Новини
Суботовское городище (Археологія)
Костомаров М.І. Твори в двох томах (Видання 1990 року)
Літературна творчість Миколи Костомарова. Поеми, драми,оповідання.
Цей двотомник охоплює всю художню спадщину М. Костомарова письменника. До першого тому ввійшли поезії різних років життя, поетичні переклади, історичні драми «Сава Чалий», «Переяславська ніч», «Елліни Тавріди» та ін., а також соціально-психологічні оповідання.
«Костомаров М.І. Твори в двох томах»
Автор Костомаров Микола Іванович (1817—1885) відомий світові як видатний український історик, етнограф, фольклорист, критик, статті якого друкувалися в прогресивних часописах «Основа», «Современник», «Отечественные записки»; член Кирило-Мефодіївського товариства.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» 1990
Мова українська
Тритикале /Л.Сечняк, Ю.Сулима/ (Видання 1984 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У книзі висвітлено етапи створення та шляхи використання пшенично-житнього гібриду тритикале нової перспективної зернової культури продовольчого та кормового призначення. Викладено основні напрямки та методи селекції. Особливу увагу приділено синтезу первинного генофонду та методам поліпшення вторинних ліній тритикале. Розглянуто морфологічні та біологічні особливості тритикале у застосуванні до завдань селекційного покращення культури. Вказано біохімічні та технологічні властивості та напрям використання зерна тритикале.
«Тритикале»
Автори: Л.К.Сєчняк, Ю.Г.Сулима
Видавництво: «Колос», 1984
Мова: російська
Сторінок: 313
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
Практическое руководство по судебной энтомологии /М. И. Марченко, В. И. Кононенко/ (Наукове видання 1991 року)
Перше російськомовне видання з судової медицини стосовно визначення давності смерті з використанням мікрофлори та мікрофауни трупа. Для судово-медичних експертів, ентомологів, біологів, працівників слідчих органів та інших спеціалістів.
Кононенко Владислав Іларіонович - доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, засновник і завідувач кафедри судово-медичної експертизи Українського інституту післядипломного вдосконалення лікарів (Харківської медичної академії післядипломної освіти).
У добре збереженому стані.
Малороссийский гербовник (репринт)
Малороссийский гербовник (репринт)
Рік видання: 2013 (перевидання 1914)
Мова: російська
Перевидання пам'ятки української історії - гербовника дворян Чернігівської губернії (тепер частина Київської, Чернігівської, Сумської, Брянської областей України).
Фактично збірка є каталогом гербів козацької старшини Київського, Чернігівського, Стародубського, Ніжинського полків Гетьманщини, яка склала основу чернігівського дворянства.
Художником-ілюстратором виступив знаменитий Нарбут.
Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери /В. М. Цигилик/ Наукове видання 1975 року
У монографії розглядаються питання стародавньої історії Прикарпаття періоду, коли в умовах складних взаємовідносин між племенами різного етнічного походження почало формуватися східне слов'янство.
На основі матеріалів з розкопок, розвідок і випадкових знахідок, зокрема вперше досліджених поселень у Великій Липиці, Ремізівцях, Майдані-Гологірському, висвітлюються питання господарства, поховального обряду, релігійних вірувань, соціального ладу, етнічної й племінної належності та історичної долі стародавнього поселення.
Книга ілюстрована малюнками виробів із глини, рогу, кості, крем'яного інвентаря тощо
Назва: Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери (племена липицької культури)
Автор: В. М. Цигилик
Видавець: Київ, 1975, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 171
довжина 21,5
ширина 14,5
товщина 1
Вага: 0,210 кг
Київ. Статті-довідки (Наукове видання 1948 року)
Історичний путівник по Києву. У книзі "Київ. Статті-довідки" містяться публікації науковців К. Воблія, М. Ткаченка, М. Супруненка, К. Дубини та О. Власова про минуле Києва: природу, економіку, населення. Також у цьому виданні, попри певне ідеологічне навантаження, є цінна інформація про історію Києва у часи Жовтневої революції та за німецької окупації. У книзі можна знайти й опис майбутнього Києва, а також опис історичних пам'яток міста.
Зміст
- К. Воблий - Природа, економіка, населення - 5
- М. Ткаченко - Минуле Києва - 8
- М. Супруненко - Київ у Великій Жовтневій соціалістичній революції, в громадянській війні й соціалістичному будівництві - 45
- К. Дубина - Київ за німецької окупації - 72
- О. Власов - Майбутній Київ - 92
- Історичні пам'ятки Києва - 101
- Довідки - 127
Назва: Київ. Статті-довідки
Автор: Костянтин Григорович Воблий (1876–1947) – фундатор української економіко-географічної школи, український учений-економіст і географ, доктор політичної економії та статистики.
Микола Михайлович Ткаченко (псевдоніми — Микола Михайленко, 1893 — 1965 — історик, археограф, архівіст, джерелознавець, літературознавець, доктор історичних наук.
Микола Іванович Супруненко (1900 — 1984) — український історик, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент і дійсний член АН УРСР.
Кузьма Кіндратович Дубина (1906 — 1967) — український історик, дослідник історії України періоду радянсько-німецької війни, професор, доктор історичних наук, Заслужений діяч науки УРСР.
Рік: 1948
Київ, Українське видавництво політичної літератури
Сторінок: 140
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 14
товщина 1
Вага: 0,170 кг
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Сочинения. Том третий /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься унікальний додатковий дкументальний матеріал для вивчення історії тієї багатої творчої спадщини, яку залишив нам І. Мічурін. Цінність цього матеріалу надзвичайна, адже він є першоджерелом. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том третий.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 670
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии (Наукове видання 1985 року)
Новий рік у народів Східної Азії
Календарні звичаї та обряди річного циклу, пов'язані з трудовою діяльністю народів, — це складне суспільне явище, своєрідне відображення їхнього соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентрований вираз духовної та матеріальної культури народів, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той самий час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів та зв'язків. Календарні звичаї та обряди становлять важливу частину такого явища, як свято.
«Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год»
Кер.ред.: Р.Ш.Ждарилгасинова, М.В.Крюков
Видавництво: «Наука» 1985
Мова: російська
Сторінок: 262