Новини
Історія Запорізьких козаків. Дмитро Яворницький (Перекладне видання 1990)
Знаменита праця одного з найвідоміших дослідників козаччини. Тривалий час в СРСР його роботи замовчувались і їх публікація відновилась лише наприкінці існування Радянського Союзу.
Ця тритомна збірка - переклад на українську мову "Історії Запорізьки козаків" Дмитра Яворницького, що побачила світ в 1990 році.
Щедроілюстрована робота в значній мірі не втратила актуальності ще й досі.
Історія Запорізьких козаків в трьох томах
Автор: Дмитро Яворницький
Рік 1990
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Золотой теленок /И. Ильф Е. Петров/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської літератури рядянської епохи. В основі сюжету — подальші пригоди головного персонажа "Дванадцяти стільців" Остапа Бендера, що відбуваються на фоні картин радянського життя початку 1930-х років. В сатиричному романі-фейлетоні розкривається сутність користолюбства, показується неможливість та безглуздість існування приватного власника в соціалістичному суспільстві, висміюються бюрократизм, міщанство та тупість пересічного громадянина, позбавленого широких поглядів й обмеженого дрібними інтересами.
Твір написаний російською мовою.
Книга припаде до вподоби усім шанувальникам сатиричної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних книг.
Назва: Золотой теленок
Автори: Ілля Арнольдович Ільф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, 1897—1937) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українсько-єврейського походження. Євген Петрович Петров (справжнє прізвище — Катаєв, 1903—1942) — радянський письменник-сатирик, фронтовий кореспондент. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна творчість. У співавторстві письменники написали кілька книг, найвідоміші з яких "Дванадцять стільців" та "Золоте теля".
Рік: 1982
Издательство "Мисль", Москва.
Мова: російська
Многотомное руководство по ортопедии и травматологии. Том 2 / (Наукове видання 1968 року)
Викладено хірургічну анатомію фасцій, фасциальних вузлів голови і шиї людини. Вказані шляхи розповсюдження гнійно-запалювальних процесів і обгрунтовується хірургічна тактика при оперативному лікуванні.
Скрипников Микола Сергійович - заслужений діяч науки і техники, доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою оперативної хірургії Полтавського стоматологічного інституту.
Топоров Геннадій Миколайович - доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою оперативної хірургії Харківського інституту вдосконалення лікарів.
Проніна Олена Миколайовна - доцент кафедри оперативної хірургії Полтавського стоматологічного інституту.
Шепітько Володимир Іванович - доцент кафедри оперативної хірургії Полтавського стоматологічного інституту.
Допущено Міністерством охорони здоров'я України як підручник для студентів медичних інститутів та лікарів.
Короткий опис Києва/ Максим Берлинський/ (Видання 1990 року)
Історія України. Репринтне відтворення видання 1820 року.
«Твори надвірного радника Максима Берлінського (1764-1848) є фундаментальною роботою з історії Києва. У першій частині книги дається «історична список всього міста» - відомості про історію Києва з найдавніших часів до початку XIX століття. У другій частині представлено «історичне свідчення пам'яток і старожитностей м. Києва». Праця містить додатки: план міста з «поясненнями стародавніх місць та урочищ, показаних на плані», відомість 1817 про кількість «публічних місць і будівель». Докладно Берлінський описує Печерськ та його святині, порожні Лаври, Старий Київ із відділеннями, Поділ та його церкви, околиці Києва. Автор виступає як історик та археолог.»
Максим Берлинський «Короткий опис Києва».
Автор: Максим Берлинський
Видавництво: Київ, 1990
Мова: українська, дореформена російська
Сторінок: 216
Розміри, см.:
Довжина 19
ширина 14,5
товщина 1,3
вага 0,257 кг
Інший варіант книги:
Історія міста Києва /Берлінський М.Ф./ (Наукове видання 1991 року)
Русские набивные ткани XVI-XVII вв. / Якунина Л.И./ (Видання 1954 року)
Пам’ятки культури. Набивна тканина.
Прижиттєва книга відомого мистецтвознавця та етнографа Лідії Іванівни Якуніної. Книга присвячена набивній тканині - тканині, поверхня якої прикрашена друкованим малюнком.
«Русские набивные ткани XVI-XVII вв.»
Автор: Якуніна Лідія Іванівна (1889-1967)
Видавництво: Изд. Гос. Исторического музея, 1954
Мова: російська
Матеріали з антропології України. Випуск 4 (Збірка наукових статей 1969 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
В.П. Алексєєв - Основні теоретичні питання расознавства в радянській антропологічній літературі
В.Д. Дяченко, І.М. Кухтенко - Матеріали до антропології болгарського народу. Болгари України і Молдови
Є.І. Данилова. Про групові фактори крові та перспективи використання гематологічних даних для етнічної антропології
С.І. Круц - Черепи епохи бронзи з курганів Криворіжжя
Т.С. Кондукторова - Антропологічний склад племен території України в епоху бронзи
Г.П. Зіневич - Краніологічні матеріали з середньовічного Херсонесу
Т.І. Алексєєва - Антропологічний склад населення древньоруських міст
В.А. Євтушенко. Хребет людини та мавп у зв'язку з еволюцією вищих приматів
Матеріали з антропології України. Випуск 4
Рік: 1969
Київ Наукова Думка
Сторінок: 95
Путешествие в Уссурийском крае /Н. М. Пржевальский/ (Антикварне видання 1947 року)
Книга про першу мандрівку М. Пржевальського. Всесвітньовідомий мандрівник і географ М. Пржевальський здійснив експедиції в Центральну Азію. Найменше відомо про його першу експедицію - до Уссурійського краю. Але саме ця мандрівка започаткувала дослідницьку діяльність М. Пржевальського. Мандрівник два роки досліджував Уссурійський край, вивчав флору та фауну краю. Разом із цим у нього були й конкретні доручення зі штабу військ, згідно з якими він повинен був зібрати інформацію про аборигенів, які живуть уздовж річки Уссурі, а також вивчити шляхи, що ведуть до кордонів Кореї і Маньчжурії. Відстань від Хабаровська до поселення Буссе Пржевальський пройшов пішки за двадцать три дні. У своїй праці М. Пржевалський описав басейн Уссурі, озеро Ханка, узбережжя Японського моря. На озері Ханка він стежив за масовими перельотами птахів, цвітінням лотоса та любовними іграми японських журавлів. У ході експедиції він зібрав близько 300 видів рослин і виготовив понад 300 опудал птахів.
Видання містить ілюстрації та мапи.
Книга зацікавить усіх мандрівників, географів, етнографів, любителів історії, природи та культури Азії.
Назва: Путешествие в Уссурийском крае.
Автор: Микола Михайлович Пржевальський (1839 — 1888) — мандрівник, географ, природодослідник, науковець, історик, археолог, знавець семи мов. Рід Пржевальських походив від українських козаків. Микола Пржевальський зробив величезний внесок у наукове пізнання Центральної Азії, створив принципово нові карти Центральної Азії. Його назвали «великим мандрівником всіх часів і народів». Ім'я Миколи Пржевальського посіло гідне місце поруч з іменами Семенова-Тян-Шанського, Лівінгстона, Стенлі, Крузенштерна та Беллінсгаузена.
Рік: 1947
Москва
ОГИЗ Государственное издательство географической литературы
Сторінок: 308
довжина 26,5
ширина 18
товщина 1,5
Вага: 0,600 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Записки сенатора Лопухина Россия XVIII столетия /Лопухін І.В./ (Перевидання 1990 року)
Репринтне відтворення з Лондонського видання 1860 р.
Репринтне видання мемуарних джерел XVIII ст. – «Записки сенатора І. В. Лопухіна», «Записки імператриці Катерини ІІ», «Записки княгині О. Р.Дашкової» продовжує публікацію історичних матеріалів Вільної російської друкарні Герца та Огарьова (здійснену Інститутом історії СРСР Академії наук СРСР). Відтворення «Записок» супроводжує спеціальний том, що розкриває складну долю кожної з пам'яток, що публікуються, їх місце в громадському русі XIX століття і вписує їх у загальну картину політичної історії Росії XVIII століття. Ця серія відкривається «Записками» великого державного діяча, публіциста, близького кола Н. І.Новікова – Івана Володимировича Лопухіна.
«Записки сенатора Лопухина»
Автор: Іван Володимирович Лопухін
Видавництво: «Наука», 1990
Мова: дореформена російська
Сторінок: 211
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Неотложная хирургия груди и живота /Ф. Х. Хутушев, и др./ (Наукове видання 1984 року)
Описані клінічна картина, методи діагностики і лікування хворих гострими хірургічними захворюваннями, а також з травмами органів грудної і черевної порожнин. Автори монографії аналізують помилки у невідкладній хірургії черева та грудей, і пропонують конкретні рекомендації по їх попередженню.
Дослідження виконане на матеріалах міської станції швидкої і невідкладної допомоги і інших лікувальних закладів м. Ленінграда.
Кутушев Фатях Халімович - професор, зав. кафедри загальної хірургії ЛМПІ.
Гвоздєв Михайло Петрович - професор, директор НДІ швидкої допомоги ім. Джанелідзе.
Філін Володимир Іванович - професор НДІ швидкої допомоги ім. Джанелідзе, керівник хірургічної клініки.
Либов Олександр Сергійович - доктор медичних наук, доцент кафедри хірургії ЛМПІ.
Чорно-білі ілюстрації, тверда палітурка, екземпляр у гарному стані.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342