Новини
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Історія запорозьких козаків в 3 т. /Д.І.Яворницький/ (Наукове видання 1990 року)
Неперевершена праця про історію запорозьких козаків.
Книга є найповнішим історичним дослідженням запорозького козацтва, яке охоплює період від 1471 до 1734 рр., надрукована в 1892-1897 рр., є однією з найцінніших пам'яток вітчизняної дореволюційної історіографії, важливим джерелом для вивчення історії українського козацтва. На багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлюється життя запорізького козацтва. В першому томі висвітлюються питання соціально-економічної історії, суспільного устрою, життя та побуту запорозького козацтва, описані територія та кордони, природні умови Запорозької Січі. У другому томі висвітлюється історія запорозького козацтва від його виникнення в кінці ХV ст. до 1686 р. Описуються походження козаків, їхня боротьба проти грабіжницьких навал на Україну орд кримських -а турецьких феодалів. Значну увагу приділено дослідженню участі запорожців в народних повстаннях проти шляхетської Польщі, визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. Третій том містить хронологічний виклад історії запорізького козацтва від 1686 до 1734 р. Охоплює кримські й азовські походи, історію Петрика, діяльність гетьмана Мазепи і його політику щодо запорожців, Північну війну. Висвітлює політику російського царизму щодо України, перехід козаків на чолі з Мазепою і Гордієнком на бік шведів і їхнє життя під владою Криму аж до повернення в Україну. Крім того, дана праця не написана в 1992 році, а просто перевидана на сучасній українській мові.
«Історія запорозьких козаків». У 3-х томах
Автор: Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940), видатний український історик, етнограф і фольклорист, археолог, письменник, лексикограф, академік АН УРСР
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1990
Мова: українська та російська
“ВИБРАНІ ТВОРИ” / ЛЕСЬ МАРТОВИЧ / (Наукове видання 1952 року)
Лесь Мартович (1871-1916) був видатним українським письменником і сатириком, одним із засновників «покутської трійці» разом з Василем Стефаником і Марком Черемшиною. Його твори відзначаються глибоким соціальним змістом і яскравою мовою.
"Вибрані твори" Лесь Мартовича — це збірка найвідоміших його творів, які відображають суспільні проблеми кінця XIX — початку XX століття. До цієї збірки входять його найкращі оповідання та новели, серед яких можна знайти такі твори: "Лумера" - гумористичне оповідання про сільського священика, який потрапляє у смішні ситуації."Хитрий Панько" - сатирична новела про хитрого селянина, який вміє використовувати обставини на свою користь."Забобон" - твір, який висміює релігійні забобони та неосвіченість селян та інші.
Назва: “Вибрані твори”
Автор: Лесь Мартович
Рік і місце видання: Київ, 1952 рік
Сторінок: 464
Мова: українська
Довжина 20,5
Ширина 14
Товщина 3
Вага: 0,500 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
Древнерусские мозаики и фрески XI – XV вв. Лазарев В. Н. (Книга про мистецтво 1973 року)
Дослідження, яке присвячене мозаїкам та фрескам середньовічним державним утворенням на території розселення східних слов'ян.
Зміст
- Художники и метод их работы
- Киевская Русь
- Владимиро-Суздальская Русь
- Новгород и Псков
- Великокняжеская Москва
Древнерусские мозаики и фрески XI - XV вв. Лазарев В. Н.
Рік: 1973
Мова російська
Сторінок 456
Кобзар /Тарас Шевченко/ (Видання 1976 року)
Байки. Поезії /Євген Гребінка/ (Видання 1990 року)
Видання байок та віршів українського письменника Є.Гребінки (1812-1848). Більшість його байок сягають своїм корінням у народну творчість і побудовані на зіставленні гуманного і хижацького принципів співжиття. Завдяки цьому вони були зрозумілі і популярні серед широких верств українського суспільства. У них мистецьки відтворений національний колорит. Пишучи байку, Є.Гребінка «малює тут же наші села, поля і степи», його твори «жартівливі та якось сумовиті, як наші селяни, які шуткуючи, займають душу глибоко» (П.Куліш). Лірична українська і російська поезія Є.Гребінки пройнята тугою за щастям, елегійністю, тому деякі вірші стали народними піснями («Ні, мамо, не можна нелюба любить»), а також романсами ("Очи черные, очи страстные").
Назва:Байки. Поезії
Автор: Євген Гребінка
Рік і місце видання: 1990, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська, російська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,230 кг
Скарби України /Дмитро Степовик/ (Видання 1991 року)
Науково-художня книжка. Експонати музеїв України.
У науково-популярній формі автор розповідає про видатні твори українського і зарубіжного мистецтва, які зберігаються в музеях України, розпочинаючи зі старожитностей Єгипту і закінчуючи картинами Катерини Білокур. Окрему увагу приділяє розповіді про долі художників та скульпторів.
«Скарби України»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Веселка», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 191
Страницы воспоминаний /И. И. Мечников/ (Антикварне видання 1946 року)
Раритетний збірник автобіографічних статей. "Страницы воспоминаний" видатного науковця та одного з основоположників порівняльної патології І. І. Мечникова - це унікальна збірка його автобіографічних спогадів про видатних представників науки - найближчих друзів та однодумців. Статті у збірнику розташовані відповідно до етапів життя великого науковця: у статтях про Ковалевського, Сєченова, Пирогова та Умова висвітлено перший період життя та діяльності Мечникова, пов'язаний із його ембріологічними зацікавленнями, до остаточного переїзду за кордон; інші статті стосуються його причин від'їзду та періоду його життя за межами імперії, коли він повністю присвятив себе проблемам медицини. У "Додатках" зібрано додаткові документи, зокрема, коротка автобіографія, яка була написана у зв'язку з отриманням Нобелівської премії, два збережені записи особистого характеру, та безцінний документ - записи самоспостережень останніх років І. І. Мечникова.
Книга стане в нагоді дослідникам діяльності І. І. Мечникова та усім, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Страницы воспоминаний.
Автор: Ілля Ілліч Мечников (1845 — 1916) — український і французький науковець, один із основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету. Розробив теорії зародкових листків та походження багатоклітинних організмів. Професор, почесний член кількох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет (спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).
Рік: 1946
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 279
довжина 22,5
ширина 15
товщина 1,5
Вага: 0,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Господарство східнослов’янських племен на рубежі нашої ери. С.П. Пачкова (Наукова книга 1974 року)
Висвітлюються питання розвитку господарства східних слов'ян у період, коли вони вперше почали згадуватися в історичних джерелах. Докладно розглянуто комплекс, що становить сферу сільськогосподарського виробництва (землеробство, скотарство, різні промисли). Велика увага приділяється залізоробному виробництву, ковальському та ювелірному ремеслу, гончарству тощо.
Господарство східнослов'янських племен на рубежі нашої ери. За матеріалами зарубинецької культури.
Авторка: Пачкова Світлана Петрівна
Київ 1974 Наукова думка
Сторінок: 136