Новини
Падение Икара /Ольга Сугробова/ (Видання 1984 року)
Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Бувають живописці, слава яких, придбана ними за життя, живе згодом у століттях. Бувають художники, не зрозумілі сучасниками, але оцінені невдовзі по смерті. Але буває так, що художник, ім'я якого було добре відомо сучасникам, нащадками поступово забувався. І минало багато часу, поки його відкривали наново. Саме так сталося з Пітером Брейгелем Старшим, який жив у XVI столітті.
«Падение Икара». Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Автор: Ольга Сугробова
Видавництво: «Детская литература» 1984
Мова: російська
Сторінок: 57
Феофан Грек /М.В. Алпатов/ (Видання 1984 року)
Альбом фресок
Альбом відомого мистецтвознавця М.В.Алпатова присвячений мистецтву великого художника Стародавньої Русі Феофана Грека. В альбомі відтворюються твори, що здавна приписуються Феофану: ікони "Донська Богоматір" з оборотом "Успіння", "Преображення" та деякі мініатюри Євангелія Кішки. Таким чином, в альбомі публікуються всі відомі нам роботи Феофана Грека. Аналогії, вміщені паралельно з роботами Феофана, допомагають осягнути всю красу і глибину творчості Феофана, переконатися, що він по праву посідає почесне місце серед найбільших майстрів світового мистецтва.
«Феофан Грек»
Автор: М.В.Алпатов
Видавництво: «Изобразительное искусство» 1984
Мова: російська та англійська
Сторінок: 100
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Избранные сочинения. Том 1-3 /В. В. Докучаев/ (Антикварні видання 1948 і 1949 років)
Класичні видання з агрономії. У першому томі відомого природознавця та основоположника наукового генетичного ґрунтознавства В. В. Докучаєва містяться унікальні матеріали про чорнозем. Зокрема, автор подав історичний нарис географії чорнозему, описав походження рослинно-наземних ґрунтів і будову чорнозему. У другому томі містяться праці з геології та сільського господарства. Окрім цих праць, в цей том увійшли важливі статті та доповіді В. В. Докучаєва з питань сільського господарства та реорганізації сільськогосподарської освіти. У третьому томі "Избранных сочинений" В. В. Докучаєва містяться картографія, генезис та класифікація ґрунтів. Усі праці надруковано з першоджерел.
Видання зацікавить істориків, аграріїв, ґрунтознавців та тих, хто захоплюється цінними раритетними працями.
Назва: Избранные сочинения. Том 1-3.
Автор: Василь Васильович Докучаєв (1846 — 1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії. У 1954 році на його честь смт Оленівські Кар'єри Донецької області перейменовано на місто Докучаєвськ (тимчасово окупований російськими загарбниками).
Рік: 1948, 1949.
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 480,446,426
довжина 27
ширина 18
товщина 3,5
Вага: 3,240 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Ingres (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгре, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт французького живописця Жана Огюста Домініка Енгра
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Жана Огюста Домініка Енгра. Жан Огюст Домінік Енгр (1780-1867) - французький художник, живописець та графік, загальновизнаний лідер європейського академізму XIX століття. Творчість Енгра поділяється на низку етапів. За рідкісними винятками твори Енгра присвячені міфологічній та літературній тематиці, а також історії античності, тлумаченої в епічному дусі. Він також оцінюється як найбільший представник історизму в європейському живописі, заявляючи, що розвиток живопису досяг піка при Рафаелі, далі пішов у неправильному напрямку, і його, Енгра, місія — продовжити з того ж рівня, який був досягнутий в епоху Ренесансу. Мистецтво Енгра - цілісне за стилем, але дуже неоднорідне типологічно, і тому по-різному оцінювалося сучасниками і нащадками. У другій половині XX століття роботи Енгра виставлялися на тематичних експозиціях класицизму, романтизму та навіть реалізму.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°35: Ingres» (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгр)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Твори в трьох томах. Панас Мирний (Українська класика видання 1976 року)
Видання творів українського класика Панаса Мирного в трьох томах видавництвом художньої літератури "Дніпро"
В збірку входять наступні твори письменника:
Повісті та оповідання
- Лихий попутав
- П'яниця
- Лихі люди
- Як ведеться, так і живеться
- Казка про правду та Кривду
- Голодна воля
- Лови
- Морозенко
- Лихо давнє й сьогочасне
- Серед степів
- Сон
- У тюрмі
- Дурниця
- Подоріжжя од Полтави до Гадячого
- Хіба ревуть воли, як ясла повні?
