Вибрані твори та спогади російського юриста 19-поч. 20 ст. Друге видання містить, подібно до опублікованого в 1956 році, статті та нотатки, судові промови, спогади. Однак ця збірка є доповненою і для зручності користування публікується у двох томах. Том перший «Статьи и заметки. Судебные речи» містить статті та нотатки Анатолія Федовича Коні та його судові промови. До нього входять найвідоміші твори, що представляють інтерес у теоретичному плані, які не втратили свого значення і зараз. Другий том «Воспоминания» містить спогади А.Ф.Коні. У цей том поряд із опублікованими в 1956 році також є спогади про Ф.М.Достоєвського, А.П.Чехова, В.Г.Короленка. «А.Ф.Кони. Избранные произведения». 2 тома Автор: Анатолій Федорович Коні (1844-1927) — російський юрист, суддя, державний і громадський діяч, літератор, судовий оратор, дійсний таємний консультант, член Національної ради Російської імперії. Почесний академік Санкт-Петербурзької академії наук із розряду витонченої словесності, доктор кримінального права Харківського університету, професор Петроградського університету. Автор творів «На життєвому шляху», «Субільні промови», «Будівництво і дітей судовоїєктори», біографічного почерку «Федор Петрович Гааз», численних спогадів про колег і діячів російської культури. 1878 року суд розпорядком А.Ф.Коні виніс виправданий суд у справі Вери Засув. Керував розслідуванням багатьох кримінальних справ (наприклад, про руйнування авторського потяга, про загибель влітку 1894 року лайнера «Владимир»). Видавництво: «Государственное издательство юридической литературы», 1959 Мова: російська

Переклад твору візантійського письменника Іоанна Мосха. У виданні вперше відтворюється текст однієї з найдавніших та найцінніших пам'яток російської мови, літератури писемності. Пам'ятка є збіркою різноманітних по змісту новел. У ньому наводиться багато історичних, географічних, етнографічних відомостей. Цікава мова пам'ятника з великою кількістю елементів побутової мови, з багатою за складом та різноманітною за стилем лексикою. Опублікований рукопис Державного Історичного музею не містить запису про час і місце його написання і не має назви, відповідної його створенню. У науковій літературі він відомий як Синайський патерик, або за збереженою пізнішою назвою Патерик Синайський, і відноситься зазвичай до XІ-XІІ ст. Рукопис повністю не виданий. «Синайский патерик» Редактор: Рожкова О.Ф. Видавництво: «Наука», 1967 Мова: дореформена російська Сторінок: 406