Новини
Київ архітектурний (Букіністика)
3600 грн.
Київ архітектурний (фотоальбом 1980-х)
Architectural face of Kiev
В фотоальбомі розповідається про різноманітні споруди та пам'ятки архітектури, історії та культури Києва. Значне місце відведено сучасній (на момент публікації - це 1980-і роки) архітектурі, новим житловим районам, паркам, монументам.
Рік видання: 1987
Видавництво: Будівельник
Мова: українська, англійська
Избранные сочинения /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
4800 грн.
Класичне природознавче видання. Іван Володимирович Мічурін - сміливий новатор у науці, який творчо розвинув учення Дарвіна. У видання "Избранные сочинения" 1948 року увійшли автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, матеріали, присвячені акліматизації рослин, а також гібридним сіянцям і вегетативній гібридизації. Теоретичні положення І. В. Мічуріна незаперечні, бо вони засновані на численних фактах із його практики. Вони створені внаслідок багаторічної клопіткої роботи над розкриттям закономірностей живої природи.
У книзі є ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Избранные сочинения.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 790
довжина 27
ширина 18
товщина 4
Вага: 1,490 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. Хвойка В. В. (репринт)
760 грн.
Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена.
Автор: Хвойка В. В.
Рік видання: 2008 (передрук видання 1913 року)
Мова: російська
Кількість сторінок: 160 з ілюстраціями
Класика української археології від відкривача Трипільської культури.
Книги схожого змісту:
1. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі. Археологія Волині. (Козак. Д. Н.)
2. Городища 9 – 13 ст. на території літописних древлян (Звіздецький Б. А.)
3. Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть
4. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. (О. Козак)
5. Венеди (Козак. Д. Н.)
6. Слов’яни і Русь: археологія та історія
7. Подсечное земледелие. Виктор Петров (букіністика)
8. Давні землероби Волині
9. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. Збенович В.Г. (Наукова книга 1989 року)
10. Земли Южной Руси в IX‒XIV вв. (1985)
Избранные сочинения. Том ІІ /Д. Н. Прянишников/ (Антикварне видання 1953 року)
4000 грн.
Раритетне видання з агрохімії та рослинництва. У другий том "Избранных сочинений" Д. М. Прянишникова ввійшла його монографія "Азот у житті рослин та у землеробстві СРСР", а також його окремі статті з питань дослідження азотних речовин у рослин і з практичного застосування азотних добрив. Д. М. Прянишников досліджував живлення сільськогосподарських культур, створивши класичні роботи про фізіологію рослин і агрохімію. Вивчення процесів обміну речовин у рослин він супроводжував глибоким біохімічним аналізом. Умови застосування промислового азоту - аміаку, селітри та інших, і біологічного азоту - конюшини, люпина, гною, торфу, вивчалися Д. М. Прянишниковим протягом його шістдесятирічної діяльності.
Видання зацікавить аграріїв, природознавців і тих, хто цінує унікальні антикварні книги.
Назва: Избранные сочинения. Том ІІ.
Автор: Дмитро Миколайович Приянишников (1865 — 1948) — учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіолої рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин, наукові основи вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний Нітроген тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво та довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробив проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у ґрунт, виробництва складних мінеральних добрив.
Рік: 1953
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Сторінок: 517
довжина 26,5
ширина 17,5
товщина 3,5
Вага: 1,140 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
ТВОРИ в трьох томах /Ольга Кобилянська/ (Видання 1956 року)
9800 грн.
Класичне видання творів Ольги Кобилянської 1950-х років. Букіністична рідкість.
"Переглядаючи висловлювання критиків про Ольгу Кобилянську, зважмо на те, що серед них нема жодного байдужого, розмірено-резонерського, - всі вони пристрасні, написані з неприхованим людським захватом."
"Туга за вільною, гармонійно, верхівною людиною перетоплена в благородний сплав, образу, характеру, в гарячий сплав трагічної людської долі, - таке мистецтво Кобилянської. Не вірте спокійному полискові того сплаву. Торкніться його живим серцем, і відчуєте полум'яне горіння його нутра, повне пристрастей і муки, тільки владно сублімованої в мистецькому слові"
Твори в трьох томах
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-
Видання: 1956, Державне видавництво художньої літератури
довжина 23
ширина 15
товщина 11 (3 книги)
Вага: 2,730 кг
Материалы и исследования по археологии СССР. №124/ (Антикварна книга 1964 року)
10000 грн.
Збірник підсумкових результатів археологічних досліджень у Таджикистані.
Це видання є четвертим томом "Праць Таджицької археологічної експедиції" і містить результати досліджень, проведених переважно після 1953 р. Збірник підготовлений спільними зусиллями Інституту археології АН СРСР, Інституту історії ім. А. Доніша АН Таджицької РСР та Державного Ермітажу.
Праця важливим джерелом інформації про археологічні дослідження в Середній Азії, зокрема в Таджикистані. Воно представляє значний інтерес для археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться давньою історією та культурою Центральної Азії.
Збірник відображає масштабні археологічні роботи, що проводилися в Таджикистані в 1950-х рр., і є цінним внеском у вивчення стародавніх цивілізацій цього регіону. Матеріали, представлені в томі, можуть бути корисними для розуміння культурних, економічних та соціальних процесів, що відбувалися на території сучасного Таджикистану в різні історичні епохи.
История и культура античного мира (Наукове видання 1977 року)
2800 грн.
