Новини
Тритикале /Л.Сечняк, Ю.Сулима/ (Видання 1984 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У книзі висвітлено етапи створення та шляхи використання пшенично-житнього гібриду тритикале нової перспективної зернової культури продовольчого та кормового призначення. Викладено основні напрямки та методи селекції. Особливу увагу приділено синтезу первинного генофонду та методам поліпшення вторинних ліній тритикале. Розглянуто морфологічні та біологічні особливості тритикале у застосуванні до завдань селекційного покращення культури. Вказано біохімічні та технологічні властивості та напрям використання зерна тритикале.
«Тритикале»
Автори: Л.К.Сєчняк, Ю.Г.Сулима
Видавництво: «Колос», 1984
Мова: російська
Сторінок: 313
Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст /Віра Свєнціцька/ (Наукове видання 1966 року)
Книга присвячена висвітленню складного процесу формування реалістичних рис в українському малярстві XVII ст. На великому, часто зовсім невідомому, матеріалі автор показує, як у традиційні канонічні композиції релігійного живопису проникає навколишнє життя: типаж, елементи пейзажу, побуту, вбрання й т. д., перетворюючи релігійний сюжет на жанрову сцену. В той же час зароджується і цілком світський жанр живопису — портрет.
Центральне місце в книзі відведено характеристиці творчості видатного українського художника Івана Рутковича, маляра жовківського. Розглядаючи підписні й датовані твори художника, що збереглися, автор простежує його творче зростання, розкриває джерела творчості, характер яскравого самобутнього обдарування і той вплив, який він справив на художнє оточення.
Видання добре ілюстроване видатними пам’ятками українського живопису, багато з яких публікуються вперше.
«Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст.»
Автор: Віра Свєнціцька
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1966
Мова: українська
Сторінок: 151
Текстология /Д. С. Лихачев/ (Наукове видання 1983 року)
Класичне видання з теорії літератури. У своїй науковій праці "Текстология на материале русской литературы X - XVII веков" відомий філолог Д. С. Лихачов розповідає про місце текстології серед інших філологічних дисциплін, а також про те, як текстологія стала наукою, що вивчає історію тексту і нерозривно пов'язаною з історичною наукою, літературознавством, історією суспільної думки та палеографією. Автор стверджував, що самостійність текстології як науки та її тісний зв'язок з іншими науками особливо чітко визначилася у тій галузі, яка вивчає руську літературу XI—XVII ст. Попри певну ідеологічну забарвленість, це видання містить важливий узагальнюючий досвід текстології, що нагромадився у фахівців з давньоруської літератури. Тому, матеріали, які викладені у "Текстологии на материале русской литературы X - XVII веков" можуть бути корисними і для текстологів, які працюють і в інших сферах.
Видання підійде усім, хто цікавиться теорією літератури та, зокрема, історією давньоруської літератури.
Назва: Текстология
Автор: Дмитро Сергі́йович Лихачов (1906 - 1999) — філолог, історик, текстолог, академік, автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури та текстології.
Рік: 1983
Ленинград, "Наука" Ленинградское отделение
Сторінок: 639
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,730 кг
Научное наследство. Том второй (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне видання про відомих науковців. У другому томі "Научного наследства" містяться матеріали з історії науки. У виданні є цікаві матеріали, які висвітлюють казанський період життя та діяльності відомого хіміка О. М. Бутлерова, зокрема, його боротьбу за пріоритет у відкритті теорії будови органічних речовин. Також у цьому томі містяться унікальні матеріали, які стосуються великого хіміка Д. І. Менделєєва, відомого кристалографа Є. С. Федорова та фізика М. О. Умова. Великий розділ тому присвячено біології. Зокрема, читач зможе познайомитися з листами та документами з архіву професора О. М. Шумлянського, праці якого ще наприкінці XVIII століття були в основі світової гістології. Також у цьому томі міститься цінна дисертація відомого вченого-еволюціоніста О. А. Каверзнєва. Вагоме місце у виданні належить матеріалам, які висвітлюють наукове надбання видатного професора-біолога К. Ф. Рульє, а також фізіолога та психолога І. М. Сєченова та інших видатних науковців.
Видання зацікавить науковців, істориків та тих, хто захоплюється цінними раритетними працями. \
Назва: Научное наследство. Том второй.
