Новини
Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка / Іофанов Д. / (Видання 1957 року)
Збірка унікальних архівних документів та матеріалів про Тараса Шевченка, включаючи раніше неопубліковані автографи, листи та спогади сучасників.
Фундаментальна праця Д. Іофанова представляє маловідомі та неопубліковані документи про життя і творчість Тараса Шевченка, знайдені в літературних архівах. Серед унікальних матеріалів: перша редакція "Передмови" до нездійсненного видання "Кобзаря" 1847 р., шість автографів поета (включно з єдиним вцілілим листом з Раїмського укріплення), неопубліковане листування з П. Кулішем, спогади Ф. Лазаревського про оренбурзьке заслання, документи про спорудження пам'ятника Шевченку в 1907-1914 рр. Книга містить листи визначних діячів культури – М. Коцюбинського, І. Рєпіна, М. Лисенка, а також унікальні спогади про перебування поета в Раїмському укріпленні. Усі матеріали подані мовою оригіналів з науковими коментарями.
Присутні помітки минулих власників.
ЧЕРЛЕНІ ЩИТИ / ВОЛОДИМИР МАЛИК / (Видання 1990 року)
"Черлені щити" Володимира Малика — історичний роман, який переносить читача в Русь XII століття. Основою сюжету є події, пов'язані з походом князя Ігоря на половців, описаним у "Слові о полку Ігоревім". Малик уміло відтворює атмосферу того часу, передаючи як дух війни, так і складність політичних інтриг, що охоплювали давньоруські землі.
Особливістю цього твору є не лише точність у відображенні історичних подій, але й глибокі психологічні портрети героїв. Князь Ігор постає не як монументальний образ, а як людина з живими емоціями, помилками та прагненнями. Автор загострює увагу на внутрішніх конфліктах персонажів, що робить їх справжніми і близькими сучасному читачеві.
Древнейшие в мире художественные ковры и ткани. Руденко С.И. (Видання 1968 року)
Найдавніші у світі художні килими та тканини
Килими і тканини з часом легко руйнуються, тому, крім як у єгипетських гробницях, їх дуже рідко вдається виявити при археологічних розкопках. Але при розтині заледенілих курганів Гірського Алтаю було знайдено цілком виняткові за своєю схоронністю килими та тканини IV-V століть до н.е. У вступі докладно розказано про джерела знахідок - курганів Гірського Алтаю, про причини їх заледеніння, вік і належність північно-східним скіфам. Глава перша присвячена культурі та мистецтву гірськоалтайських скіфів; друга – килимам і тканинам заледенілих курганів, третій розділ – впливу передньоазіатського мистецтва на скіфське. Чорно-білі та кольорові ілюстрації дають повне уявлення про знахідки вчених.
«Древнейшие в мире художественные ковры и ткани из оледенелых курганов Горного Алтая»
Автор: Руденко Сергій Іванович
Рік: 1968 «Искусство»
Мова: російська.
Опис ілюстрацій: російська, англійська, французька, німецька
Сторінок: 131
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Кобзар /Тарас Шевченко/ (Видання 1976 року)
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Черневое дело Древней Руси /Макарова Т.И./ (Наукове видання 1986 року)
Мистецтво чорніння по сріблу
У книзі розглядається початковий етап (Х-ХІІІ ст.) чорневої справи Русі, яка досі становить гордість російського ювелірного ремесла. Аналіз понад 300 виробів, виконаних давньоруськими майстрами чорневої справи, дозволив виділити твори, що вийшли з однієї майстерні і навіть з рук окремих майстрів. У коло проблем, висвітлених у книзі, входять питання технології та хронології, класифікації виробів із черню та їх періодизації. Особливою заслугою автора вважатимуться виділення локальних шкіл чорневої справи Русі. Важливе значення має каталог прикрас з черню, що включає майже всі предмети, що збереглися до наших днів.