Збірка статей про історію та культуру античного світу
Статті збірки охоплюють різні сторони історії та культури античного світу Середземномор'я та Північного Причорномор'я, Середньої Азії та Кавказу. Вони присвячені питанням економіки та соціальних зв'язків у античному світі, оцінці спадщини античності у світовій культурі; досліджується ставлення до античності у ранньому середньовіччі та міфологія слов'ян; у ряді статей йдеться про поширення грецьких та східних культів, містобудування та архітектуру, вазопису та скульптуру, кераміку та епіграфіку; публікуються знову відкриті чи неопубліковані античні пам'ятки. Статті збірки відображають коло проблем, над якими плідно працює Володимир Дмитрович Блаватський.
«История и культура античного мира»
Видавництво «Издательство «Наука» Москва 1977
Мова російська
Сторінок 232
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
7200 грн.
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Зрада, або як стати володарем /Раїса Іванченко/ Видання 1988 року
1200 грн.
Третя частина тетралогії з історії Київської русі, за яку авторка отримала Шевченківську премію 1996 року.
Раїса Іванченко - кандидат історичних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України, автор численних прозових і поетичних творів. У романах тетралогії "Гнів Перуна" (1982), "Золоті стремена" (1984), "Зрада, або Як стати володарем" (1988), "Отрута для княгині" (1995) відтворила образи видатних діячів доби Київської Русі.
О сельском хозяйстве /Катон, Варрон, Колумелла, Плиний/ (Антикварне видання 1957 року)
3200 грн.
Класика римської агрономічної літератури. Твори Катона, Варрона, Колумелли та Плінія Старшого містять унікальні та докладні відомості про сільське господарство Стародавнього Риму. Катон описав землеробство, Варрон - тваринництво, Колумелла - виноградарство, а у працях Плінія зібрано найбільше відомостей із різних питань сільського господарства. Попри те, що автори цих праць жили за 2000 років до нас, зміст їхніх робіт залишається вкрай корисним та актуальним у наш час.
Видання сподобається усім любителям античної літератури, а також дослідникам історії сільського господарства.
Назва: О сельском хозяйстве.
Автор: Марк Порцій Катон (для відмінності з правнуком званий також "Старший", 234 до н.е. — 149 рік до н.е.) - давньоримський політик і письменник, відомий як новатор римської літератури та консервативний борець проти пороків і розкоші.
Походив із незнатної плебейської сім'ї. Завоював популярність публічними виступами, в яких викривав діяльність аристократії та загальний занепад моралі. Провів радикальні реформи, що обмежили витрати римлян на предмети розкоші. На схилі років Катон побував у Карфагені, і після повернення звідти став рішуче переконувати оточуючих у необхідності знищення цього міста (відомий вислів "Карфаген має бути зруйнований!" належить саме йому).
Його трактат "Землеробство" (або "Про сільське господарство") — найдавніший прозовий твір, що зберігся латинською мовою, та важливе джерело з історії сільського господарства, економіки та побуту.
Марк Теренцій Варрон (116 до н. е. — 27 до н. е.) — римський учений-енциклопедист і письменник. Авторитет Варрона як вченого та оригінального письменника ще за життя був незаперечним. Філософські погляди Варрона еклектичні, він близький до кініків, стоїків, піфагореїзму. Найвище благо, на його думку, повинно задовольняти потреби душі та тіла. Доброчесність визначається як мистецтво життя, що веде до щастя, і якому можна навчитися. Варрон був прихильником старих римських звичаїв, але ніколи не виступав як непереборний захисник традицій. Він цінував справжню культуру незалежно від її зовнішньої форми. Працював до глибокої старості. Деякі твори написав у віці 80 років. Очолював публічну бібліотеку Риму. Зберігся його трактат "Про сільське господарство" в трьох книгах.
Луцій Юній Модерат Колумелла (4 — 70) — письменник і агроном часів ранньої Римської імперії. Був автором трактату "Про сільське господарство". Його праця складалася з 12 книг. Це найзначущий твір із сільського господарства поруч із творами Катона Старшого та Марка Теренція Варрона. Колумелла використовував деякі знання з праць карфагенського письменника Магона, Цельса, Гнея Тремеллія Скрофи. Втім, головним чином він спирався на власний досвід, а щодо розведення худоби - на досвід свого дядька Марка Юнія Колумелли, найуспішнішого господаря провінції Бетіка.
Пліній Старший (23 або 24 — 79) — римський історик, письменник, державний і військовий діяч Римської імперії. Автор "Природничої історії" — найбільшого енциклопедичного твору античності. У ньому описується, зокрема, південь сучасної території України: фізична географія, флора, фауна, міста, населення, корисні копалини. Твір Плінія Старшого є важливим джерелом із давньої топонімії України, розселення та руху численних народів її територією. За допомогою даних "Природничої історії" можна простежити динаміку змін берегової лінії Чорного моря за минулі 2 тисячі років. Інші його твори не дійшли до наших днів.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Мова: латинська, російська
Сторінок: 350
довжина 23
ширина 16
товщина 2
Вага: 0,550 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Гетьмани України. Історичні портрети /Шутря М.А./ (Видання 1991 року)
1400 грн.
Життєпис українських діячів державного рангу. Збірник.
Більшість портретів належать перу видатного історика В. Антоновича, окремі написані академіком М. Василенком, письменниками й науковцями Г. Хоткевичем, О. Левицьким, Я. Дзирою, Ю. Хорунжим. Уперше сучасні читачі матимуть найповніший життєпис українських діячів державного рангу: Д. Вишневецького, П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Тетері, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Мазепи, П. Орлика, П. Полуботка та інших. Збірник розрахований на масового читача.
«Гетьмани України. Історичні портрети. Збірник».
Редактор: Шутря М.А.
Видавництво: Журнал «Україна», газета «Вечірній Київ», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 211
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
1840 грн.
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121