Новини
Нариси з історії костюмів /Стамеров К.К./ (Видання 1978 року)
Історія костюмів народів світу
До цього видання увійшли нариси історії костюмів низки країн із давніх часів та здебільшого до кінця ХVІІІ ст. Перша частина присвячена розгляду костюмів Стародавнього Єгипту, Ассирії, Стародавнього Ірану, Стародавньої Греції та Риму, так званих варварських племен і народностей, Візантії, західноєвропейських країн (V-XV ст.), Стародавньої Русі (Х-ХІІІ ст.), російських (ХІV-ХVІІ ст.), українських (XV-XVII ст.), арабських (VII-XVI ст.), індійських (VII-XVII ст.). китайських (VII-початку ХХ ст.) та японських (VII-XIX ст.). До другої частини включені нариси про костюми західноєвропейських країн, зокрема Італії, Англії, Франції, Німеччини, Іспанії тощо з ХV до кінця XVIII ст.
«Нариси з історії костюмів». У двох частинах.
Автор: Стамеров К.К.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Запоріжці До історії козацької культури /Ігор Кравченко/ (Видання 1993 року)
Книга з історії України
У збірнику зібрано найрізноманітніші матеріали з питань історії запорозького козацтва, зокрема з питань культури козаків, які створили багато високохудожніх історичних дум і пісень, літописів, творів живопису і архітектури, козаків, котрих називають "лицарями Бароко". Книга ілюстрована багатьма кольоровими та чорно-білими репродукціями творів давнього українського мистецтва.
«Запоріжці. До історії козацької культури»
Упорядник: Ігор Кравченко
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 396
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Антропологический сборник, вып. IV (Букіністика 1963 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст
- Об антропологическом составе современного населения Армении
- Антропологические данные к проблеме происхождения населения центральных предгорий Кавказского хребта
- Антропологическая характеристика современных казахов по данным краниологии
- Краниологическая характеристика узбеков
- Некоторые новые материалы по краниологии северо-западных областей Восточной Европы в эпоху средневековья
- Палеоантропологические материалы из Александрийского энеолитического могильника
- Черепа из зороастрийского костехранилища в Фринкенте под Самаркандом
- Русское население в Забайкалье
- Антропологические исследования среди семейских русских Забайкалья
Антропологический сборник, вып. IV
Рік: 1963
Мова: Російська
Сторінок: 208
ТАРАС ШЕВЧЕНКО. БІОГРАФІЧНИЙ НАРИС / МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ, АЛЕКСАНДР ДЕЙЧ / (Видання 1964 року)
Ця книга є ґрунтовним біографічним дослідженням життя та творчості великого українського поета і художника Тараса Шевченка. Написана двома видатними літературознавцями — Максимом Рильським, українським поетом і академіком, та Олександром Дейчем, радянським літературознавцем, вона об'єднує погляди двох знавців на геній Шевченка, його мистецький шлях і вплив на розвиток української літератури.
У книзі автори детально описують життєві віхи Шевченка: від його народження в кріпацькій сім'ї до визволення та здобуття освіти. Особливістю цього біографічного нарису є те, що він поєднує академічну строгість із емоційною чуттєвістю, характерною для Рильського. Це робить книгу не тільки науково важливою, але й захоплюючою для широкого кола читачів.
Вопросы образования восточнославянских национальных языков (1962)
Збірка на тему історії східно-слов'янських мов, зокрема української мови.
З оригінального опису:
Ряд докладов посвящен вопросам образования украинского и белорусского национальных языков. В сборнике рассматриваются взаимосвязи между украинским и другими славянскими языками в 16 — начале 18 в., взаимовлияние русского и украинского национальных языков в начальный период формирования, роль диалектов в образовании украинского национального языка.
Вопросы образования восточнославянских национальных языков (1962)
Рік: 1962
Кількість сторінок: 151
Мова: російська
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Твори в 2 томах /Марко Черемшина/ Видання 1974 року
Народолюбство, чи, точніше, "мужиколюбство", Марка Черемшини спиралося на почуття приналежності до трудящого селянства, на всеосяжне розуміння його психології, духовного світу, на вищою мірою гуманістичне усвідомлення обов'язку оплатити хоч частково борг трудівникам землі, що своєю кривавою працею, насущним хлібом годували усе суспільство. Саме ці ідейно-політичні, морально-етичні, а водночас і естетичні засади становлять сутність, серцевину творчості Марка Черемшини. Вони зумовили й особливості його реалізму, основою якого є правда народного життя, освітлена через «магічне шкло» психології типових образів представників різних прошарків гуцульського села на межі XIX і ХХ ст.
З фотоілюстраціями.
Том 1: Карби
Село за війни
Верховина
Парасочка
Том 2: Оповідання
Посвяти В. Стефанику
Поезії
Переклади
Критика
Спогади
Листи
Іван Мазепа життя й пориви великого Гетьмана /Ілько Борщак, Рене Мартель/ (Видання 1991 року)
Життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи
Ця книга - життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи, однієї з найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, видатного полководця, громадського діяча. Суперечливе, трагічне ім'я українського гетьмана лише останнім часом повертається до нас без спотворення "кривим дзеркалом" історії. Серед найталановитіших і найоб'єктивніших життєписів Івана Мазепи є широко знана за кордоном документальна повість "Іван Мазепа" двох авторів - українського історика і літературознавця Ілька Борщака (емігрант з 1919 р.) та французького історика і публіциста Рене Мартеля. Додатком до книги друкуються присвячені І.Мазепі поеми Д.Байрона, В.Гюго та В.Сосюри.
«Іван Мазепа: життя й пориви великого Гетьмана»
Автори: Ілько Борщак, Рене Мартель
Видавництво: «Радянський письменник», Київ, 1991
Мова: українська та російська
Сторінок: 314
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Львівська опера. Паламарчук Оксана, Пилип’юк Василь (Фотоальбом 2000 року)
Величністю будівлі, вишуканістю архітектурних форм, розкішністю мистецьких розписів вестибюлю і фойє, пишністю глядачевої зали чарує Львівський державний академічний театр опери та балету - архітектурна та історична пам'ятка міста. У книжці на підставі документальних джерел розповідається про творчі становлення театральних колективів, вокальну і хореографічну сценічну майстерність виконавців минулого і сьогодення.
Уважний читач переконається, яким насиченим було і є театрально музичне життя.
Видання розраховане на широку читацьку аудиторію, передовсім на ту її частину, яка не байдужа до мистецького надбання старовинного українського міста Лева.
Львівська опера.
Автори: Паламарчук Оксана, Пилип'юк Василь
Рік: 2000
Сторінок: 155
Розміри, см.: Довжина 27, ширина 27, товщина 2,5
Вага 1,340 кг