Новини
Синайский патерик (Видання 1967 року)
Переклад твору візантійського письменника Іоанна Мосха.
У виданні вперше відтворюється текст однієї з найдавніших та найцінніших пам'яток російської мови, літератури писемності. Пам'ятка є збіркою різноманітних по змісту новел. У ньому наводиться багато історичних, географічних, етнографічних відомостей. Цікава мова пам'ятника з великою кількістю елементів побутової мови, з багатою за складом та різноманітною за стилем лексикою. Опублікований рукопис Державного Історичного музею не містить запису про час і місце його написання і не має назви, відповідної його створенню. У науковій літературі він відомий як Синайський патерик, або за збереженою пізнішою назвою Патерик Синайський, і відноситься зазвичай до XІ-XІІ ст. Рукопис повністю не виданий.
«Синайский патерик»
Редактор: Рожкова О.Ф.
Видавництво: «Наука», 1967
Мова: дореформена російська
Сторінок: 406
МАЛЕНЬКАЯ ХОЗЯЙКА БОЛЬШОГО ДОМА / ДЖЕК ЛОНДОН / (Видання 1976 року)
"Маленькая хозяйка большого дома" — роман Джека Лондона, опублікований у 1916 році. Це емоційно насичена історія любовного трикутника. Події розгортаються на ранчо в Каліфорнії. Це історія про складні людські почуття, взаємні стосунки та життєві випробування.
Джек Лондон (1876–1916) — американський письменник, відомий своїми пригодницькими та соціальними романами. Він зачіпав теми людської волі і боротьби за виживання, що зробило його одним із найпопулярніших авторів свого часу.
Сочинения. Том первый /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. Видання "Сочинения" - це праця І. В. Мічуріна, у якій усі матеріали систематизовані за тематичним принципом і всередині кожних тематичних розділів розміщені в хронологічному порядку. У перший том "Сочинений" увійшли основні праці І. В. Мічуріна, присвячені принципам та методам його роботи. Окрім того, в цей том увійшла передмова академіка Т. Д. Лисенка, яка характеризує творчість Мічуріна, а також вступна стаття академіка І. І. Презена і біографічний нарис, який написав особистий секретар І. В. Мічуріна. Авторський текст відтворено з найбільш достовірних джерел без редакційних змін, за винятком деяких окремих випадків, про які йдеться в підрядкових примітках.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том первый.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 715
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,300 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Записки о России XVI-начало XVII в. /Джером Горсей/ (Видання 1990 року)
Твори англійського діпломата.
Видання містить новий повний переклад творів агента англійської торгової компанії та дипломата Джерома Горсея, який жив у Росії в 70-90-ті роки XVI ст. Публікація включає три твори Горсея, які повідомляють важливі, часом унікальні відомості про політичний розвиток російської держави в період царювання Івана Грозного, Федора Івановича та Бориса Годунова, торгівлі, зовнішньої політики, опричнини, взаємин держави і церкви. Переклад, що публікується, дає цілу низку нових трактувань тексту, а у вступній статті пропонуються спостереження над походженням цього цінного і малодоступного джерела. У додатку вміщено документи англійської торгової компанії, і навіть перший повний російський переклад поетичних послань із Росії XVI в. англійця.
«Записки о России. XVI — начало XVII в.» (Записки про Росію. XVI - початок XVII ст.)
Автор: Джером Горсей
Видавництво Московського університету, Москва, 1990
Мова: російська
Сторінок: 286
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.
Сокровища Древней Руси (1974)
Фотоальбом-каталог пам'яток мистецтва (зокрема архітектури) центрів середньовічних князівств, переважно помонгольського періоду. Київ, Суздаль, Новгород, Кижи, Псков, Володимир-Заліський, Ростов Великий, Нижній Новгород ітд.
Сокровища Древней Руси
Рік: 1975
Кількість сторінок: 336
Мова: російська, англійська
Philippe de Champaigne (Шедеври мистецтва: №114 – Філіпп де Шампень, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений французькому живописцю та граверу Філіппу де Шампень. Філіпп де Шампень (фр. Philippe de Champaigne, (1602 — 1674) — художник Франції доби бароко. Малював релігійні композиції,натюрморти, працював декоратором. Уславився своїми реалістичними, досить правдивими і точними портретами сучасників.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres: n°114 - Philippe de Champaigne» Album (Шедеври мистецтва великих живописців: №114 - Філіпп де Шампень, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Русское народное исскуство (1959)
Три літа. Автографи поезій 1843-1845 років. Тарас Шевченко (Видання 1966 року)
"Шановний друже! Цю книгу не можна читати без глибокого хвилювання і роздумів ... Перед тобою автографи славнозвісної рукописної збірки Тараса Григоровича Швеченка "Три літа". Це одна з найбільших реліквій українського народу, найяскравіший документ полум'яної творчості великого поета революціонера.
До збірки "Три літа "Шевченко переписав свої твори періоду трьох літ: 1843 - 1845 років. Власною рукою поета начертані тут такі його шедеври, як "Сон", "Кавказ", невмирущий "Заповіт" та інші (всього 23 поезії) . /Є. Шабліовський/
Під час арешту Шевченка 5 квітня 1847 року жандарми відібрали в нього всі папери і серед них цей рукописний збірник. Саме за вміщені тут революційні твори Микола І покарав митця засланням у солдатчину з суворою забороною писати і малювати.
Оправа книги виконана в стилі 19 століття.
Три літа. Автографи поезій 1843-1845 років
Автор: Тарас Шевченко
Київ - 1966 Наукова думка
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa (Авангардний живопис у післявоєнній Європі, італійське видання 1970 року)
Альбом авангардного живопису
Чудова монографія, проілюстрована 86 репродукціями.
«Перше запитання виникає у кожного, хто торкається теми авангардного живопису в післявоєнній Європі: у яких межах можна припускати історичний факт, який, безсумнівно, має велике значення, але не має безпосередньо культурного характеру, виділяти не лише хронологічно, але й точно з часу тогочасної художньої культури? Ідеалістична критика завжди заперечувала сенс такого перенесення, яке вона постулювала втручання прагматичної сфери в теоретичну; тоді як протилежна критична позиція натомість приваблюється детерміністським перенесенням: отже, у нашому випадку можна було б говорити про нову мистецьку культуру в післявоєнний період, оскільки трагедія Другої світової війни ознаменувала б загальну історична цезура, отже, маючи на увазі ту саму художню культуру.»
«Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa» (Авангардний живопис у післявоєнній Європі)
Автор: Enrico Crispolti
Видавництво: Fratelli Fabbri, Мілан, Італія, 1970
Мова: італійська