Новини
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники. Павловский И.Ф. (репринт)
Книга присвячена історії Битви під Полтавою, написана засновником музею цієї битви, викладачем історії Полтавського кадетського корпусу Іваном Францевичем Павловським.
Багато із використаного автором під час написання книги сьогодні не існує, або ж не доступне. Створений І.Ф. Павловським музей майже повністю був знищений у 1918 р., основна частина архіву автора загинула після його смерті під час пожежі.
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники
Автор: Павловский Иван Францевич
Рік: 2009 (репринт з видання 1909 р.)
Мова: російська
Українські грамоти XV століття / Упорядник Віталій Русанівський / (Наукове видання 1965 року)
Збірка грамот XV століття, написаних староукраїнською мовою, з передмовою та коментарями академіка В. Русанівського.
Видання з серії "Пам'ятки української мови XV століття", опубліковане в 1965 році Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР у видавництві "Наукова думка". Збірка містить раніше неопубліковані грамоти та грамоти, видані без урахування потреб мовознавчих досліджень.
У передмові академік Русанівський надає загальний лінгвістичний огляд кожної групи документів та аналізує особливості їхнього написання.
Грамоти у збірці організовані за географічним принципом, представляючи різні регіони: центральну Україну, Західне Полісся, Галичину, українські землі Молдови та Закарпаття. Кожен документ супроводжується палеографічним коментарем.
Видання доповнене корисними додатками: покажчиками імен і географічних назв, а також словником.
Назва: Українські грамоти XV століття
Автор: Упорядник Віталій Русанівський
Рік і місце видання: 1965, Київ
Сторінок: 161
Мова: українська
Эстетика поздней античности. Бычков В.В. (Букіністика)
Эстетика поздней античности
ІІ-ІІІ века
Букіністична рідкість
Автор: Бычков В.В.
Рік видання: 1981
Видавництво: Наука
Мова: російська
Кількість сторінок: 326
Обкладинка м'яка
В книзі висвітлено естетичні ідеї одного з найбільш впливових філософських напрямків пізньої Античності - патристики 2-3 ст.
Філософсько-естетичні концепції Юстина Філософа, Климента Александрійського, Іринея Ліонського, Афінагора, Тертуліана, Минуція Фелікса, Арнобія, Лактанція та ін. завршують історію античної естетики та закладують фундамент нової естетичної теорії, яка отримала свій подальший розвиток в естетиці та художній практиці Середніх віків.
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Вопросы растениеводства. Том 7. (Наукові роботи з рослинництва 1962 року)
Збірка статей харківського Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. В.Я. Юрьєва
Основні розділи
- Селекция и семеноводство.
- Генетика. Физиология и биохимия растений.
- Полеводство. Агрохимия. Защита растений
Вопросы растениеводства. Том 7.
Рік: 1962
Мова російська
Сторінок: 330
Співанки-хроніки (Видання 1972 року)
Українська народна творчїсть
Співанки-хроніки (новини) дванадцята книга в серії «Українська народна творчість». Том містить епічні пісні, присвячені драма- тичним та трагічним подіям соціально-істо- ричного і побутового характеру, оспіваним у хронікальному стилі. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше. Вперше ж дається і обгрунтування жанру. Переважна більшість творів друкується на основі сучасних записів та рукописних фондів. До багатьох текстів додані мелодії. Книга стане в пригоді філологам та музикознавцям.
«Співанки-хроніки. Українська народна творчїсть»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 557
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (Видання 1972 року)
Альбом українського образотворчого мистецтва
Найкращі зразки українського образотворчого мистецтва виставлені у залах музею. Тут і твори майстрів періоду Київської Русі, і середньовічний український живопис, і картини таких відомих художників XVIII-XIX ст. як Д.Левицький, В.Боровиковський, B.Тропінін, Т.Шевченко, К.Костанді, Н.Пимоненко, І.Труш, C.Васильківський, К.Трутовський, О.Мурашко, та чудові полотна радянських живописців, в яких оспівані велич та могутність Радянської України, духовна краса її людей – творців нового щасливого життя. Багато ілюстроване, видання розраховане на масового читача.
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР
«Государственный музей украинского изобразительного искусства УССР». Альбом.
Упорядник та автор вступної статті: П.І.Говдя
Видавництво: «Мистецтво» 1972
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 148
Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья (Видання 2001 року)
Історія розвитку тваринництва і мисливства на території України
Ця монографія є результатом майже тридцятирічних досліджень автором остеологічних матеріалів, знайдених під час археологічних розкопок поселень доби бронзи, розташованих у лісостепу між Дніпром та Доном. У ній наводяться видовий склад ссавців та порідний склад свійських тварин, кістки яких було знайдено на цих поселеннях, також проведено порівняння між цими поселеннями за всіма можливими на даний час археозоологічними показниками, встановлено відмінності у тваринництві племен ямної, катакомбної, зрубної та інших культур доби бронзи, показано, що стосовно тваринництва між цими племенами не існувало ніякого зв'язку, для зрубних племен виявлено кілька районів розведення різних порід худоби і проведено порівняння тваринництва між ранньо- та пізньозрубними пам'ятками. Для археологів, істориків, зоологів.
«Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья»
Автор: Журавльов Олег Петрович (1949–2021) — палеозоолог, археозоолог. Народився у м.Дніпропетровськ. Навчався на біологічному факультеті Київського університету, працював у Інституті зоології, а з 1977 р. — в Інституті археології АН України. Пройшов шлях від старшого лаборанта до старшого наукового співробітника відділу біоархеології.
Видання 2001 року
Мова: російська
Сторінок: 199
Биология прорастания пыльцы /Голубинский/ (Наукове видання 1974 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі висвітлено питання біології та хімічного складу пилку рослин у зв'язку з її життєздатністю та здатністю проростати на штучних середовищах та в природних умовах, тобто на приймочках маточок, взаємодії пилкових зерен при проростанні; розглянуто різні умови, що впливають на цей процес та на життєздатність пилку. Призначена для біологів, агрономів, селекціонерів рослин.
«Биология прорастания пыльцы» (Біологія проростання пилку).
Автор: Голубинский І. М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1974
Мова: російська
Сторінок: 367
Я, БОГДАН. (СПОВІДЬ У СЛАВІ) / ПАВЛО Загребельний / (Видання 1986 року)
"Я, Богдан (Сповідь у славі)" Павла Загребельного — це масштабний історичний роман, присвячений особистості Богдана Хмельницького, видатного гетьмана України та центральної фігури національно-визвольної війни проти польського панування у XVII столітті. У цій книзі автор створює глибокий і багатогранний портрет Хмельницького, показуючи його не лише як політичного лідера, але і як людину з власними сумнівами, прагненнями і внутрішніми суперечностями.
Роман побудований у формі сповіді, що дозволяє заглянути в думки і душу гетьмана, показуючи його з людського боку. Богдан постає не просто героєм чи вождем, а людиною, яка намагається зрозуміти себе у вирі складних подій. Водночас, через призму життя Хмельницького, Загребельний майстерно відтворює історичну атмосферу того часу — політичні інтриги, військові кампанії, боротьбу за незалежність та важкі рішення, які визначають долі нації.
"Я, Богдан" — це не просто хроніка подій, а філософський роздум про владу, націю, відповідальність і ціну успіху.
Оповідання /А. Тесленко/ (Видання 1986 року)
У книзі представлено 20 оповідань і 1-у повість Архипа Тесленка (1892-1911).
Художній спадок чи наймолодшого українського письменника відтворює нужденне і безправне життя українського селянства під гнітом Російської імперії початку ХХ ст. Літературні твори «перейняті безнадійним сумом, але й глибокої життєвої правди» (Українська мала енциклопедія). Літературознавці вважають найкращим мистецьким зразком А.Тесленка повість «Страчене життя». Особливо зворушливими і драматичними є оповідання останніх років, коли він чув подих смерті («Прощай життя», «Що б з мене було»). Книга містить ілюстрації художника Василя Євдокименка. Вступна стаття Віктора Костюченка.
Тесленко Архип – український письменник з Полтавщини. Організував драматичний гурток у рідному селі Харківці, ставив п’єси Т.Шевченка, М.Кропивницького та ін. За національно-просвітницьку діяльність був ув'язнений і провів два роки у російських тюрмах (1906-1908). Повернувся тяжко хворим і невдовзі помер. Він належить до «фундаторів нового літературно-мистецького стилю, який репрезентували Леся Українка, М.Коцюбинський, В.Стефаник» (В.Костюченко).
Назва: Оповідання
Автор: Архип Тесленко
Рік і місце видання: 1985, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 317
Мова: українська
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Естественно-научные представления Древней Руси (Наукове видання 1988 року)
Аналіз письмових і речових пам'яток культури держав східних слов'ян.
Збірник продовжує цикл робіт, присвячених аналізу природничих ідей, що відбилися в письмових і речових пам'ятниках культури Русі. На відміну від раніше виданих матеріалів, у ньому представлений аспект потаємного знання. Так умовно названі уявлення, згодом подолані наукою з астрології, мантики та ін. Їх облік дозволяє більш правильно зрозуміти процеси історичного розвитку давньоруської наукової та суспільно-політичної думки в контексті середньовічної культури. Для фахівців та широкого кола читачів.
«Естественно-научные представления Древней Руси»
Видавництво Москва «Наука» 1988
Мова російська
Сторінок 320