Новини
Мичуринское учение на службе народу выпуск 1, 2 (Видання 1955 року)
Досягнення мічуринської біології
«Іван Володимирович Мічурін створив близько трьохсот чудових сортів яблунь, груш, вишень, слив та інших культур. Працюючи над виведенням сортів головним чином плодових і ягідних рослин, він глибоко вникав у життя та розвиток живої природи, день у день долаючи перешкоди, що зустрічаються на шляху створення нових форм і сортів рослин. Вся його діяльність являла собою суцільний, пройнятий єдиною ідеєю ланцюг досліджень закономірностей живої природи і одночасно кожен крок у роботі був спрямований на вирішення практичних завдань. Будь-який його досвід ставив завдання вирішення того чи іншого практичного питання, і водночас ця, як здавалося, суто практична робота збагачувала науку новими теоретичними положеннями. Весь творчий шлях І. В. Мічуріна є взірцем поєднання інтересів науки та практики.»
«Мичуринское учение на службе народу. Сборник статей. Выпуск 1»
Видавництво: Гос. издательство селхоз. литературы, 1955
Мова: російська
Сторінок: 269
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Тритикале /Л.Сечняк, Ю.Сулима/ (Видання 1984 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У книзі висвітлено етапи створення та шляхи використання пшенично-житнього гібриду тритикале нової перспективної зернової культури продовольчого та кормового призначення. Викладено основні напрямки та методи селекції. Особливу увагу приділено синтезу первинного генофонду та методам поліпшення вторинних ліній тритикале. Розглянуто морфологічні та біологічні особливості тритикале у застосуванні до завдань селекційного покращення культури. Вказано біохімічні та технологічні властивості та напрям використання зерна тритикале.
«Тритикале»
Автори: Л.К.Сєчняк, Ю.Г.Сулима
Видавництво: «Колос», 1984
Мова: російська
Сторінок: 313
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (Видання 1972 року)
Альбом українського образотворчого мистецтва
Найкращі зразки українського образотворчого мистецтва виставлені у залах музею. Тут і твори майстрів періоду Київської Русі, і середньовічний український живопис, і картини таких відомих художників XVIII-XIX ст. як Д.Левицький, В.Боровиковський, B.Тропінін, Т.Шевченко, К.Костанді, Н.Пимоненко, І.Труш, C.Васильківський, К.Трутовський, О.Мурашко, та чудові полотна радянських живописців, в яких оспівані велич та могутність Радянської України, духовна краса її людей – творців нового щасливого життя. Багато ілюстроване, видання розраховане на масового читача.
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР
«Государственный музей украинского изобразительного искусства УССР». Альбом.
Упорядник та автор вступної статті: П.І.Говдя
Видавництво: «Мистецтво» 1972
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 148
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Орфографічний словник складних слів української мови / Сергій Головащук / (Видання 2008 року)
Довідник з правопису складних слів української мови - незамінний помічник для всіх, хто працює з текстами.
Орфографічний словник містить найбільш проблемні випадки написання складних слів української мови. Видання подає чіткі правила написання композитів (слів, утворених з двох і більше компонентів), допомагаючи уникнути типових помилок у правописі. Особлива увага приділяється складним випадкам, де можливі варіанти написання разом, через дефіс або окремо. Словник є практичним інструментом для професійної роботи з текстами та самовдосконалення грамотності.
Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв. /Даркевич В.П./ (Наукове видання 1988 року)
Наукова праця з дослідження мистецтва.
Книга присвячена святковій культурі середньовіччя. Головними джерелами послужили твори образотворчого мистецтва – романська та готична скульптура, художнє ремесло, мініатюри рукописів. Їхнє дослідження дає можливість проникнути в живу повнокровну діяльність тієї епохи. Для істориків, мистецтвознавців, археологів та ширшого кола читачів, які цікавляться середньовіччям.
«Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв.». (Народна культура середньовіччя. Світське святкове життя мистецтво IX-XVI ст.)
Автор: Даркевич В.П.
Видавництво: «Наука», 1988
Мова: російська
Сторінок: 341
Древнерусская иконопись /М. В. Алпатов/ (Антикварне видання 1974 року)
Унікальний альбом давньруського іконопису. Давньоруський іконопис займає почесне місце в світовій історії мистецтва. В один альбом, звичайно, неможливо було помістити все художнє багатство давньоруських ікон. Однак, укладач видання, знаменитий учений та історик мистецтва М. В. Алпатов, зміг підібрати для альбому найбільш відомі та цікаві ікони. "Древнерусская иконопись" не є простим набором шедеврів ікон давньоруських часів. Це видання - своєрідне дослідження, ключ до розуміння творчості багатьох безіменних майстрів Давньої Русі, та особливо таких геніїв, як Андрій Рубльов і Діонісій.
У першій частині альбому автор порівнює давньоруський іконопис із візантійським, і це допомагає зрозуміти унікальність давньоруської школи. У спеціальному розділі альбому зібрано ікони, включені до іконостасу. У інших розділах розміщено роботи різних шкіл та епох. Обираючи ікони для видання, автор прагнув, щоб читач відчував себе як у музеї та міг розглянути як загальний план ікон, так і найбільш цікаві деталі. У вступній статті М. В. Алпатов у стиснутому вигляді описав загальні проблеми розуміння та тлумачення давньоруського живопису.
Альбом розраховано на широке коло людей, зацікавлених у мистецтві, а також може стати в нагоді мистецтвознавцям та художникам, які знають пам'ятки данвньоруського іконопису.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Древнерусская иконопись.
Автор: Михайло Володимирович Алпатов (1902 — 1986) — історик мистецтва, дійсний член Академії мистецтв СРСР. Наукові праці Алпатова присвячені важливим проблемам давньоруського та світового мистецтва, насичені великим фактичним історично-культурним матеріалом, відзначаються глибиною художнього аналізу й яскравим літературним стилем.
Рік: 1974
Москва, "Искусство"
Мова: англійська, російська
Сторінок: 329
довжина 34,5
ширина 27
товщина 4
Вага: 2,400 кг
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565