Новини
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
2800 грн.
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
Видавництво: “Наукова думка”
Рік: 1991
Кількість сторінок: 223
Публікація важливого описово-статичного джерела до історії Слобідської України 18 століття. Містить екскурс в історію краю, відомості про адміністративний устрій з описом важливих поселень, відомості про населення, економічну складову тощо.
Книги схожого змісту:
Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
1. Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія. Феодосій Макаревскій (Репринт 2000 року)
2. Киев во второй половине XVII века: историко архитектурный очерк (букіністика)
3. К истории полтавского дворянства. Павловский И.Ф. (репринт)
4. К истории Полтавской епархии. Исторические и бытовые очерки, заметки и переписка. По архивным данным. Павловский И.Ф. (репринт)
5. Полтава. Исторический очерк ее, как губернского города в эпоху управления генерал-губернаторами (1802-1856). Павловский И.Ф. (репринт)
6. Археологические исследования древнего Киева. Отчёты и материалы (1938-1947 гг.) Каргер М.К.
7. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991)
8. Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
9. Сокровища Древней Руси (1974)
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
4200 грн.
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Пирогівський могильник зарубинецької культури. Л.Є. Скиба
920 грн.
Книгу присвячено визначній пам'ятці археології — могильнику зарубинецької культури в Пирогові під Києвом.
Всебічно аналізується поховальний обряд та інвентар (посуд, фібули та ін.). Час існування могильника охоплює II ст. до н. е. — середину І ст. н. е. Розглядаються питання походження зарубинецької культури та світогляду племен Середнього Подніпров'я.
Пирогівський могильник зарубинецької культури
Авторка: СКИБА Любов Єгорівна
Рік: 2001, Київ - Інститут археології України
Мова: українська
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
6800 грн.
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція