Новини
Острозька слов’яно-грецько-латинська академія (Наукова книга 1990 року)
Дослідження діяльності слов'яно-греко-латинської академії та літературно-перекладацького гуртка у м. Острозі. Розкривається взаємозв'язок культурного життя з ідеологічною боротьбою в Україні в 1570-х - 1630-х роках.
Вміщено дані про визначних літераторів, полемістів і громадських діячів.
З відгуків:
"Важливим дослідженням, яке фактично синтезувало всю інформацію про Острозьку академію була праця львівського дослідника Ігоря Мицька «Острозька слов’яно-грецько-латинська академія», саме вона заклала фундамент подальшого відродження академії." (Анастасія Хеленюк, 2021)
Острозька слов’яно-грецько-латинська академія
Автор: Мицько Ігор Зіновійович
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 190
Методика опытно-исследовательского дела по полеводству. Академик Б.Н. Рожественский (Книга 1958 року. Сільське господарство)
В видання включено неопубліковані (на 1958 рік) роботи автора.
І. Методика опытно-исследовательского дела по полеводству
а) Правильная постановка задач и составление программ исследовательской работы
б) Правильные пути и способы разрешения поставленных задач
в) Надлежащая передача результатов опытно-исследовательской работы в хозяйство
г) Правильная организация опытно-исследовательского дела в сельском хозяйстве
ІІ.
- О некоторых результатах работы по изучению травопольной системы акад. В.Р. Вильямса в условиях черноземов Украины
- Комплексное (совместное) действие агроприемов для получения высоких урожаев
- Об изучении опыта передовиков сельского хозяйства - участников ВСХВ - по агротехнике статистическим путем
Методика опытно-исследовательского дела по полеводству
Автор: Рожественський Борис Миколайович (1874-1943), український учений у галузі агрономії, член Всесоюзної академії сільськогосподарських наук.
Рік: 1958 - Київ
Сторінок: 220
Мова: російська
Євген Коновалець /Іван Хома/ Видання 2016 року
Іван Ярославович Хома - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та етнокомунікації Національного університету "Львівська політехніка". Автор статей про громадські, політичні, військові події та діяльність Є. Коновальця у роки української національної революції, науково-популярної книги (Київ, 2011) та монографії (Львів, 2016) про військове формування Січових стрільців у 1917-1919 рр.
Найвище досягнення полковника Коновальця - створення Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української військової організації (УВО) як ядра ідейно-політичної системи не скореного народу. Йому було відпущено тільки два десятиліття служіння Україні, і протягом цього часу він створив політично свідомий та активний тип українця-громадянина, ставши справжнім його уособленням. Дізнайтесь, як він служив Україні в боротьбі за свободу і державність нації, яка десятиліттями кривавої боротьби виборює право бути.
Назва: Євген Коновалець
Автор: Іван Хома
Видавець: Харків, 2016, Клуб сімейного дозвілля
Мова: Українська
Сторінок: 253
довжина 17
ширина 12
товщина 1,5
Вага: 0,180 кг
Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців /Ж.-Б. Шерер/ (Наукове видання 1994 року)
Класична історична праця. У 1994 році вперше українською було надруковано працю французького історика Жана-Бенуа Шерера XVIII століття — перший західноєвропейський твір, цілком присвячений історії України. Зі сторінок книги промовляє щира симпатія автора до України, захоплення героїчною боротьбою козаків за волю. У праці розкрито прагнення Заходу осмимлити Україну, шляхи її історичного розвитку та її взаємини з трьома суміжними державами - Річчю Посполитою, Московським царством і Оттоманською Портою. Попри помилки, упередження, схиляння перед могутністю імперії, проти якої боролись козаки, перед культом Катерини II, узагальнення Ж.-Б. Шерера звучать цілком по-сучасному: "Цей народ, пам’ять якого повна спогадів про предків, скинув із себе ярмо — і саме цього не хочуть йому пробачити". З французької мови на українську працю переклав В. В. Коптілов.
На титульному аршкуші видання містить печатки. Також у книзі є декілька невеликих поміток, зроблених ручкою та олівцем.
Вивчення та розуміння історії України у наш час війни з російським агресором є надзвичайно актуальним. А це видання вартує того, щоб опинитися у вашій домашній бібліотеці.
Назва: Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців
Автор: Жан-Бенуа Шерер (1741 — 1824) — німецький і французький історик, географ, економіст. Належав до масонської ложі вільних мулярів.
Рік: 1994
Київ, "Український письменник"
Сторінок: 310
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 11
товщина 2
Вага: 0,211 кг
Твори. Степан ТУДОР, Олександр ГАВРИЛЮК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються прозові твори українських письменників Степана Тудора: роман "День отця Сойки" та повість "Марія", оповідання "Куна", "Червоний усміх" та ін.
А також твори українського радянського письменника Олександра Гаврилюка: повість "Береза" та оповідання "Прощайте", "В очах дитини" та ін.
Прикметно, що обидва автори загинули у Львові від випадкового влучання німецької бомби 22.06.1941 року.
