Новини
Культура і побут населення України (Видання 1991 року)
Книга з історії України. Навчальний посібник для вузів.
Навчальний посібник з українського народознавства перша спроба видання такого типу. Воно містить огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку матеріальної та духовної культури її населення.
«Культура і побут населення України»
Автори: Наулко Всеволод Іванович, Артюх Лідія Федорівна, Володимир Федорович Горленко, Косміна Тамара Володимирівна, Курочкін Олександр Володимирович, Мишанич Степан Васильович, Ніколаєва Тамара Олександрівна, Анатолій Петрович Пономарьов, Василь Тимофійович Скуратівський
Видавництво: «Либідь», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 229
Крокодил / (Видання 1978 року)
Знаменитий радянський сатиричний журнал із гострими політичними карикатурами та соціальною критикою доби застою.
Підшивка всіх 36 номерів популярного радянського сатиричного журналу "Крокодил" за 1978 р. Видання було одним із найпопулярніших гумористичних видань СРСР, що виходило з 1922 р., та містило карикатури, фейлетони, гумористичні розповіді та ілюстрації, спрямовані на висміювання різноманітних соціальних і політичних явищ.
У представлених номерах можна побачити характерні для "Крокодилу" теми: критика західного світу та капіталізму, антиамериканська пропаганда, висміювання бюрократії, соціальних недоліків радянського суспільства та побутових проблем. Карикатури яскраво відображають епоху "застою" кінця 1970-х рр.
Перший номер містить обкладинку з карикатурою про дитячий садок та пінгвінів. В інших номерах представлені карикатури на міжнародні теми, зокрема, антиамериканську спрямованість (зображення бомби з написом "USA" та військових у четвертому номері), а також внутрішні соціальні проблеми радянського суспільства.
П'ятий номер включає "Рекламне прикладення" – сатиричну пародію на газетні оголошення та поради, що висміює радянську дійсність. Також у виданні згадуються офіційні постанови партії та уряду щодо соціалістичного змагання та підвищення ефективності виробництва.
Журнал був офіційним виданням газети "Правда" та ЦК КПРС, проте мав певну свободу критикувати окремі недоліки радянської системи в межах дозволеного, при цьому обов'язково підтримуючи загальну ідеологічну лінію партії.
Культурные растения и их сородичи /П. М. Жуковский/ (Антикварне видання 1950 року)
Класична праця з ботаніки. У книзі "Культурные растения и их сородичи" видатного ботаніка й академіка П. М. Жуковського містяться матеріали про рослинні ресурси, які використовувало людство та які могли бути придатні для селекції. Читач зможе дізнатися, які рослини вирощувалися у двадцятому столітті на території колишнього Радянського Союзу, а також ознайомитися із цікавими матеріалами про рослини, які були в минулому основою харчування. У виданні також описано рослини, які переробляли народи землі, що було в основі багатьох категорій промисловості, а також про географію та історію культурних рослин.
Видання містить чорно-білі ілюстрації.
Книга стане в нагоді ботанікам, агрономам, працівникам сільського господарства та усім любителям рідкісних антикварних видань.
Назва: Культурные растения и их сородичи.
Автор: Петро Михайлович Жуковський (1888 - 1975) - ботанік,
академік, доктор сільськогосподарських наук та біологічних наук, професор. Автор 200 наукових праць, у тому числі 20 книг та брошур, низка яких опублікована за кордоном.
Рік: 1950
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Сторінок: 595
довжина 26
ширина 18
товщина 4
Вага: 1,140 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Повісті. Оповідання. Новели. Ольга Кобилянська (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики XIX століття від "Наукової думки".
До книги ввійшли кращі твори видатної української письменниці - оповідання, новели, поетичні твори в прозі, повість "земля" та ін.
Тексти супроводжуються історико-літературним коментарем.
