Новини
Путешествие в Уссурийском крае /Н. М. Пржевальский/ (Антикварне видання 1947 року)
Книга про першу мандрівку М. Пржевальського. Всесвітньовідомий мандрівник і географ М. Пржевальський здійснив експедиції в Центральну Азію. Найменше відомо про його першу експедицію - до Уссурійського краю. Але саме ця мандрівка започаткувала дослідницьку діяльність М. Пржевальського. Мандрівник два роки досліджував Уссурійський край, вивчав флору та фауну краю. Разом із цим у нього були й конкретні доручення зі штабу військ, згідно з якими він повинен був зібрати інформацію про аборигенів, які живуть уздовж річки Уссурі, а також вивчити шляхи, що ведуть до кордонів Кореї і Маньчжурії. Відстань від Хабаровська до поселення Буссе Пржевальський пройшов пішки за двадцать три дні. У своїй праці М. Пржевалський описав басейн Уссурі, озеро Ханка, узбережжя Японського моря. На озері Ханка він стежив за масовими перельотами птахів, цвітінням лотоса та любовними іграми японських журавлів. У ході експедиції він зібрав близько 300 видів рослин і виготовив понад 300 опудал птахів.
Видання містить ілюстрації та мапи.
Книга зацікавить усіх мандрівників, географів, етнографів, любителів історії, природи та культури Азії.
Назва: Путешествие в Уссурийском крае.
Автор: Микола Михайлович Пржевальський (1839 — 1888) — мандрівник, географ, природодослідник, науковець, історик, археолог, знавець семи мов. Рід Пржевальських походив від українських козаків. Микола Пржевальський зробив величезний внесок у наукове пізнання Центральної Азії, створив принципово нові карти Центральної Азії. Його назвали «великим мандрівником всіх часів і народів». Ім'я Миколи Пржевальського посіло гідне місце поруч з іменами Семенова-Тян-Шанського, Лівінгстона, Стенлі, Крузенштерна та Беллінсгаузена.
Рік: 1947
Москва
ОГИЗ Государственное издательство географической литературы
Сторінок: 308
довжина 26,5
ширина 18
товщина 1,5
Вага: 0,600 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Мичуринское учение на службе народу выпуск 1, 2 (Видання 1955 року)
Досягнення мічуринської біології
«Іван Володимирович Мічурін створив близько трьохсот чудових сортів яблунь, груш, вишень, слив та інших культур. Працюючи над виведенням сортів головним чином плодових і ягідних рослин, він глибоко вникав у життя та розвиток живої природи, день у день долаючи перешкоди, що зустрічаються на шляху створення нових форм і сортів рослин. Вся його діяльність являла собою суцільний, пройнятий єдиною ідеєю ланцюг досліджень закономірностей живої природи і одночасно кожен крок у роботі був спрямований на вирішення практичних завдань. Будь-який його досвід ставив завдання вирішення того чи іншого практичного питання, і водночас ця, як здавалося, суто практична робота збагачувала науку новими теоретичними положеннями. Весь творчий шлях І. В. Мічуріна є взірцем поєднання інтересів науки та практики.»
«Мичуринское учение на службе народу. Сборник статей. Выпуск 1»
Видавництво: Гос. издательство селхоз. литературы, 1955
Мова: російська
Сторінок: 269
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Співанки-хроніки (Видання 1972 року)
Українська народна творчїсть
Співанки-хроніки (новини) дванадцята книга в серії «Українська народна творчість». Том містить епічні пісні, присвячені драма- тичним та трагічним подіям соціально-істо- ричного і побутового характеру, оспіваним у хронікальному стилі. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше. Вперше ж дається і обгрунтування жанру. Переважна більшість творів друкується на основі сучасних записів та рукописних фондів. До багатьох текстів додані мелодії. Книга стане в пригоді філологам та музикознавцям.
«Співанки-хроніки. Українська народна творчїсть»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 557
Майстри українського барокко /Овсійчук В. Л./ (Наукове видання 1991 року)
Українське мистецтво др.пол. XVII - пер. пол. XVIII ст. У монографії досліджуються ідейно-художні та стильові особливості українського мистецтва другої половини XVII - першої половини XVIII століть. Творчість майстрів барокко Юрія Шимоновича, Мартіно Альтомонте, Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Василя Петрановича, що працювали в Жовківському осередку, розглядається у зв`язках із розвитком мистецтва в Україні та Західній Європі. Висвітлено участь митців у прогресивних рухах, ідеологічній боротьбі, їхні тісні зв`язки з демократичними організаціями-братствами.
Книга якісно проілюстрована і сподобається усім мистецтвознавцям, викладачам і студентам ВУЗів, а також усім, хто цікавиться історією мистецтва.
Назва: Майстри українського барокко
Автор: Овсійчук Володимир Антонович (1924 – 2016) – мистецтвознавець і живописець, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМУ, дійсний член НТШ, заслужений діяч мистецтв УРСР, отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка, премію ім. І. Франка НАНУ, золоту медаль НАМУ. Нагороджений орден князя Ярослава Мудрого 5-го та 4-го ступенів.
Рік: 1991
Київ, видавництво "Наукова думка"
Сторінок: 397
Розміри,см.:
довжина 25,5
ширина 20,5
товщина 2,5
Вага: 1,330 кг
Привіт, це я! Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
Перша книжка з серії норвезької письменниці та художниці Ніни Е. Грьонтведт. Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа?
