Новини
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Архаическая расписная керамика из Ольвии (восточногреческая, лаконская, коринфская, имитации)
Архаическая расписная керамика из Ольвии (восточногреческая, лаконская, коринфская, имитации)
Автори: Буйських Алла Валеріївна
Рік видання: 2013
Мова: російська
Кількість сторінок: 456, з ілюстраціями
Монографію присвячено залученню до наукового обігу колекції розписної кераміки другої половини – кінця VII–V ст. до н. е., знайденої в Ольвії та виготовленої в різних центрах Середземномор’я, її класифікації та хронології. Комплексний аналіз джерела дозволив дослідити динаміку імпорту, з’ясувати початок місцевих імітацій довізної кераміки. Нова хронологія ранньої кераміки надала, в результаті, можливість поточнити початкову дату існування Ольвійського полісу.
Драматичні твори. Іван КОЧЕРГА. (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Іван Кочерга - уродженець Чернігівщини, один з фундаторів української драматургії 20 століття. Він йшов складним шляхом пізнання сенсу бутя, заглиблення в непрості істини епохи грандіозних зрушень у суспільному житті країни, в свідомості кожної людини."
"Від романтизованого пошуку казки-мрії в плині не пізнаваного людиною часу він прийшов до усвідомлення й художнього осмислення проблеми влади людини над Часом і Простором."(з передмови).
Зміст
- Изгнанник Вагнер
- Фея гіркого мигдалю
- Алмазне жорно
- Марко в пеклі
- Натура й культура
- Свіччине весілля
- Майстри часу
- Підеш - не вернешся
- Нічна тривога
- Ярослав Мудрий
Драматичні твори
Автор: Іван Антонович Кочерга (1881-1952)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 730
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. (Збірник актових документів)
Лохвицька ратушна книга другої половини 17 ст. (Збірник актових документів)
серія “Пам’ятки української мови”
Рік видання: 1986
Видавництво: Наукова думка
Публікація пам’ятки староукраїнської мови — документів ратуші м. Лохвиця Лубенського полку Гетьманщини (тепер в межах Полтавської області України).
Класична видавнича наукова серія.
Ґрунтовне джерело до історії української мови, діловодства, побуту, , культури, соціально-суспільних взаємин в українській державі козацької доби.
Букіністична рідкість. Хороший стан.
Труды института истории естествознания. Том V (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне раритетне видання з природознавства. Том V "Трудов института истории естествознания" присвячено історії біології XVIII - XIX століть. На початку видання подано праці, які вісвітлюють боротьбу вітчизняних біологів за ідею єдності організму й умов життя. Також у цьому томі є декілька статей, які розкривають пріоритет видатних ембріологів і цитологів у важливих відкриттях і теоріях. Попри певну радянську пропаганду у тексті видання, статті, подані в цьому томі, мають велику цінність для вивчення та розуміння історії природознавства.
Книга розрахована на природознавців, біологів та усіх, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Труды института истории естествознания. Том V.
Рік: 1953
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26,5
ширина 19
товщина 2,5
Вага: 1,000 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Братолюбовский курган ( А. Кубишев, С. Бессонова )
Братолюбовский курган
Автор: Кубишев Анатолій Іванович, Бессонова Світлана Сергіївна
Рік видання: 2009
Мова: російська
Кількість сторінок: 192 з ілюстраціями
Обкладинка тверда
Публікація матеріалів розкопок кургана, дослідженого в 1990 році поблизу Братолюбівки Горностаївського району Херсонської області.
В кургані, висота якого в древні часи досягала 7 м, були віднайдені поховання вищої скіфської знаті 4 століття до н.е. та осіб, що їх супроводжували. Більшість поховань свого часу пограбовані, але в підлозі погребальної камери центральної могили збереглась схованка з виробами з дорогоцінних металів. До числа шедеврів скіфо-античної торевтики можна віднести золоті фіалу та конусовидний предмет, які прикрашені зображеннями в скіфському звіриному стилі.
Робота виконана в 2006 році в рамках планової теми Відділення археології ранньої залізної доби Інституту археології НАН України.
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко. Д.В.Степовик (Наукове видання 1986 року)
Наукова праця на основі вивчення творчості Л.Тарасевича та художників його кола щодо характерних особливостей українського барокко.
Значну увагу приділено питанню утвердження реалістичних тенденцій в українському мистецтві XVII ст.
Для мистецтвознавців, художників, істориків, шанувальників мистецтва.
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко
Автор: Дмитро Власович Степовик.
Рік: 1986, Київ - "Наукова думка"
Сторінок: 236
Розміри, см.: Довжина 22; ширина 17,5; товщина 1,5;
Вага 0,619 кг
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Молдавская народная керамика /И. Г. Хынку/ (Наукове видання 1969 року)
Класичне історичне дослідження. У праці І. Г. Хинку "Молдавская народная керамика" органічно поєдналися представлені ним археологічні й етнографічні дані. Автор проаналізував народне гончарне виробництво і класифікував посуд, прослідкувавши історію форм і техніки виготовлення молдавської кераміки.
Попри певну ідеологічну заангажованість, праця буде особлива цікава археологам і етнографам, які знайдуть у ній для себе безліч цінних спостережень та висновків. Книга підійде не тільки науковцям, але й майстрам-керамістам.
Зміст
- Предисловие - 3
- Введение - 4
- Глава I. О терминологии и основных принципах изучения средневековой глиняной бытовой посуды - 18
- Глава II. Техника и организация гончарного производства - 32
- Глава III. Горшки - 62
- Глава IV. Кувшины - 86
- Глава V. Миски и тарелки - 106
- Глава VI. Прочие глиняные изделия - 121
- Заключение - 133
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Назва: Молдавская народная керамика
Рік: 1969
Кишинев, издательство "КАРТЯ МОЛДОВЕНЯСКЭ"
Сторінок: 142
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 1
Вага: 0,280 кг
Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ /Н. А. Кобяк, И. В. Поздеева/ (Наукове видання 1986 року)
Класичне довідкове видання. У книзі введено у науковий обіг сорок нових пам'яток давньруської писемності XIV - XVII століть, більшість яких знайдено в археографічних експедиціях. Прочитавши це видання, ви матимете уявлення про багатство давньоруської літератури та культури, а також про високе мистецтво оформлення стародавньої книги. Книга містить шістдесят зображень.
Видання розраховане на істориків (зокрема, викладачів палеографії) та культурологів. Довідник також сподобається бібліотечним та музейним працівникам, книголюбам та всім, хто цікавиться давньоруською культурою.
У книзі є особистий підпис, вірогідно, колишнього власника.
Назва: Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ
Автор: Наталя Адольфівна Кобяк (нар. 1950) - філолог, археограф, спеціаліст з історії слов'янської писемної культури.
Ірина Василівна Поздєєва (нар. 1934) — історик, археограф, дослідник рукописів та стародруків. Доктор історичних наук, професор, член Археографічної комісії РАН.
Рік: 1986
Издательство МГУ
Сторінок: 134
Розміри,см.:
довжина 21,5
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,220 кг