Новини
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Антропологический сборник, вып. IV (Букіністика 1963 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст
- Об антропологическом составе современного населения Армении
- Антропологические данные к проблеме происхождения населения центральных предгорий Кавказского хребта
- Антропологическая характеристика современных казахов по данным краниологии
- Краниологическая характеристика узбеков
- Некоторые новые материалы по краниологии северо-западных областей Восточной Европы в эпоху средневековья
- Палеоантропологические материалы из Александрийского энеолитического могильника
- Черепа из зороастрийского костехранилища в Фринкенте под Самаркандом
- Русское население в Забайкалье
- Антропологические исследования среди семейских русских Забайкалья
Антропологический сборник, вып. IV
Рік: 1963
Мова: Російська
Сторінок: 208
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Довідник працівника агрохімслужби (Наукове видання 1986 року)
Довідник з застосування мінеральних добрив
У довіднику викладено агрохімічну характеристику ґрунтів Української СРСР, ефективність органічних та мінеральних добрив, нормативи витрат поживних речовин на формуванні одиниці врожаю, механізацію застосування добрив, розподіл річних фондів мінеральних добрив. Основну увагу приділено питанням застосування пестицидів, оцінювання якості кормів, промислової технології застосування добрив на основі створення господарських пунктів хімізації та міжгосподарських агрохімічних комплексів. Розрахований на працівників агрохімслужби, агрономів.
«Довідник працівника агрохімслужби»
Автор: Носко Борис Семенович, головний науковий співробітник національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», академік Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Видавництво: Київ «Урожай» 1986
Мова: українська
Сторінок: 310
Сочинения. Том третий /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься унікальний додатковий дкументальний матеріал для вивчення історії тієї багатої творчої спадщини, яку залишив нам І. Мічурін. Цінність цього матеріалу надзвичайна, адже він є першоджерелом. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том третий.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 670
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Определитель высших растений европейской части СССР /С. С. Станков, В. И. Талиев/ (Антикварне видання 1949 року)
Класичне видання з ботаніки. У праці "Определитель высших растений европейской части СССР" містяться унікальні матеріали про деявкі типи рослини європейської частини СРСР.
Зміст
- Предисловие - с. 3
- Введение - с. 10
- Таблицы для определения семейств - с. 30
- Тип Archegoniatae. Архегониальные - с. 73
- Класс Licopsida. Плаунообразные - с. 73
- Класс Sphenopsida. Клинообразные - с. 76
- Класс Pteropsida. Папоротникообразные - с. 79
- Класс Gymnospermae. Голосеменные - с. 92
- Тип Gynoeciatae. Песчтичные - с. 98
- Класс Dicotyledoneae. Однодольные - с. 873
- Указатель русских названий - с. 1079
- Указатель ллатинских названий - с. 1112
Книга містить багато ілюстрацій та ботанічних назв латиною.
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Определитель высших растений европейской части СССР.
Автор: Сергій Сергійович Станков (1892 - 1962) - ботанік (флорист і ботаніко-географ), професор, спеціаліст з рослинного покриву Криму та Нижегородського Поволжя, етноботаніки та історії ботаніки, педагог та популяризатор ботанічних знань.
Валерій Іванович Талієв (1872 - 1932) - ботанік і ботанікогеограф, професор, дослідник флори рослин, прикладної ботаніки, охорони навколишнього середовища; автор низки підручників, визначників рослин та науково-популярних книг.
Рік: 1949
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Мова: латинська, російська
Сторінок: 1149
довжина 26
ширина 18
товщина 8
Вага: 1,670 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Дівчина з легенди /Маруся Чурай/ (Видання 1974 року)
Збірка пісень відомої української поетеси
«Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і е живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій — і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні по нашій радянській землі.» М.Стельмах
«Дівчина з легенди. Маруся Чурай»
Автор: Маруся Чурай
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1974
Мова: українська
Сторінок: 103
Синайский патерик (Видання 1967 року)
Переклад твору візантійського письменника Іоанна Мосха.
У виданні вперше відтворюється текст однієї з найдавніших та найцінніших пам'яток російської мови, літератури писемності. Пам'ятка є збіркою різноманітних по змісту новел. У ньому наводиться багато історичних, географічних, етнографічних відомостей. Цікава мова пам'ятника з великою кількістю елементів побутової мови, з багатою за складом та різноманітною за стилем лексикою. Опублікований рукопис Державного Історичного музею не містить запису про час і місце його написання і не має назви, відповідної його створенню. У науковій літературі він відомий як Синайський патерик, або за збереженою пізнішою назвою Патерик Синайський, і відноситься зазвичай до XІ-XІІ ст. Рукопис повністю не виданий.
«Синайский патерик»
Редактор: Рожкова О.Ф.
Видавництво: «Наука», 1967
Мова: дореформена російська
Сторінок: 406
Майстри народного мистецтва Української РСР /Долінська М./(Видання 1966 року)
Довідник майстрів мистецтва.
Мета цього довідника — познайомити широкі кола людей з кращими майстрами народного декоративного мистецтва Української РСР та їхніми художніми виробами. Складено його за жанрами, в алфавітному порядку, ілюстровано фотографіями з творів кращих народних митців.
«Майстри народного мистецтва Української РСР». Довідник.
Автор: Долінська М.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1966
Мова: українська
Сторінок: 155
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Избранные труды. Том І /С. Г. Навашин/ (Антикварне видання 1951 року)
Класичне видання з біології. Том перший "Избранных трудов" відомого ботаніка та цитолога С. Г. Навашина містить його ранні праці, у яких йдеться про спорові рослини та його всесвітньовідомі ембріологічні дослідження. У виданні є цікава автобіографія С. Навашина, яку він написав за декілька років до своєї смерті. У книзі також містяться три видатні дослідження Навашина, присвячені збудникам рослинних хвороб, та його блискуча публікація, у якій він виклав своє найбільше відкриття - подвійне запліднення.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Книга зацікавить ботаніків та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Избранные труды. Том І.
Автор: Сергі́й Гаврилович Навашин (1857 — 1930) — ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин, послідовниками якої були такі відомі цитоембріологи рослин як Віра Мандрик, Юрій Петрус та інші.
Рік: 1951
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 361+таблиці
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,080 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.