- Лимерівна. Драма в 5 справах і в постановах
- Повія
Твори в трьох томах
Автор: Панас Мирний (Рудченко Панас Якович, 1849-1920)
Рік: 1976 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Культура сои /Лещенко А.К./(Наукове видання 1978 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі представлені відомості про значення культури сої, її походження та поширення, систематику та класифікацію. Узагальнено також дані вітчизняних та зарубіжних дослідників з вивчення основних ботанічних та біологічних особливостей сон, зокрема вимог її до тепла, світла, вологи, ґрунту та елементів живлення. Розрахована на наукових співробітників та спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Культура сои (происхождение, распространение, основные ботанические и биологические особенности)»
Автор: Лещенко А.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1978
Мова: російська
Сторінок: 235
Золотой теленок /И. Ильф Е. Петров/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської літератури рядянської епохи. В основі сюжету — подальші пригоди головного персонажа "Дванадцяти стільців" Остапа Бендера, що відбуваються на фоні картин радянського життя початку 1930-х років. В сатиричному романі-фейлетоні розкривається сутність користолюбства, показується неможливість та безглуздість існування приватного власника в соціалістичному суспільстві, висміюються бюрократизм, міщанство та тупість пересічного громадянина, позбавленого широких поглядів й обмеженого дрібними інтересами.
Твір написаний російською мовою.
Книга припаде до вподоби усім шанувальникам сатиричної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних книг.
Назва: Золотой теленок
Автори: Ілля Арнольдович Ільф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, 1897—1937) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українсько-єврейського походження. Євген Петрович Петров (справжнє прізвище — Катаєв, 1903—1942) — радянський письменник-сатирик, фронтовий кореспондент. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна творчість. У співавторстві письменники написали кілька книг, найвідоміші з яких "Дванадцять стільців" та "Золоте теля".
Рік: 1982
Издательство "Мисль", Москва.
Мова: російська
Записки Видока. Начальника парижской тайной полиции / Е. Видок / (Видання 1991 року)
Роман про неймовірні пригоди колишнього каторжника, а згодом начальника таємної паризької поліції Відока
"Записки Відока" – справжня історія життя цієї дивовижної людини, яка вплинула на майбутнє карного розшуку. Криваві епізоди з життя найзапекліших лиходіїв, гучні афери шахраїв і заплутані судові процеси – все це у цьому романі, якого по праву називали "вершиною детективних пригод".
Назва: Пригоди Відока
Автор: Ежен Відок
Рік: 1991
Місто: Київ
Видавництво: Свенас
Сторінок: 425
Мова: російська
Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья (Видання 2001 року)
Історія розвитку тваринництва і мисливства на території України
Ця монографія є результатом майже тридцятирічних досліджень автором остеологічних матеріалів, знайдених під час археологічних розкопок поселень доби бронзи, розташованих у лісостепу між Дніпром та Доном. У ній наводяться видовий склад ссавців та порідний склад свійських тварин, кістки яких було знайдено на цих поселеннях, також проведено порівняння між цими поселеннями за всіма можливими на даний час археозоологічними показниками, встановлено відмінності у тваринництві племен ямної, катакомбної, зрубної та інших культур доби бронзи, показано, що стосовно тваринництва між цими племенами не існувало ніякого зв'язку, для зрубних племен виявлено кілька районів розведення різних порід худоби і проведено порівняння тваринництва між ранньо- та пізньозрубними пам'ятками. Для археологів, істориків, зоологів.
«Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья»
Автор: Журавльов Олег Петрович (1949–2021) — палеозоолог, археозоолог. Народився у м.Дніпропетровськ. Навчався на біологічному факультеті Київського університету, працював у Інституті зоології, а з 1977 р. — в Інституті археології АН України. Пройшов шлях від старшого лаборанта до старшого наукового співробітника відділу біоархеології.
Видання 2001 року
Мова: російська
Сторінок: 199
Довідник працівника агрохімслужби (Наукове видання 1986 року)
Довідник з застосування мінеральних добрив
У довіднику викладено агрохімічну характеристику ґрунтів Української СРСР, ефективність органічних та мінеральних добрив, нормативи витрат поживних речовин на формуванні одиниці врожаю, механізацію застосування добрив, розподіл річних фондів мінеральних добрив. Основну увагу приділено питанням застосування пестицидів, оцінювання якості кормів, промислової технології застосування добрив на основі створення господарських пунктів хімізації та міжгосподарських агрохімічних комплексів. Розрахований на працівників агрохімслужби, агрономів.
«Довідник працівника агрохімслужби»
Автор: Носко Борис Семенович, головний науковий співробітник національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», академік Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Видавництво: Київ «Урожай» 1986
Мова: українська
Сторінок: 310