Новини
Сочинения. Том третий /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься унікальний додатковий дкументальний матеріал для вивчення історії тієї багатої творчої спадщини, яку залишив нам І. Мічурін. Цінність цього матеріалу надзвичайна, адже він є першоджерелом. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том третий.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 670
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Мерседес из Кастилии, или Путешествие в Катай /Джеймс Фенимор Купер/ (Видання 1985 року, Одеса)
В романі відомого американського письменника Джеймса Фенімора Купера йде розповідь про знаменитого мореплавця Христофора Колумба, мужню людину, шукача, який надихнувся мріями про відкриття нових земель.
Назва: Мерседес из Кастилии, или Путешествие в Катай
Автор: Джеймс Фенимор Купер
Переклад: Ф.Л.Мендельсон
Видання: 1985 рік, видавництво "Маяк", Одеса
Сторінок: 389
Мова: російська
Сторінок: 387
довжина 21
ширина 13
товщина 2,5
Вага: 0,380 кг
Исследования по Древнерусской литературе /Лихачев Д.С./ (Видання 1986 року)
Збірка статей, кожна і яких є конкретним дослідженням якоїсь окремої пам'ятки літератури Давньої Русі: «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про смерть Руської землі», «Повісті про руйнування Рязані Батиєм» і ін..
«Исследования по Древнерусской литературе» (Дослідження з Давньоруської літератури)
Автор: Лихачов Д.С.
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 405
Борьба с засухой /Т. А. Коваль/ (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне антикварне видання з агрономії. У праці "Борьба с засухой" висвітлено цікаві питання історії землеробства минулого століття, зокрема, часи посухи і її вплив на сільське господарство країни. Попри певну радянську ідеологічну пропаганду в тексті, видання містить цінні матеріали з боротьби із посухою.
Зміст
- Предисловие - с. 3
- Глава первая. Учения В. В. Докучаева о борьбе с засухой - с. 5 - 29
- Глава вторая. А. А. Измаильский о подъёме степного земледелия - с. 30 - 46
- Глава третья. К. А. Тимирязев о борьбе растения с засухой - с. 47 - 60
- Глава четвёртая. Учение В. Р. Вильямса о системе земледелия и борьба с засухой - с. 61 - 103
- Глава пятая. Подъём зернового хозяйства в СССР и борьба с засухой - с. 104 - 155
Видання сподобається усім, хто цікавиться історією сільського господарства минулого століття, а також усім агрономам та любителям раритетних унікальних видань.
Назва: Борьба с засухой.
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное Издательство Сельськохозяйственной Литературы
Сторінок: 157
довжина 20
ширина 13,5
товщина 1
Вага: 0,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Махтумкулі. Поезії (Видання 2013 року)
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы /Борисенков, Пасецкий/ (Наукове видання 1988 року)
Книга про вплив діяльності людини на клімат планети.
Автори, геофізик та історик, використовуючи найбагатший матеріал давньоруських літописів, хронік та інших літературних пам'яток, відновили картину екстремальних природних явищ на європейській частині нашої країни за останню тисячу років. Давши цю картину на тлі глобальних кліматичних змін, автори відповіли на питання, що хвилює всіх, — про вплив діяльності людини на клімат планети.
«Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы» (Тисячолітній літопис надзвичайних явищ природи).
Автори: Борисенков Є.П., Пасецький В.М
Видавництво: «Мысль»,1988
Мова: російська
Сторінок: 522
Українська драматургія XIX-XX століть / Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицкий, Іван Кочерга / (Видання 2006 року)
Збірка визначних творів класиків української драматургії.
До видання увійшли знакові п'єси трьох видатних українських драматургів: "Талан" і "Оборона Буші" Михайла Старицького, "Сава Чалий" Івана Карпенка-Карого та "Ярослав Мудрий" Івана Кочерги. Твори об'єднані темою пошуку правди та осмислення історичної долі України. Особливу увагу приділено історичній драматургії, що розкриває важливі моменти українського минулого та їх значення для майбутнього.
Вирус как организм /Ф. М. Бернет/ (Антикарне видання 1947 року)
Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції.
Зміст
- Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5
- Предисловие автора - с. 18
- Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19
- Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37
- Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58
- Глава IV. Herpes simplex - с. 71
- Глава V. Полиомиэлит - с. 83
- Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98
- Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112
- Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129
- Глава IX. Инфлюенца - с. 139
- Глава X. Заключение - с. 167
- Библиография - с. 172
- Указатель авторов - с. 182
- Указатель организмов - с. 185
- Указатель географических названий - с. 188
- Общий указатель - с. 190
Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами.
Назва: Вирус как организм.
Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію.
Рік: 1947
Москва
Государственное издательство иностранной литературы
Сторінок: 195
довжина 20
ширина 13
товщина 1,5
Вага: 0,250 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Bruce Pennington (Брюс Пеннінгтон, Видання 1976 року)
Альбом робіт відомого художника - фентезі
«Ці таблиці, як і ілюстрації, самі по собі не є творами пророцтв, а є тлумаченнями пророцтв. Обидва вони охоплюють один і той самий період Європа протягом двохсот років від початку двадцять другого століття до років, які безпосередньо передували «Великому тисячоліттю, на початку двадцять четвертого століття». Таблиці та ілюстрації взяті з мого тлумачення пророцтв Нострадамуса та співвідносяться з біблійними. Брюс Пеннінгтон»
«Bruce Pennington». Альбом.
Автор: Bruce Pennington, художник - фентезі народився 1944 року в Сомерсеті. Мистецтво було його головним інтересом у школі, і після того, як його сім’я переїхала на південний схід Англії поблизу Лондона, він, приблизно у віці 15 років, почав відвідувати вечірні заняття в сусідній Бекенхемській школі мистецтв, переважно роблячи натурні малюнки за професійними моделями . . Це призвело до того, що мене прийняли туди як студента денної форми навчання з 1960-62 років. Звідти він закінчив Ravensbourne College of Art у Бромлі. Наприкінці навчання Пеннінгтон розчарувався в образотворчому мистецтві, тому, змінивши «нудьгу образотворчого мистецтва на розпусту комерційного мистецтва», він почав працювати над кіноплакатами, сміливість і вульгарність яких він вважав продовженням поп-арту, який був його захоплення в коледжі. У віці двадцяти одного року, у середині 1960-х, він був досить амбітним і впевненим у собі, щоб планувати залишити кіноафіші заради кар’єри незалежного ілюстратора. Між 1964 і 1966 роками він поступово створив портфоліо власних приватних робіт, сподіваючись залучити видавців як потенційних клієнтів.
Видавництво: Paper Tiger, A Dragon’s World Book 1976
Мова: англійська
Сторінок: 91
Абсолютно нецілована. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
Друга книжка норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт, написана у формі щоденника дівчинки-підлітка, який авторка сама й проілюструвала. Героїня Уда Андреа Стоккгейм – вже знайома українським читачам за книгою «Привіт, це я!» – знову пише про себе, свою найближчу подругу Геллє, молодшу сестричку Ерле, тата й маму, шкільних друзів. І… про свої перші закоханості. Словом, про всі-всі найпотаємніші таємниці, про які можна писати в чудовому новенькому записнику-щоденнику, який замикається на ключик.
Абсолютно нецілована
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 320
Попередня книжка: «Привіт, це я».
Наступні книжки: «Суперліто», «Happy End, попри все?»