Привіт, це я!
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 280
Наступні книжки: «Абсолютно не цілована», «Суперліто», «Happy End, попри все?»
Материалы и исследования по археологии СССР. №124/ (Антикварна книга 1964 року)
Збірник підсумкових результатів археологічних досліджень у Таджикистані.
Це видання є четвертим томом "Праць Таджицької археологічної експедиції" і містить результати досліджень, проведених переважно після 1953 р. Збірник підготовлений спільними зусиллями Інституту археології АН СРСР, Інституту історії ім. А. Доніша АН Таджицької РСР та Державного Ермітажу.
Праця важливим джерелом інформації про археологічні дослідження в Середній Азії, зокрема в Таджикистані. Воно представляє значний інтерес для археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться давньою історією та культурою Центральної Азії.
Збірник відображає масштабні археологічні роботи, що проводилися в Таджикистані в 1950-х рр., і є цінним внеском у вивчення стародавніх цивілізацій цього регіону. Матеріали, представлені в томі, можуть бути корисними для розуміння культурних, економічних та соціальних процесів, що відбувалися на території сучасного Таджикистану в різні історичні епохи.
Диво / Павло Загребельний / Видання 1971 року
Перший роман знакової історичної тетралогії Павла Загребельного (1924-2009), видатного українського прозаїка та сценариста, розповідає історію створення та збереження Софійського собору.
Роман вирізняється складною структурою, що поєднує різні часові періоди. Історія зодчого Сивоока, який бере участь у будівництві Софії Київської за часів правління Ярослава Мудрого, драматична доля професора, який жертвує життям, намагаючись врятувати собор від знищення під час нацистської окупації Києва та розповідь про сина загиблого професора, чия доля тісно пов'язана з реставрацією Софійського собору.
Сплітаючи часи та сюжетні лінії, Загребельний досліджує теми творчості, збереження культурної спадщини та зв'язку поколінь. "Диво" порушує вічні питання про роль мистецтва, відповідальність митця та значення історичної пам'яті.
Роман вважають вершиною творчості Павла Загребельного.
Назва: Диво
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1971, Київ
Сторінок: 670
Мова: українська
Исследования по Древнерусской литературе /Лихачев Д.С./ (Видання 1986 року)
Збірка статей, кожна і яких є конкретним дослідженням якоїсь окремої пам'ятки літератури Давньої Русі: «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про смерть Руської землі», «Повісті про руйнування Рязані Батиєм» і ін..
«Исследования по Древнерусской литературе» (Дослідження з Давньоруської літератури)
Автор: Лихачов Д.С.
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 405
Научное наследство. Том первый (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне видання про відомих науковців. У першому томі "Научного наследства" містяться наукові праці, щоденники, спогади та листування видатних учених XVIII століття. У виданні є цікаві матеріали, які висвітлюють діяльність відомого науковця М. В. Ломоносова. Також у цьому томі є унікальні матеріали, які стосуються видатного механіка та винахідника І. П. Кулібіна, ембріолога й антрополога К. М. Бера та великого хіміка Д. І. Менделєєва. Окремі розділи видання присвячено вченим В. О. й О. О. Ковалевським, мікробіологу І. І. Мечникову, фізику П. М. Лебедєву та натуралісту і науковцю Роберту Гуку.
Видання зацікавить науковців, істориків та тих, хто захоплюється цінними раритетними працями.
Назва: Научное наследство. Том первый.
Рік: 1948
Москва - Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 831
довжина 26
ширина 17
товщина 4,5
Вага: 1,580 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Агробиология /Т. Д. Лысенко/ (Антикварне видання 1948 року)
Раритетне агробіологічне видання. "Агробіологія" - це праця, в якій агроном Трохим Денисович Лисенко дослідив питання генетики, селекції та насінництва. Автор був засновником та представником псевдонаукового напряму у біології – мічуринської агробіології. Лисенко запропонував та пропагував низку агротехнічних прийомів, таких як яровізація та літні посадки картоплі. Більшість його методик критикувалися іншими вченими та його теорії виявилися псевдонауковими. Лисенко також відкидав менделівську генетику та хромосомну теорію спадковості.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки двадцятого століття та істориків.
Назва: Агробиология.
Автор: Трохим Денисович Лисенко (1898 — 1976) — агроном українського походження, академік, засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології. Біологічне вчення Лисенка йшло проти підтверджених та перевірених наукою фактів про генетику, цитологію та ембріологію. Лисенківщина нанесла велику шкоду генетиці, медицині й економіці Радянського Союзу.
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ - СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 463
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Твори в п’ятьох томах /Євген Гребінка/(Видання 1957 року)
Серед попередників Шевченка, в творах якого утвердився критичний реалізм як певний художній метод, помітне місце в історії нашої літератури належить Є. П. Гребінці — художнику слова, що протягом майже двадцяти років брав участь в українському й російському літературному процесі.
Національна самобутність і оригінальність, високий художній рівень творів Гребінки забезпечили їм великий і цілком заслужений успіх.
Том 1. Байки. Поезії. Рассказы пирятинца. Оповідання (1834-1838).
Том 2. Оповідання, повісті (1839-1841).
Том 3. Оповідання, повісті (1842-1844).
Том 4. Оповідання, повісті (1844-1847).
Том 5. Повісті, оповідання (1847-1848). Нариси (1844-1846). Статті (1837-1845).
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.