Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837) — відомий історіограф, збирач і дослідник пам’яток писемності, педагог, проповідник, яскрава й багатогранна особистість — залишив велику творчу спадщину. До збірки увійшли переважно його твори «київської орієнтації», а також біографія митрополита. Текст пам’ятки супроводжується необхідним науково-довідковим апаратом. Зміст «Читайте для познания Киева...» (Т. Ананьева) 5 ОПИСАНИЕ КИЕВО-СОФИЙСКОГО СОБОРА И КИЕВСКОЙ ИЕРАРХИИ 36 ОПИСАНИЕ КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ ЛАВРЫ 271 ІСТОРИЧНІ СТАТТІ 393 О древностях, найденных в Киеве 394 Примечания на грамоту великого князя Мстислава Володимировича 399 БИОГРАФИЯ ЕВГЕНИЯ, МИТРОПОЛИТА КИЕВСКОГО, 427 1835 ГОДА ДОДАТКИ (Т. Ананьева) 439 Примітки 440 Короткий словник рідковживаних термінів 451 Основна література про життя та діяльність митрополита Євгенія Болховітінова 456 Іменний покажчик 457 Географічний покажчик 477 Топографічний покажчик 482 Пам'ятки історичної думки України Вибрані праці з історії Києва Автор: Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837) Київ - 1995 Сторінок: 488

Історичне наукове видання. "Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря" - це дуже перспективна книжка, бо вона є масштабною історією Українського Степу. У виданні розглянуто осілі та кочові спільноти території сучасної України. Співжиття різних частин степового кордону становило сенс і перебіг поточної історії України протягом тисячоліть. Від часів занепаду трипільської культури українські терени розділилися: постали ліс, лісостеп і степ. Прадавні люди пристосувалася до нових кліматичних умов, і в кожній зоні усталилися свої звички господарювання, постали свої політичні та економічні моделі. Книга сподобається всім любителям історії. У книзі є багато якісних ілюстрацій та мап. Назва: Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом Автор: Олена Анатоліївна Бачинська (нар. 1971) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідниця історії Південної України XVIII — початку XX ст. та історії українського козацтва. Тарас Степанович Вінцковський (нар. 1971) - український історик, доктор історичних наук. Владислав Володимирович Грибовський (нар. 1975) — український історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. Наталія Миколаївна Діанова (нар. 1956) — історик, доктор історичних наук, професор. Андрій Миколайович Домановський - кандидат історичних наук, доцент. Максим Майоров (нар. 1985) - історик, політолог, експерт Центру статегічних комунікацій та інформаційної безпеки, співробітник Українського інституту національної пам'яті. Володимир Леонтійович Маслійчук (нар. 1974) — український історик, доктор історичних наук, доцент. Борис Володимирович Черкас (нар. 1976) – дослідник історії міжнародних відносин країн Центрально-Східної Європи та геополітичного становища України у XIV – XVII ст. Олександр Шишко - кандидат історичних наук, доцент. Рік: 2016 Сторінок: 351 Розміри,см.: довжина 20,5 ширина 13 товщина 2 Вага: 0,330 кг

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271

У монографії розглядаються питання стародавньої історії Прикарпаття періоду, коли в умовах складних взаємовідносин між племенами різного етнічного походження почало формуватися східне слов'янство. На основі матеріалів з розкопок, розвідок і випадкових знахідок, зокрема вперше досліджених поселень у Великій Липиці, Ремізівцях, Майдані-Гологірському, висвітлюються питання господарства, поховального обряду, релігійних вірувань, соціального ладу, етнічної й племінної належності та історичної долі стародавнього поселення. Книга ілюстрована малюнками виробів із глини, рогу, кості, крем'яного інвентаря тощо Назва: Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери (племена липицької культури) Автор: В. М. Цигилик Видавець: Київ, 1975, Наукова думка Мова: українська Сторінок: 171 довжина 21,5 ширина 14,5 товщина 1 Вага: 0,210 кг