Рік: 1951
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 1103
довжина 26
ширина 18
товщина 6,5
Вага: 2,240 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки (Репринт 1990 з видання 1859 року)
Факсимільне відтворення одного з небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка (1814 -1861), виданого нелегально за кордоном. До збірки увійшли твори, які були заборонено цензурою для публікації у Росії. На титульному листі було допущено помилку в написання прізвища Шевченка. Також до збірки увійшли вірші А.С. Пушкіна, які, насправді, Пушкіну не належали Молитва (Я чув - в келії простий ...), Цаплі Є.А. Баратинського.
«Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки»
Автор супроводжувальної статті (вкладення): Бородин Василь Степанович
Репринт 1990 (Київ, видавництво "Либідь") з видання 1859 року (Вольфгангъ Гегардъ, Лейпциг)
Мова: українська та дореформена російська
Лирика. Театр. /Александр Блок/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської поезії. Представлене видання підготовлено до 100-ліття від дня народження російського поета, драматурга та перекладача Олександра Блока і включає його прижиттєві поетичні збірки, драматичну трилогію і п’єсу "Роза і хрест". Книга починається фрагментами з відомої промови Блока "Про призначення поета". У книзі відтворені обкладинки, титульний аркуш і фронтиспис до прижиттєвих видань поета. Впорядкував та вніс коментарі В. Г. Фрідлянда.
Книга написана російською мовою.
Дане видання сподобається поціновувачам поезії та колекціонерам антикварних книг.
Назва: Лирика. Театр.
Автор: Олександр Олександрович Блок (1880 - 1921) - російський поет, драматург, перекладач. Перші вірші (1898) написав під впливом Василя Жуковського, Михайла Лермонтова, Афанасія Фета. Друкуватися почав з 1903 року.
Рік: 1992
МОСКВА
ИЗДАТЕЛЬСТВО ·ПРАВДА·
Українські січові стрільці 1914-1920 (Видання 1991 року)
Фотоальбом Українського січового стрілецтва
Фотоальбом, який побачив світ у Львові 1935 року і був підготовлений на відзначення двадцятирічного ювілею створення Українського січового стрілецтва (УСС), містить унікальні фотографії, що супроводжуються детальними науковими коментарями. Ілюстрації дають змогу ознайомитись не тільки з героїчними змаганнями УСС, але й суворими буднями борців за незалежність України. Для всіх, хто цікавиться історією України.
«Українські січові стрільці 1914-1920». Репринтне відтворення: Львів 1935
Видавництво: «Слово», Львів, 1991
Мова: українська
Сторінок: 159
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг
Славяне и Русь (Наукове видання 1979 року)
Збірник наукових праць присвячений питанням складання та розвитку культури племен Східної Європи від кінця пізньолатенського періоду на рубежі нашої ери до розвиненого періоду слов'янської державності. У книзі містяться дані про археологічні пам'ятки, досліджені останніми роками, та нові інтерпретації відомих матеріалів. Більшість статей з ранньослов'янської тематики висвітлює дослідження у басейнах Дніпра та Дністра, що входили до області слов'янського етногенезу. Розглядаються процеси взаємодії археологічних культур першої та другої половини І тисячоліття н. е., що призвели до утворення єдиної давньоруської народності. Значне місце у збірнику займають статті, присвячені розвитку матеріальної та духовної культури давньої Русі. Розрахована на археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться історією древніх слов'ян.
«Славяне и Русь (На материалах восточнославянских племен и Древней Руси)»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: російська
Сторінок: 139
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Cimabue (Майстри кольору: Чимабуе. Італійське видання 1976 року)
Роботи італійського майстра Чимабуе
Чимабуе (італ. Cimabue, справжнє ім'я - Ченні ді Пепо (італ. Cenni di Pepo), близько 1240 - близько 1302) - флорентійський живописець, один з головних майстрів італійського живопису періоду проторенесансу. Видання серії «Майстри кольору». 16 сторінкам кольорових табличок передують вступний нарис та покажчик підписів до репродукцій. Перевидання випуску 1963 року.
«I Maestri del Colore. No. 11: Cimabue» (Майстри кольору: Чимабуе. Випуск 11)
Автор: Ferdinando Bologna
Видавництво: FRATELLI FABBRI EDITORI, 1976
Мова: італійська
Сторінок: 24