«Черневое дело Древней Руси»
Автор: Макарова Тетяна Іванівна
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 153
ВАСИЛЬ КАСІЯН. П’ять етюдів про художника. /Леонід Владич/ (Видання про мистецтво 1978 року)
Книга про творчість народного художника України – Касіяна Василя Ілліча (1896-1976), випускника Празької академії образотворчих мистецтв.
За творче життя художник створив близько 10 тисяч робіт: гравюр, офортів, ілюстрацій до творів класиків літератури.
ВАСИЛЬ КАСІЯН. П'ять етюдів про художника.
Автор: Владич Леонід Володимирович (Іоан-Вольф Пінхасович Ройзенберг, 1913-1984)
Київ 1978 - "Мистецтво"
Розмір, см
Довжина - 22
ширина - 17,5
товщина - 1,5
Вага, 0,5 кг
Сторінок: 172
Миргородщина козацька і гоголівська. Людмила Розсоха (2009)
Краєзнавчі нариси з історії миргородського козацтва 17-18 ст. та родоводу, життя, творчості Гоголя від відомої миргородської краєзнавиці Людмили Розсохи.
Для всіх, хто цікавиться козацьким минулим Миргородщини та життям Гоголя і його родини в Україні.
Миргородщина козацька і гоголівська
Авторка: Людмила Розсоха
Рік: 2009
Сторінок: 396
Історія Слободської України /Дмитро Багалій/ (Видання 1993 року)
Книга обіймає широке коло історико-географічних, соціально-економічних і культурних питань розвитку Слобідської України — від заселення краю до початку XX ст. Для викладачів, науковців, широкого читацького загалу.
«Історія Слободської України»
Автор: Дмитро Багалій
Видавництво: «Дельта», Харків, 1993
Мова: українська
Сторінок: 254
Ungarische Volkskunst /Tamas Hofer, Edit Fel/ (Антикварне видання 1978 року)
Угорська народна творчість. Альбом народного мистецтва угорських фермерів - унікальне антикварне видання німецькою мовою. У книжці розглянуто важливість красивих предметів побуту для угорських хліборобів, а також розказано про процес виготовлення предметів народного мистецтва. Видання містить стислий опис періодів народної творчості угорців, зокрема можна дізнатися, як змінювалися селянські стилі з плином часу. Автори чудово розкрили особливості угорського народного мистецтва та надали велику кількість якісних різнотематичних зображень.
Книга гарантовано сподобається етнографам, а також усім поціновувачам арт-видань та любителям антикварної літератури мовою оригіналу.
Зміст
- Einleitung - 7
- Die gegenständliche Welt der Bauern - 12
- Bedeutung der schön geformten Gegenstände - 16
- Herstellung und Beschaffung von Volksunstgegenstäanden - 26
- Epochen der Volkskunst: Die alten Stilarten - 34
- Epochen der Volksunst: Neue Bauernstile - 38
- Über die Volksunst der letyten anderthalb Jahrhunderte - 49
- Die Eigentümlichkeiten der ungarischen Volkskunst - 62
- Literatur - 69
- Bilder - 71
Назва: Ungarische Volkskunst
Автор: Тамаш Хофер (1929-2016) - угорський етнограф, музеєзнавець і антрополог.
Едіт Фель (1910 - 1988) - угорський етнограф, кандидат історичних наук (етнографія).
Рік: 1978
Henschelverlag Kunst und Gesellschaft, Berlin
Сторінок: 637
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 24,5
товщина 4
Вага: 2,640 кг
Регуляция физиологических функций растений (Наукове видання 1986 року)
Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
Збірник містить матеріали, що характеризують регуляторні механізми різних фізіологічних процесів рослини: метаболізму, біогенезу ультра- та мезоструктур, формування стійкості до несприятливих умов середовища, організації транспортних явищ, симбіотичної азотфіксації, адаптації, дихання та фотосинтезу, дії гербіцидів, зростання та формоутворення. Велику увагу приділено прикладним аспектам цих питань. Для фізіологів та біохіміків рослин, селекціонерів.
«Регуляция физиологических функций растений» (Регуляція фізіологічних функцій рослин).
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1986
Мова: російська
Сторінок: 271