Новини
Kanaleto Terizio Pinjati (Каналето, Теріціо Піньяті, югославське видання 1981 року)
Альбом робіт Antonio Kanaleto
«Спосіб розуміння мистецтва, думки та емоційні послання, які воно несе нам, залежать від загального рівня розвитку цивілізації та культури, а також від інтимної та особистої еволюції тих, хто насолоджується творами мистецтва. Тим не менш, у цій широкій шкалі індивідуальних підходів наука відіграє вирішальну роль. А в науці простоїв немає. Мета художньої серії — у стислій, але дуже інформативній формі дати читачам можливість познайомитися із сучасним розумінням поетів, творчість яких у наш час викликає неодноразовий інтерес.» (Від видавництва)
«Kanaleto». Альбом
Автор:Terizio Pinjati
Видавництво: Jugoslavija, 1981
Мова: боснійська
Сторінок: 139
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Політологія (Наукове видання 2013 року)
Підручник з політології. Підручник "Політологія" розкриває зміст сучасної політичної науки як навчальної дисципліни: визначає систему категорій і понять, предмет і методи, закономірності та функції політології. У виданні викладені основні проблеми науки про політику, політичну владу й громадянське суспільство, сучасні політичні відносини, системи та режими, інститути та політико-правові процеси. Теми, висвітлені в підручнику, відповідають змісту державного стандарту дисципліни «Політологія» для закладів вищої освіти України.
Видання розраховане на студентів, аспірантів, викладачів і науковців вищої школи України.
У підручнику є часткові виділення тексту жовтим маркером.
Назва: Політологія
Автор: редактор: Михайло Петрович Требін - доктор філософських наук, професор Національний юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Рік: 2013
Харків, "Право"
Сторінок: 414
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 25
товщина 2
Вага: 0,500 кг
Ранняя французская живопись (Угорське видання 1973 року)
Альбом французького живопису
«У нашій книзі простежується розвиток французького живопису протягом двох з половиною століть: з середини ХІІІ до початку XVI століття. Ця епоха була найбурхливішою в історії Франції - епохою кривавих подій, що супроводжували створення єдиної французької держави. Країна, що складалася з багатьох самостійних графств, герцогств і королівських доменів, починаючи з XII століття вела виснажливі війни з англійцями. У XIV-XV століттях так звана Столітня війна прирекла французький народ на довгі десятиліття запеклих зусиль у всіх сферах життя.»
Книга містить 48 репродукцій.
«Ранняя французская живопись». Альбом
Автор: Едіт Лайта (Lajta Edit)
Видавництво: Corvina, Будапешт, 1973
Мова: російська
Собрание сочинений в пяти томах /Роберт Луис Стивенсон/ Видання 1981 року
У читацькій пам'яті Роберт Луїс Стівенсон нерідко виявляється автором однієї книги. Називають ім'я Стівенсона і услід за ним - «Острів Скарбів». Особлива популярність «Острова» у шкільному середовищі закріпила за її автором славу літератора, який пише для юнацтва.
Не лише книги, але і біографія Стівенсона сприяла його популярності. Цілісність характеру, мужність поведінки, незвичайність фону та обставин, в яких опинявся Стівенсон, драматизм долі - все хвилювало уяву. Ім'я письменника супроводжували легенди.
Тим часом найскладніші вузли багатьох літературних проблем на англійському грунті сходяться як раніше, так і зараз до творчості Р. Л. Стівенсона. Треба простежити зв'язки Стівенсона з Теккереєм, з Уолтом Вітменом або з Вілкі Коллінзом, щоб усвідомити своєрідність Стівенсона і його значення, згадати про нього як автора багатьох інших крім «Острова Скарбів», книг і розібрати пильніше очевидну романтику, що так виразно виділила його творчість.
Зміст:
Том 1: рассказы и повести
Том 2: "Остров Сокровищ", "Чёрная стрела"
Том 3: "Владетель Баллантрэ", "Потерпевшие кораблекрушение"
Том 4: "Похищенный", "Катриона"
Том 5: "Сент-Ив", стихи и баллады
Назва: Собрание сочинений в пяти томах
Автор: Роберт Л. Стівенсон
Видавець: Москва, 1981 р., "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13
товщина 13
Вага: 2,380 кг (5 книг)
Материалы и исследования по археологии СССР. №124/ (Антикварна книга 1964 року)
Збірник підсумкових результатів археологічних досліджень у Таджикистані.
Це видання є четвертим томом "Праць Таджицької археологічної експедиції" і містить результати досліджень, проведених переважно після 1953 р. Збірник підготовлений спільними зусиллями Інституту археології АН СРСР, Інституту історії ім. А. Доніша АН Таджицької РСР та Державного Ермітажу.
Праця важливим джерелом інформації про археологічні дослідження в Середній Азії, зокрема в Таджикистані. Воно представляє значний інтерес для археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться давньою історією та культурою Центральної Азії.
Збірник відображає масштабні археологічні роботи, що проводилися в Таджикистані в 1950-х рр., і є цінним внеском у вивчення стародавніх цивілізацій цього регіону. Матеріали, представлені в томі, можуть бути корисними для розуміння культурних, економічних та соціальних процесів, що відбувалися на території сучасного Таджикистану в різні історичні епохи.
Молдавская народная керамика /И. Г. Хынку/ (Наукове видання 1969 року)
Класичне історичне дослідження. У праці І. Г. Хинку "Молдавская народная керамика" органічно поєдналися представлені ним археологічні й етнографічні дані. Автор проаналізував народне гончарне виробництво і класифікував посуд, прослідкувавши історію форм і техніки виготовлення молдавської кераміки.
Попри певну ідеологічну заангажованість, праця буде особлива цікава археологам і етнографам, які знайдуть у ній для себе безліч цінних спостережень та висновків. Книга підійде не тільки науковцям, але й майстрам-керамістам.
Зміст
- Предисловие - 3
- Введение - 4
- Глава I. О терминологии и основных принципах изучения средневековой глиняной бытовой посуды - 18
- Глава II. Техника и организация гончарного производства - 32
- Глава III. Горшки - 62
- Глава IV. Кувшины - 86
- Глава V. Миски и тарелки - 106
- Глава VI. Прочие глиняные изделия - 121
- Заключение - 133
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Назва: Молдавская народная керамика
Рік: 1969
Кишинев, издательство "КАРТЯ МОЛДОВЕНЯСКЭ"
Сторінок: 142
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 1
Вага: 0,280 кг
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Шевченківський словник. Два томи (Видання 1976 року)
Енциклопедичний словник, підсумок розвитку шевченкознавства в УРСР.
Шевченківський словник є своєрідним підсумком розвитку шевченкознавства. Він містить багатосторонні відомості про життя, творчість і революційну діяльність Т. Г. Шевченка — поета й художника, висвітлює широке коло питань і явищ, що стосуються відображення його життя і творчості в літературі та мистецтві, а також вшанування й увічнення його пам’яті. Науково-редакційну підготовку видання здійснили Головна редакція Української Радянської Енциклопедії та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Статті, вміщені в цьому виданні, тісно пов’язані між собою, взаємопідпорядковані системою посилань.
"Шевченківський словник". Два томи
Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Академії наук Української РСР
Видавництво Київ 1976
Мова українська
Сторінок: 1 том – 416, 2 том - 410
Іван Карпенко-Карий. Драматичні твори (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Іван Карпенко-Карий - один з основоположників українського театру, до збірки увійшли основні його драматичні твори:
- Бурлака
- Розумний і дурень
- Наймичка
- Мартин Боруля
- Безталанна
- Сто тисяч
- Сава Чалий
- Хазяїн
- Суєта
- Житейське море
Оповідання. Повісті. Драматичні твори
Автор: Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич, 1845-1907)
Київ - 1989 - Наукова думка
Сторінок: 600
Золотой теленок /И. Ильф Е. Петров/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської літератури рядянської епохи. В основі сюжету — подальші пригоди головного персонажа "Дванадцяти стільців" Остапа Бендера, що відбуваються на фоні картин радянського життя початку 1930-х років. В сатиричному романі-фейлетоні розкривається сутність користолюбства, показується неможливість та безглуздість існування приватного власника в соціалістичному суспільстві, висміюються бюрократизм, міщанство та тупість пересічного громадянина, позбавленого широких поглядів й обмеженого дрібними інтересами.
Твір написаний російською мовою.
Книга припаде до вподоби усім шанувальникам сатиричної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних книг.
Назва: Золотой теленок
Автори: Ілля Арнольдович Ільф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, 1897—1937) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українсько-єврейського походження. Євген Петрович Петров (справжнє прізвище — Катаєв, 1903—1942) — радянський письменник-сатирик, фронтовий кореспондент. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна творчість. У співавторстві письменники написали кілька книг, найвідоміші з яких "Дванадцять стільців" та "Золоте теля".
Рік: 1982
Издательство "Мисль", Москва.
Мова: російська
Твори. Олександр КОНИСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Оповідання, повість "Юрій Горовенко", поетичні твори українського письменника Олександра Кониського.
"Проза О. Кониського різна за тематикою, неоднакова за художнім рівнем. Життєвою основою його творів стали спостереження над життям Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені із часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики.
Вiн створив новий тип літературного твору, основні риси ярого повністю проявилися в оповіданнях «Доля одного письменника», «Тривога автора і видавника». Це, зокрема, поєднання художнього й публіцистичного елементів у створенні образу. Письменник зберігає і розвиває властивий йому принцип художньо-реалістичного розкриття дійсності, доповнюючи його публіцистичною загостреністю." (Сиваченко)
Твори
Автор: Олександр Якович Кониський (1836-1900)
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 640