"Ольга Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Замолоду полюбила цю землю: стрімкі потоки, високі смереки, зелені полонини. Вслухалася в їхню таємничу мову, пройнялася симпатією до трудового люду, що в поті чола працював на ній. Згодом зійшла з карпатських вершин на буковинські доли, осягнула своїм проникливим зором весь простір рідної Вітчизни — і над Прутом, і над Дністром, відчула себе дочкою всієї української землі. Прийняла в своє серце її болі, страждання і надії, полюбила всією душею.
В українську літературу письменниця прийшла з румунсько-німецького оточення, пишучи на початку своєї творчості німецькою мовою. Тривалий час боролася за те, щоб утвердитися в літературі саме як українська письменниця. І це їй вдалося: Ольга Кобилянська стала класиком світової літератури.
Увібравши духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська своєю новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обшири, збагатила його неперехідними художніми цінностями." (Федір Погребенник)
Повісті. Оповідання. Новели.
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942)
Київ - 1988 - Наукова думка
Сторінок: 672
Соціальна трансформація катеринославського дворянства (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Кочергін І.О.
Книга про дворянство Українського Півдня і Сходу (сучасна Дніпропетровська, частково Запорізька, Донецька, Луганська, Кіровоградська області України).
У монографії з’ясовано характерні особливості поведінки дворянства Катеринославської губернії у різних ситуаціях в період соціально-економічної, суспільно-політичної та соціокультурної трансформації Російської імперії другої половині ХІХ – початку ХХ ст.
Проаналізовано роль дворянства після скасування кріпацтва в діяльності різноманітних інституцій, що виникли внаслідок реформ Олександра ІІ і контрреформ Олександра ІІІ; які шляхи подолання проблем, що постали після 1861 р., бачило катеринославське дворянство; як воно взаємодіяло всередині дворянського зібрання та поза його межами з різними соціальними та етнічними групами; наскільки сильно дворяни впливали на соціокультурну ситуацію в губернії та що спонукало їх займатися благочинною та просвітницькою діяльністю та які були її напрями.
Автор: Кочергін І.О.
Рік: 2015
Мова: українська
Кількість сторінок: 576
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Собрание сочинений в пяти томах /Роберт Луис Стивенсон/ Видання 1981 року
У читацькій пам'яті Роберт Луїс Стівенсон нерідко виявляється автором однієї книги. Називають ім'я Стівенсона і услід за ним - «Острів Скарбів». Особлива популярність «Острова» у шкільному середовищі закріпила за її автором славу літератора, який пише для юнацтва.
Не лише книги, але і біографія Стівенсона сприяла його популярності. Цілісність характеру, мужність поведінки, незвичайність фону та обставин, в яких опинявся Стівенсон, драматизм долі - все хвилювало уяву. Ім'я письменника супроводжували легенди.
Тим часом найскладніші вузли багатьох літературних проблем на англійському грунті сходяться як раніше, так і зараз до творчості Р. Л. Стівенсона. Треба простежити зв'язки Стівенсона з Теккереєм, з Уолтом Вітменом або з Вілкі Коллінзом, щоб усвідомити своєрідність Стівенсона і його значення, згадати про нього як автора багатьох інших крім «Острова Скарбів», книг і розібрати пильніше очевидну романтику, що так виразно виділила його творчість.
Зміст:
Том 1: рассказы и повести
Том 2: "Остров Сокровищ", "Чёрная стрела"
Том 3: "Владетель Баллантрэ", "Потерпевшие кораблекрушение"
Том 4: "Похищенный", "Катриона"
Том 5: "Сент-Ив", стихи и баллады
Назва: Собрание сочинений в пяти томах
Автор: Роберт Л. Стівенсон
Видавець: Москва, 1981 р., "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13
товщина 13
Вага: 2,380 кг (5 книг)
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Дети капитана Гранта / Жюль Верн / (Видання 1988 року)
Безсмертний роман від класика пригодницької літератури Жуля Верна.
