Белетризовані записки про поїздку на театр російсько-японської війни відомого російського письменника та публіциста В. І. Немировича-Данченка. Немирович-Данченко вважається одним із перших професійних військових кореспондентів у Росії. Його називали «російським Дюма» та «королем військових кореспондентів». Він брав участь як військовий кореспондент у військових діях у Російсько-турецькій війні 1877-1878 років та Першій Балканській війні 1912-1913 років. Його перу належать численні твори художньої літератури, нарисова проза, спогади, військові кореспонденції. Він брав участь також у Російсько-японській війні як військовий кореспондент газети «Російське слово», в тому числі у битвах при обороні Порт-Артура, що знайшло своє відображення в його творах. Назва: На войну (Отъ Петербурга до Порт-Артура). Из писемъ съ дороги Автор: В. І. Немирович-Данченко Видавець: Санкт-Петербург, 1904, Типографія товариства І. Д. Ситіна Мова: дореформена російська Сторінок: 167 довжина 22 ширина 14,5 товщина 1,5 Вага: 0,250 кг

Науково-популярна книга про повернення диких тварин у природне середовище. У цьому виданні об'єднано дві книги відомої англійської письменниці та науковиці Джой Адамсон. Авторка розповідає про свій багаторічний експеримент з повернення у дику природу тварин, вирощених у неволі. Книга базується на особистому досвіді Адамсон та містить захоплюючі розповіді про її роботу з дикими тваринами. Видання супроводжується передмовою В. Є. Флінта та містить ілюстрації, що доповнюють розповідь авторки. Це п'яте стереотипне видання книги, що свідчить про її популярність серед радянських читачів. Книга розрахована на широке коло читачів, зацікавлених питаннями зоології, екології та охорони природи. Бібліографічна інформація Назва: Пятнистый сфинкс. Пиппа бросает вызов Автор: Джой Адамсон Рік і місце видання: 1984, Москва Сторінок: 365 Мова: російська / довжина 20,5 ширина 14 товщина 3 Вага: 0,670 кг

Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі. "Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови). "Очерки поэтического стиля древней Руси". Автор: В.П.Адрианова-Перетц Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947 Мова російська Сторінок 188