Новини
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
О положении в биологической науке (Антикварне видання 1948 року)
Збірник агробіологічних доповідей. У збірнику "О положении в биологической науке" міститься доповідь академіка й агронома Т. Д. Лисенка, а також доповіді академіків М. О. Ольшанського, І. Г. Ейхфельда, І. В. Якушкіна та інших. Попри радянську політичну пропаганду у тексті видання, цей збірник може бути цінним джерелом з вивчення історії біологічної науки, зокрема, агрономії.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки.
Назва: О положении в биологической науке.
Рік: 1948
ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 534
довжина 23
ширина 15
товщина 3,5
Вага: 0,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Русско-украинское пограничье. Чижикова Л.М. (Наукове видання 1988 року)
Дослідження історія заселення російсько-української етноконтактної зони, динаміка національного складу населення
Спогади сільських жителів, особисті спостереження автора, архівні документи, музейні колекції стали основою книги, що розповідає про характерні особливості народної культури. У книзі досліджується історія заселення російсько-української етноконтактної зони, динаміка національного складу населення, подібності та відмінності у побутовій культурі росіян та українців, прояв національної специфіки у житлі та одязі. Наголошується на спадкоємності культурних явищ, значення етнічних традицій у функціонуванні сучасної побутової культури. Для етнографів, істориків, соціологів, славістів, кола читачів.
«Русско-украинское пограничье: история и судьбы традиционно-бытовой культуры XIX-XX века»
Автор: Людмила Миколаївна Чижикова
Видавництво Москва «Наука» 1988
Мова російська
Сторінок 252
Соя. Генетика, селекция, семеноводство. /Лещенко А.К./ (Видання 1987 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У монографії узагальнено результати досліджень з генетики, селекції та насінництва сої. Викладено систематика та цитогенетика сон, ботанічні та біологічні особливості культурної сон та її диких родичів, біотехнологія (культура клітин, тканин та зародків). Висвітлено генетичні основи підвищення продуктивності сої, експериментальний мутагенез, гетерозис, комбінаційну здатність. Значну увагу приділено сучасним методам селекції (підбір батьківських пар, техніка та типи схрещувань, принципи відбору), питанням насінництва сої, особливостям насінництва. Дана характеристика найважливіших вітчизняних та зарубіжних сортів. Для ботаніків, селекціонерів, спеціалістів сільського господарства
"Соя (генетика, селекция, семеноводство)"
Автор: Лещенко Анастасія Кирилівна
Видавництво: «Наукова Думка», Київ, 1987
Мова: російська
Сторінок: 253
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст. /Німенко А.В./ (Видання 1963 року)
Українське народне мистецтво.
Нариси, вміщені в цій книзі, висвітлюють розвиток скульптури на Україні у другій половині ХІХ й на початку ХХ ст. Автор залучив до наукового обігу багато нових фактів про боротьбу художньої громадськості за реалістичне мистецтво, що виражає інтереси народу, за спорудження пам'ятників прогресивним діячам української культури.
«Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст.»
Автор: Німенко А.В.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 125
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Происхождение видов /Ч. Р. Дарвін/ (Антикварне видання 1952 року)
Унікальне природодослідницьке видання. "Походження видів" - наукова праця Чарлза Дарвіна, опублікована 1859 року. Вважається основою еволюційної біології. Книга представила гіпотезу, за якою населення еволюціонує протягом поколінь у процесі природного добору. Дарвін представив безліч доказів того, що різноманітність життя виникла із загального предка через розгалужений патерн еволюції. Але при цьому він зберігав віру, що спочатку одну чи невелику кількість форм життя створив Бог-Творець.
Видання переклав і написав вступну статтю К. А. Тимірязєв.
Назва: Происхождение видов.
Автор: Чарлз Роберт Дарвін (1809 — 1882) — англійський науковець, який створив теорію еволюції та запропонував разом з Альфредом Расселом Воллесом принципи природного добору.
перекладач: Клімент Аркадійович Тімірязєв (1843 - 1920) - дослідник, фахівець із фізіології рослин, великий дослідник фотосинтезу, один із перших пропагандистів ідей Дарвіна про еволюцію, популяризатор та історик науки.
Рік: 1952
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 483
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,030 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі /Дмитро Степовик/ (Видання 1975 року)
Становлення української школи гравюри на металі
Книга присвячена огляду життя і творчої діяльності українського мідеритника та офортиста Олександра Тарасевича. Він був ченцем і настоятелем Києво-Печерської лаври з 1688 року. Олександр Тарасевич – видатний діяч українського образотворчого мистецтва XVII ст., один із предтеч української реалістичної графіки. Він працював однаково успішно і в книжковій і в станковій гравюрі. В межах кожного з цих двох видів він був першорядним майстром, митцем невтомного пошуку, новатором. У добу панування в мистецтві релігійної тематики Тарасевич по-земному трактував євангельські легенди, вкладаючи в них актуальний для свого часу зміст, він не обминав і соціальних моментів, відображав соціальну нерівність, відтворював сцени з життя селян. Тарасевич вписав яскраву сторінку в історію взаємин українського мистецтва із світовими художніми набутками.
«Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Мистецтво», 1975
Мова: українська та російська
Сторінок: 135
Художні металеві вироби Західних Областей Української РСР (Наукове видання 1959 року)
Культурна спадщина України. Альбом.
«Художня обробка металу на Україні в XVI-XIX ст. розвивалася в основному в двох напрямах: як народний художній промисел і як міське цехове, а потім мануфактурне та фабричне виробництво. Під народним промислом в галузі художнього металу розуміється головним чином художнє лиття. Найбільш високого розвитку набув цей промисел у Східних Карпатах, особливо в Косівському районі, Станіславської області, де віддавна народні майстри виробляли найрізноманітніші предмети побутового вжитку, прикраси до одягу тощо. Народна художня обробка металу глибоко оригінальна своїм змістом, багатством простих і чітких орнаментальних форм, різноманітністю асортименту. Своєю орнаментикою вона тісно зв'язана з такими видами народного мистецтва, як декоративна різьба по дереву і народна вишивка.»
«Художні Металеві Вироби Західних Областей Української РСР, XVI-XIX Ст.» Альбом
Видавництво: Академії наук Української РСР, Київ, 1959
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 29 + 40 таблиць
Первобытное искусство (Антикварне видання 1976 року)
Унікальне наукове видання про первісне мистецтво. Книга "Первобытное искусство" - збірка публікацій статтей про первісне мистецтво. У книзі розглянуто проблеми походження палеонтологічного мистецтва, подано оригінальну інтерпретацію петрогліфів, які були знайдені на острові Ушканьєм на Ангарі, розказано про наскельні зображення Фінляндії, про нові знахідки в Західній Німеччині й Італії, про відкриття пам'яток давнього мистецтва в Середній Азії, на Алтаї, у верхів'ях Амура, на Сахаліні, досліджуються джерела орнаменту, світобачення алеутів, атапасків та інших народностей.
Збірник містить матеріали, які зможуть значно розширити знання про формування естетичного почуття, про художню діяльність людини.
Видання буде цікавим для істориків, мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Книга містить суперобкладинку.
Назва: Первобытное искусство.
Рік: 1976
Новосибирск
Издательство "Наука"
Сибирское отделение
Сторінок: 178
довжина 26
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,460 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Голова профессора Доуэля. Повести и рассказы /А.Беляев/ (Видання 1987 року)
Збірник науково-фантастичних романів радянського письменника О.Бєляєва (1884-1942). Він включає такі твори як «Голова профессора Доуеля», «Подводные земледельцы», «Хойти-Тойти», «Над бездной», «Светопредставление». На тлі фантастичного і детективного сюжету автор торкається проблем медицини (функціонування людського мозку, його зв’язок із тілом), законів фізики (швидкість світла, земне тяжіння), існування людини в різних середовищах (під землею, в океані). Чимало з науково-фантастичних передбачень письменника збулися (створення нових органів людини, трансплантологія, пластична хірургія, буксири для плавців). Літературний спадок О.Бєляєва містить відбиток радянської ідеології та епохи (японські шпигуни і комуністи, підводні колгоспи тощо).
Назва: Голова профессора Доуэля. Повести и рассказы.
Автор: Олександр Бєляєв
Рік і місце видання: 1987, Москва, видаництво "Правда"
Сторінок: 461
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2,5
Вага: 0,430 кг