатобарвною емаллю. Видання містить нарис з давньоруського прикладного мистецтва: історія виникнення, спосіб виготовлення, приналежність того чи багато творів прикладного мистецтва. Це прикраси - намисто, браслети, обручі, намиста, медальйони, персні, скроневі кільця, гребені, рясні, колти, підвіски, сережки, домашнє начиння - ріг, посуд, церковне начиння, прикраси внутрішнього простору храму (брама, ручки, книжкові палітурки), зображення на церковних куполах, хрести, арки тощо.»
«Русское прикладное искусство X-XIII веков». Альбом
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Видавництво: «Аврора», Ленінград, 1971
Мова: англійська та російська
Сторінок: 127