З характеристик творчості Тудора:
"Творчість цього письменника — одне з яскравих свідчень суперечності між талантом та служінням ідеї, котра стає добровільним переконанням і упокорює талант, робить його інструментом не так мистецтва, як політики" (В. Дончик)
"Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік… Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі… Він друкував дуже хороші статті про Антонича… Він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман „День отця Сойки“. Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман… Тудор був дуже начитаною людиною, цікавився не лише марксистською філософією, але і поглядами Рассела, Ніцше, дотримувався позитивістських поглядів" (М. Ільницький)
День отця Сойки. Марія. Оповідання
Автор: Тудор Степан Йосипович (1892-1941)
Береза. Оповідання.
Автор Гаврилюк Олександр Якимович (1911-1941)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Філіграні архівних документів України. XVIII—XX ст. / О. Я. Мацюк / (Видання 1992 року)
Науково-довідкове видання з філігранології — альбом-каталог водяних знаків українських архівних документів XVIII—XX ст.
Книга є спеціалізованим альбомом-каталогом водяних знаків (філіграней) з паперу, виготовленого за межами українських земель, але широко вживаного на території України від XVIII до 30-х рр. XX ст. Водяні знаки систематизовані за методикою Бріке — за назвами зображень в алфавітному порядку, що полегшує пошук необхідної інформації.
Видання є практичним довідковим посібником для визначення часу написання недатованих рукописів і друків, встановлення підроблених документів, дослідження географії поширення паперу та торгівлі ним. Автор О. Я. Мацюк детально розкриває методологічні засади філігранології як спеціальної історичної дисципліни, що виділилася з палеографії та має власні завдання і методику дослідження.
У вступі обґрунтовується важливість філігранологічних досліджень для вивчення історії виробництва паперу, торговельних зв'язків між країнами-виробниками і споживачами, технічного розвитку папірень. Книга містить покажчики, які полегшують роботу з матеріалом.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1, 2 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії, в якому відтворюються публікації джерел та матеріалів з історії та культури Придніпров'я.
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Комплект складається з двох перших випусків.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1
Рік: 2010 (репринт з книги 1904 року)
Кількість сторінок: 336
Мова: російська
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1
Рік: 2015 (репринт з книги 1905 року)
Кількість сторінок: 504
Мова: російська
Вечори на хуторі біля Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком /М.В. Гоголь/ (Видання 1975 року)
Класична збірка повістей М.В. Гоголя, що відкриває яскравий світ української культури та фольклору.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це перша збірка повістей Миколи Гоголя, яка принесла молодому письменнику широку популярність і визнання. Написана на початку 1830-х рр., ця книга і сьогодні захоплює читачів своєю фантазією, гумором та глибоким проникненням в українську народну культуру.
Збірка складається з двох частин, кожна з яких містить по чотири повісті:
Частина перша:
- Сорочинський ярмарок
- Вечір проти Івана Купала
- Майська ніч, або Утоплена
- Пропала грамота
Частина друга:
- Ніч перед Різдвом
- Страшна помста
- Іван Федорович Шпонька та його тітонька
- Зачароване місце
Повісті об'єднані образом оповідача - пасічника Рудого Панька, який нібито збирає і передає читачам історії, почуті на вечорницях. Цей прийом дозволяє Гоголю створити неповторну атмосферу українського села, наповнену народними віруваннями, традиціями та гумором.
У своїх творах Гоголь майстерно поєднує реалістичні описи побуту українського села з фантастичними елементами, взятими з народних легенд та повір'їв. Яскраві характери персонажів, захоплюючі сюжети, романтична атмосфера та неперевершений гоголівський гумор роблять ці повісті справжніми перлинами світової літератури.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це не лише збірка захоплюючих історій, але й своєрідна енциклопедія українського народного життя першої половини XIX ст. Книга буде цікава як любителям класичної літератури, так і тим, хто цікавиться українською культурою та фольклором.
Соя. Сборник статей (Видання 1963 року)
Практика вирощування сої у Радянському Союзі.
Серед рослин, багатих на білок, їй за поширеністю належить перше місце.
Зміст:
- Соя на Далекому Сході
- Соя в Казахстані, Киргизії та Західному Сибіру
- Соя на Кавказі
- Соя в Україні та в Молдавії
- Соя в інших районах СРСР
«Соя. Сборник статей»
Видавництво «Издательство сельсхозяйственной литературы, журналов и плакатов» 1963
Мова російська
Сторінок 333
Правда Руськая (копія з видання 1940 і 1947 рр.)
У 1940-47 р. Академія Наук СРСР видала корпус текстів Руської Правди, яке досі залишається неперевершеним за якістю видання та масштабністю охоплення списків. Випущене перед самою війною, це видання включає тексти всіх відомих на той момент списків Короткої та Розлогої редакцій пам'ятника, з фотографічним відтворенням оригінальних текстів, а також німецьким перекладом.
Науковий коментар містить аналіз різночитань списків, і подає позиції усіх дослідників минулого часу.
Цей комплект - копія зі згаданих видань, оправлена в подарункову оправу.
Том 1: тексти
Том 2: науковий коментар
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг