Новини
Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк. /Грабовский, Днестров/ (Видання 1954 року)
Нарис з історії архітектури міста Переяслав Київської області, що в свій час було князівською столицею Переяславського князівства, полковим центром Переяславського полку Гетьманщини, повітовим центром Переяславського повіту Полтавської губернії та райцентром Переяславського району Київської області.
«Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк»
Автори: Грабовський І.А., Днестров І.Н.
Видавництво Академії архітектури Української РСР 1954
Мова: російська
Сторінок: 79
Население Украины в эпоху мезолита и неолита /Гохман/ (Наукове видання 1966 року)
У роботі дається морфологічний опис нових (на момент публікації) краніологічних та остеологічних матеріалів, що дозволяє зробити деякі узагальнення. Вони знайдені на порівняно невеликій території, переважно в Дніпровському Надпоріжжі України, що має свої позитивні та негативні сторони: позитивна в тому, що тут можливо простежити розвиток та зміну антропологічного складу населення в часі; від'ємна - у труднощах, що виникають при спробі встановити межі поширення виявлених антропологічних варіантів, особливо відчутних для мезолітичного часу.
«Население Украины в эпоху мезолита и неолита». (Антропологический очерк). (Населення України в епоху мезоліту та неоліту)
Автор: Ілля Йосипович Гохман
Видавництво: «Наука», 1966
Мова: російська
Сторінок: 220
Меч Арея. Роман. /Іван Білик/ (Видання 1990 року)
Історичний роман українського письменника Івана Білика (1930-2012) про події V ст. на Київщині. У художній формі автор виклав сміливу гіпотезу про походження слов’ян та українців, подовживши історію нашого народу аж на п’ять століть углиб. Письменник ототожнив головного героя - гунського царя Аттілу – із київським правителем Богданом Гатилом, а літописних гунів уважав слов’янськими пращурами українців. Драматичною була доля першого видання книги 1972р.: її вилучали з бібліотек та книгарень. Правда, встигли знищити лише 5 тис примірників із 65-тисячного накладу, бо решту швидко розкупили поціновувачі української історії або ж переховали продавці. Тільки в період, коли хитнулася радянсько-російська імперія, стало можливим перевидати цей бестселер. Видавництво «Дніпро» запланувало його наклад 150 тис. Однак паперу вистачило лише на 50 тис. примірників (з інтерв’ю І.Білика). Український читач побачив їх у 1990 р., тобто після 18-річної перерви. Навколо книг розгорнувся такий самий ажіотаж, як і 1972 року. Це справді рідкісне перевидання роману зі стрімким сюжетом і захопливими пригодами героїв, сильним і сміливим володарем Гатилом та його подвигами.
Книга містить передмову І.Білика, де він на основі історичних фактів намагається обґрунтувати право на існування своєї гіпотези про давність українського народу.
Назва: Меч Арея
Автор: Іван Білик
Рік і місце видання: 1990, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 446
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2,5
Вага: 0,370 кг
Записки сенатора Лопухина Россия XVIII столетия /Лопухін І.В./ (Перевидання 1990 року)
Репринтне відтворення з Лондонського видання 1860 р.
Репринтне видання мемуарних джерел XVIII ст. – «Записки сенатора І. В. Лопухіна», «Записки імператриці Катерини ІІ», «Записки княгині О. Р.Дашкової» продовжує публікацію історичних матеріалів Вільної російської друкарні Герца та Огарьова (здійснену Інститутом історії СРСР Академії наук СРСР). Відтворення «Записок» супроводжує спеціальний том, що розкриває складну долю кожної з пам'яток, що публікуються, їх місце в громадському русі XIX століття і вписує їх у загальну картину політичної історії Росії XVIII століття. Ця серія відкривається «Записками» великого державного діяча, публіциста, близького кола Н. І.Новікова – Івана Володимировича Лопухіна.
«Записки сенатора Лопухина»
Автор: Іван Володимирович Лопухін
Видавництво: «Наука», 1990
Мова: дореформена російська
Сторінок: 211
Археологія. 1948 рік. випуск II
Археологія. 1948 рік. випуск 2
Рік видання: 1948
Мова: українська
Кількість сторінок: 200 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
Букіністична рідкість
Другий номер відновленого після Другої світової війни видання Інституту археології Академії наук Української РСР, в якому публікувались статті з української археології
Львівський літопис і Острозький літописець /Бевзо О.А./ (Наукове видання 1971 року)
Українські літописи періоду феодалізму.
Досліджуються два найраніші відомі історичній науці українські літописи, що дійшли до нас у рукописних оригіналах, як джерело для висвітлення внутрішнього життя, культури і побуту українського народу, його господарської діяльності, класової боротьби в XVI — першій половині XVII ст., а також політичного становища України напередодні визвольної війни 1648-1657 рр. До текстів літописів додано текстологічні примітки та докладні коментарі. Розрахована на істориків, літературознавців, мовознавців та широкі кола читачів.
«Львівський літопис і Острозький літописець» Джерелознавче дослідження.
Автор: Бевзо О.А.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1971
Мова: українська
Сторінок: 197
Слов’яни і Русь: археологія та історія
Слов'яни і Русь: археологія та історія
Збірник наукових праць
Рік видання: 2013
Видавництво: Стародавній світ
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 500
Обкладинка тверда
Збірка наукових праць дослідників з історії, археології, культури Давньої Русі та Києва; проблеми утворення та розвитку давньоруських міст; культури кочових і осілих сусідів слов'ян і Русі; археології та історії України доби пізнього середньовіччя; питань методології історичного та археологічного дослідження; збереження і популяризації культурної спадщини.
Вирус как организм /Ф. М. Бернет/ (Антикарне видання 1947 року)
Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції.
Зміст
- Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5
- Предисловие автора - с. 18
- Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19
- Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37
- Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58
- Глава IV. Herpes simplex - с. 71
- Глава V. Полиомиэлит - с. 83
- Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98
- Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112
- Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129
- Глава IX. Инфлюенца - с. 139
- Глава X. Заключение - с. 167
- Библиография - с. 172
- Указатель авторов - с. 182
- Указатель организмов - с. 185
- Указатель географических названий - с. 188
- Общий указатель - с. 190
Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами.
Назва: Вирус как организм.
Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію.
Рік: 1947
Москва
Государственное издательство иностранной литературы
Сторінок: 195
довжина 20
ширина 13
товщина 1,5
Вага: 0,250 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Узоры и вышивки крестом /Маргита Баришова/ (Видання Чехословаччини 1984 року)
Альбом вишивки хрестом по мотивах словацької народної творчості.
«Ця книга народилася з мрії про прекрасне. Її єдина скромна мета – поділитися з вами радістю від нових візерунків та дати вам можливість ширшого вибору для приємного дозвілля, присвяченого вишиванню. Орнаменти, включені до цього видання, були скомпоновані автором книги. Вони використані мотиви з народної вишивки і власні, нові. У деяких візерунках нові мотиви домінують, а інших лише об'єднують у єдине ціле традиційні народні мотиви. Всі пропоновані вишивки були виконані самим автором за малюнками. (Автор).
«Узоры и вышивки крестом».(Візерунки та вишивки хрестом).
Автор: Маргіта Барішова
Видавництво: «Праца», Издательство РПД, Братислава, 1984
Мова: російська
Сторінок: 107
Розміри, см.:
Довжина 23
ширина 24,5
товщина 1
вага 0,550 кг
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Курганы древних скотоводов междуречья Южного Буга и Днестра (Одеська область)
Курганы древних скотоводов междуречья Южного Буга и Днестра.
Рік видання: 2005
Мова: російська
Кількість сторінок: 207
Книга присвячена одному з найбільш складних періодів давньої історії південного-заходу України - фіналу епохи енеоліта та бронзової доби.
Дослідження курганів, проведені на території Одеської області дозволили узагальнити характеристику культур та культурних груп скотарів 4-2 тисячоліть до н. е. межиріччя Дністра та Південного Бугу.
Книга містить розвернуту публікацію серії давніх поховальних пам'яток цього регіону, а також їх культурно-хронологічну інтерпретацію на основі порівняльно-типологічних даних та результатів радіовуглецевого датування.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков). Баран В.Д. (Наукова книга 1988 року)
На матеріалах поселення Рашків ІІ та ІІІ дається характеристика слов'янських пам'яток V-VII ст. Подністров'я.
Розглядаються проблеми їх складання, хронології та періодизації. Вичерпні польові дослідження дозволяють всебічно вивчити характер слов'янського села як історичного явища ранньосередньовічного суспільства.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков)
Автор: Баран В.Д.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 153
Мова: російська