Новини
Собрание сочинений в двенадцати томах /Уильям Мейкпис Теккерей/ Антикварне видання 1974 року
Основа романів та гумористичних нарисів Теккерея – його песимізм та реалістичне зображення англійського життя. Правду життя автор хотів протиставити умовної ідеалізації типових англійських романів. Теккерей, назвавши свій найкращий твір — «Ярмарок марнославства» — романом без героя — ставить у центр дії людей порочних чи щонайменше егоїстичних. Виходячи з переконання, що в житті зло набагато цікавіше і різноманітніше добра, Теккерей вивчав характери людей, які діють з поганих спонукань. Зображуючи зло, пороки та дріб'язковість своїх персонажів, він тим самим яскравіше проповідував позитивні ідеали. Водночас, захоплюючись своїми хибними героями, він збуджував до них більший інтерес читача.
Своєрідним акордом у творах Теккерея звучить песимізм у поєднанні з гумором, надаючи їм життєвості і водночас справжньої художності. Хоча за своїми реалістичними прийомами Теккерей подібний до Діккенса, він відрізняється тим, що не робить поступок сентиментальному уявленню про англійську чесноту, а нещадно малює людей у всій їхній непривабливості. Його романи перетворюються на сатири, з яскравим зображенням людських вад у вельми непривабливому вигляді.
Том 1: повести 1838-1842
Том 2: повести, пародии, публицистика
Том 3: Записки Барри Линдона, Книга снобов
Том 4: Ярмарка тщеславия
Том 5: История Пенденниса, его удач и злоключений
Том 6: История Пенденниса (книга вторая)
Том 7: История Генри Эсмонда. Английские юмористы XVIII века
Том 8: Ньюкомы. Жизнеописание одной весьма почтенной семьи, составленное Артуром Пенденнисом, эсквайром.
Том 9: Ньюкомы (книга вторая)
Том 10: Виргинцы
Том 11: Виргинцы. Четыре Георга
Том 12: Повести, очерки. Дени Дюваль (неоконченный роман)
Назва: Собрание сочинений в двенадцати томах
Автор: Уільям М. Теккерей
Видавець: Москва, 1974, "Художественная литература"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 13,5 (5 книг)
Вага: 2,480 кг (5 книг)
Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р. /Адам Міцкєвич / (Видання 1951 року)
Друга редакція українського перекладу епічної поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича, виконаного талановитим українським поетом Максимом Рильським.
«Пан Тадеуш» - це віршований героїчний національний епос Польщі, що оповідає про складний період історії початку XIX століття, коли Річ Посполита була розділена між трьома імперіями.
Переклад найбільшого та найвідомішого твору Міцкевича став життєвим проєктом Максима Рильського, над яким поет працював понад 40 років. Перша редакція перекладу побачила світ у 1927 році. Для другого видання, прагнучи максимально наблизитись до оригіналу, перекладач переробив близько тисячі віршових рядків. Однак саме ця редакція зазнала значного втручання радянської цензури в епізодах, що стосувались російсько-польських відносин.
Особливої цінності виданню надають ілюстрації Міхала Андріолі, відомого польського художника XIX століття. Ці класичні ілюстрації, створені ще для оригінального видання 1834 року, органічно доповнюють український переклад, підкреслюючи його зв'язок з першоджерелом
Книга є визначною пам'яткою української перекладацької школи та важливим культурним мостом між польською та українською літературами.
Назва: Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р.
Автор: Адам Міцкевич, переклад Максима Рильського
Рік і місце видання: 1951, Київ
Мова: українська
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Василь Штернберг/ Пархоменко І.В./ (Видання 1978 року)
Книга присвячена творчості художника Василя Штернберга.
«Ще за життя творчість Штернберга високо цінували сучасники К. Брюллов, В. Григорович, М.Гоголь, М.Глінка, О.Іванов, В.Даль. Перед талантом художника схилявся Тарас Шевченко. У тогочасній періодичній пресі Штернбергові присвячували багато статей, заміток. За розвитком його таланту постійно стежила художня громадськість. Пізніше, в 1887 році, в журналі «Вестник изящных искусств» визначний російський критик В.Стасов опублікував велику статтю «Живописец Штернберг», в якій уперше, посилаючись на архівні джерела, подав наукову біографію художника. Однак ця стаття мала дещо суб'єктивний характер щодо загальної оцінки творчості Штернберга.»
«Василь Штернберг».
Автор: Пархоменко І.В.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Сторінок: 98
Розміри, см.:
Довжина 22
ширина 17,5
товщина 1
вага 0,332 кг
Микола Гоголь. Вибране / Микола Гоголь / (Видання 2009 року)
Збірка найкращих творів Миколи Гоголя в перекладах визначних українських літераторів.
Видання містить вибрані твори з циклів "Вечори на хуторі біля Диканьки" та "Миргород", включно з повістю "Тарас Бульба", а також комедію "Ревізор". Особливістю збірки є високохудожні переклади українською мовою, виконані знаними майстрами слова - Остапом Вишнею, Максимом Рильським, Петром Панчем та Анатолем Хуторяном. Книга укладена відповідно до програми із зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст. /Німенко А.В./ (Видання 1963 року)
Українське народне мистецтво.
Нариси, вміщені в цій книзі, висвітлюють розвиток скульптури на Україні у другій половині ХІХ й на початку ХХ ст. Автор залучив до наукового обігу багато нових фактів про боротьбу художньої громадськості за реалістичне мистецтво, що виражає інтереси народу, за спорудження пам'ятників прогресивним діячам української культури.
«Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст.»
Автор: Німенко А.В.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 125
Berlin (Берлін. Фотографії. Німецьке видання 1999 року)
«Падіння Берлінської стіни та відкриття Залізної завіси призвели до усунення рівноваги в Європі. Берлін знову перемістився в політичний центр Європи і він має знайти свою нову, стару рівновагу. Знову в Берліні перетинаються транспортні та комунікаційні зв'язки Парижа до Москви, з Осло до Риму.» Новий Берлін.» Еберхард Діпген, правлячий бургомістр Берліна. В альбомі використано роботи Гюнтера Шнайдера. Гюнтер Шнайдер (Hyunter Shnayder), народився 1955 р., працює фотографом для різних видавництв та журналів. Спеціалізується на архітектурі та зйомках з повітря. Має в своєму розпорядженні великий фотоархів і брав участь у створенні численних фотоальбомів, як, наприклад: «Берлін. Новий образ метрополії» (1994) та «Берлін. Визначні пам'ятки» (1997).
«Berlin». Фотографії.
Видавництво: Берлін 1999
Мова: німецька, англійська, румунська, іспанська, шведська, російська
Сторінок: 47
Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
У книгу ввійшли повісті радянських мариністів А.Новикова-Прибоя "Подводники", Б.Лавренєва "Ветер", С.Колбасьєва "Река", К.Паустовського "Черное море". Автори – мореплавці, свідки Першої світової війни та жовтневого перевороту 1917р. У повістях відтворили: побут мореплавців, повстання на броненосці «Очаків», події більшовицької «революції». Реалії описані в дусі радянських світоглядних доктрин і є зразком тогочасної літератури, метою якої було возвеличення нового устрою та його будівничих, знищення природних родинних почуттів во ім’я більшовицьких ідей. Водночас повість письменника українського походження К.Паустовського багата докладними описами чорноморської фауни, побуту і занять рибалок, закликами збереження неповторної екосистеми українського Півдня.
Назва: Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
Рік і місце видання: 1988, Сімферополь, "Таврія"
Мова: російська
Сторінок: 302
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,340 кг
Растительность СССР /В. В. Алехин/ (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне раритетне видання з геоботаніки. У виданні "Растительность СССР" видатного геоботаніка-фітоценолога В. В. Альохіна містяться матеріали про закономірності рослинного покриву СРСР. Книга написана легкою та доступною мовою.
Зміст
- Предисловие редактора - с. 3
- Василий Васильевич Алехин как ученый А. А. Уранова - с. 19
- Глава I. Геоботаника и ее основные понятия - с. 33
- Глава ІІ. Основные закономерности растительного покрова СССР - с. 66
- Глава ІІІ. Арктические пустыни - с. 82
- Глава IV. Тундры - с. 87
- Глава V. Хвойные леса - с. 139
- Глава VI. Лиственные леса - с. 225
- Глава VIІ. Степи - с. 256
- Глава VIII. Пустыни - с. 321
- Глава IX. Луга - с. 362
- Глава X. Болота - с. 387
- Глава XI. Альпийская растительность - с. 424
- Глава XII. Главнейшие заповедники СССР - с. 454
- Указатель русских терминов и названий - с. 484
- Указатель латинских названий растений и растительных сообществ - с. 493
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Растительность СССР.
Автор: Василій Васильович Альохін (1882 - 1946) - радянський геоботанік-фітоценолог, степознавець, флорист і педагог.
Рік: 1951
Москва
Государственное идательство "Советская наука"
Сторінок: 511
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,720 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Матиас Шандор / Жюль Верн / (Видання 1991 року)
Пригодницький роман відомого французького письменника.
"Матіас Шандор" - це захоплюючий роман Жуля Верна, який поєднує в собі елементи пригодницької літератури, історичного роману та наукової фантастики. Твір розповідає історію угорського графа Матіаса Шандора, який стає жертвою політичної зради і присвячує своє життя помсті.
Як і в інших творах Верна, роман насичений детальними описами наукових і технічних досягнень того часу, географічними подробицями та історичними фактами. Автор майстерно переплітає політичні інтриги, романтичну лінію та захоплюючі пригоди, створюючи динамічний та захоплюючий сюжет.
Книга демонструє характерні риси стилю Жуля Верна: поєднання наукових фактів з художнім вимислом, глибокий гуманізм та віру в прогрес людства. "Матіас Шандор" залишається одним з менш відомих, але не менш цікавих творів у багатій спадщині письменника.
Бібліографічна інформація
Назва: Матиас Шандор
Автор: Жуль Верн
Рік і місце видання: 1991, Київ
Сторінок: 400
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,350 кг
Записки сенатора Лопухина Россия XVIII столетия /Лопухін І.В./ (Перевидання 1990 року)
Репринтне відтворення з Лондонського видання 1860 р.
Репринтне видання мемуарних джерел XVIII ст. – «Записки сенатора І. В. Лопухіна», «Записки імператриці Катерини ІІ», «Записки княгині О. Р.Дашкової» продовжує публікацію історичних матеріалів Вільної російської друкарні Герца та Огарьова (здійснену Інститутом історії СРСР Академії наук СРСР). Відтворення «Записок» супроводжує спеціальний том, що розкриває складну долю кожної з пам'яток, що публікуються, їх місце в громадському русі XIX століття і вписує їх у загальну картину політичної історії Росії XVIII століття. Ця серія відкривається «Записками» великого державного діяча, публіциста, близького кола Н. І.Новікова – Івана Володимировича Лопухіна.
«Записки сенатора Лопухина»
Автор: Іван Володимирович Лопухін
Видавництво: «Наука», 1990
Мова: дореформена російська
Сторінок: 211