Книжка від одного з основних видавництв Киргизії та Казахстана "Мектеп", яке не підтримало анексію Криму Росією, виправивши абзаци у своїх підручниках, де півострів значився російським. Усі три частини роману, а це близько шестисот сторінок, оформлені роботами іменитого у 80-ті роки художника Бориса Аникіна.
Перевидання відомого роману французького письменника-фантаста. Герої мандрують по трьох океанах, шукаючи шотландського капітана, що потерпів трощу корабля - капітана Гранта
Назва: Діти капітана Гранта. У творі показані картини природи і життя людей в різних куточках світу.
Автор: Жуль Верн
Рік: 1988 рік
Місто: Фрунзе
Видавництво:Мектеп
Сторінок: 590
Мова: російська
Определитель высших растений европейской части СССР /С. С. Станков, В. И. Талиев/ (Антикварне видання 1949 року)
Класичне видання з ботаніки. У праці "Определитель высших растений европейской части СССР" містяться унікальні матеріали про деявкі типи рослини європейської частини СРСР.
Зміст
- Предисловие - с. 3
- Введение - с. 10
- Таблицы для определения семейств - с. 30
- Тип Archegoniatae. Архегониальные - с. 73
- Класс Licopsida. Плаунообразные - с. 73
- Класс Sphenopsida. Клинообразные - с. 76
- Класс Pteropsida. Папоротникообразные - с. 79
- Класс Gymnospermae. Голосеменные - с. 92
- Тип Gynoeciatae. Песчтичные - с. 98
- Класс Dicotyledoneae. Однодольные - с. 873
- Указатель русских названий - с. 1079
- Указатель ллатинских названий - с. 1112
Книга містить багато ілюстрацій та ботанічних назв латиною.
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Определитель высших растений европейской части СССР.
Автор: Сергій Сергійович Станков (1892 - 1962) - ботанік (флорист і ботаніко-географ), професор, спеціаліст з рослинного покриву Криму та Нижегородського Поволжя, етноботаніки та історії ботаніки, педагог та популяризатор ботанічних знань.
Валерій Іванович Талієв (1872 - 1932) - ботанік і ботанікогеограф, професор, дослідник флори рослин, прикладної ботаніки, охорони навколишнього середовища; автор низки підручників, визначників рослин та науково-популярних книг.
Рік: 1949
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Мова: латинська, російська
Сторінок: 1149
довжина 26
ширина 18
товщина 8
Вага: 1,670 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Сельскохозяйственные машины и запасные части к ним. Книга 1 (Антикварне видання 1953 року)
Довідкове видання про сільськогосподарські машини. У виданні "Сельскохозяйственные машины и запасные части к ним" містяться матеріали про машини для обробки ґрунту, посіву та посадки, а також машини для захисту рослин і для тваринницьких ферм. Попри радянську пропаганду в тексті видання, у довіднику є корисні матеріали про технічні характеристики сільськогосподарських машин та про їх основні змінні запасні частини. У виданні також є вказівки про взаємозамінність запасних деталей та вузлів у різних машинах. У специфікації, що містяться у довіднику, включені основні змінні частини.
Видання розраховане на дослідників сільського господарства двадцятого століття, а також на усіх, хто цікавиться сільськогосподарськими машинами і запасними частинами до них.
Назва: Сельскохозяйственные машины и запасные части к ним. Книга 1.
Рік: 1953
Москва
МАШГИЗ
Государственное научно-техническое издательство машиностроительной литературы
Сторінок: 611
довжина 27
ширина 21
товщина 3
Вага: 1,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков). Баран В.Д. (Наукова книга 1988 року)
На матеріалах поселення Рашків ІІ та ІІІ дається характеристика слов'янських пам'яток V-VII ст. Подністров'я.
Розглядаються проблеми їх складання, хронології та періодизації. Вичерпні польові дослідження дозволяють всебічно вивчити характер слов'янського села як історичного явища ранньосередньовічного суспільства.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков)
Автор: Баран В.Д.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 153
Мова: російська