Новини
Євпраксія / Павло Загребельний / Видання 1987 року
1800 грн.
Заключний роман історичної серії відомого українського письменника та сценариста Павла Загребельного (1924-2009) про драматичну долю онуки Ярослава Мудрого, київської князівни Євпраксії, яка стала Адельгейдою Київською, дружиною Генріха IV, імператора Священної Римської імперії.
У передмові автор називає твори серії («Диво», «Смерть у Києві», «Первоміст» та «Євпраксія») «художніми дослідженнями народних доль, кожна з яких не втратила свого значення й сьогодні» і описує «Євпраксію» як «роман про жінку, про трагедію розлуки з рідною землею, трагедію втрати любові».
Сильний характер головної героїні та прагнення зберегти власну ідентичність у чужому середовищі допомагають зберегти життя і, зрештою, повернутись додому. Важливою складовою твору є зображення політичних інтриг, оскільки Євпраксія опиняється в епіцентрі боротьби за владу між імператором та папством, відомої як боротьба за інвеституру.
Назва: Євпраксія
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1987, Київ
Сторінок: 319
Мова: українська
Памяти академика Д. Н. Прянишникова (Антикварне видання 1950 року)
3800 грн.
Збірка праць із агрономічної хімії. Збірка "Памяти академика Д. Н. Прянишникова" присвячена пам'яті Дмитра Миколайовича Прянишникова. Він був засновником школи агрономічної хімії та відомим ученим. У збірник включено праці фізіологів, біохіміків, агрохіміків, ґрунтознавців і технологів. Усі праці об'єднані основним напрямком робіт Д. М. Прянишникова: вивченню живлення рослин і властивостей ґрунтів і добрив з метою підвищення врожайності шляхом хімізації сільського господарства СРСР.
Книга стане в нагоді дослідникам історії сільського господарства та усім, хто цікавиться рідкісними науковими антикварними виданнями.
Назва: Памяти академика Д. Н. Прянишникова.
Рік: 1950
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 523
довжина 27
ширина 18,5
товщина 2,5
Вага: 0,980 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
6800 грн.
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція