Новини
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Методика полевого опыта /Молостов А.С./ (Видання 1966 року)
Для фахівців агрономічних спеціальностей
Книжка знайомить читача з методами польових експериментів та супутніх їм спостережень. У ній наведено докладну класифікацію дослідів та показано завдання, які можуть бути вирішені за допомогою польового дослідження, розглянуто методику складання програми та схем дослідів, викладено вимоги, що пред'являються до польових дослідів щодо дотримання принципів типовості та єдиної відмінності. Велику увагу приділено вибору, вивчення та підготовки ділянки під досвід, методики та техніки рекогносцирувального посіву та дробового обліку. Спеціальний розділ книги присвячений способам підвищення точності польового досвіду, статистичної обробки та оцінки його результатів.
«Методика полевого опыта»
Автор: А.С.Молостов
Видавництво «Колос» 1966
Мова: російська
Сторінок: 238
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Киев. Справочник-путеводитель/(Видання 1954 року)
Довідник-путівник по Києву, що відображає історичний та культурний образ міста в середині XX ст.
Це видання 1954 р. представляє собою детальний путівник по Києву, який надає широкий спектр інформації про столицю України того часу. Книга є цінним джерелом для розуміння структури, культурного та історичного ландшафту Києва в післявоєнний період.
Зміст путівника охоплює такі розділи:
1. Вступ
2. Адміністративні, наукові та культурно-просвітницькі установи і споруди
3. Музеї та заповідники
4. Театри і стадіони
5. Пам'ятники
6. Археологічні та історико-архітектурні пам'ятки
7. Історико-революційні місця
8. Місця перебування видатних людей
9. Довідки
Цей путівник є не лише практичним довідником для відвідувачів Києва 1950-х рр., але й цінним історичним документом. Він дозволяє простежити зміни в міському ландшафті, культурному житті та офіційній репрезентації міста за радянських часів.
Книга буде цікава історикам, краєзнавцям, дослідникам урбаністики, а також усім, хто цікавиться історією Києва та України середини XX ст.
Історія Українського війська. Іван Крип’якевич, Богдан Гнатевич та ін. (Репринт 1993 року з видання 1936)
Репринтне видання знаменитої книги 1930-х про історію збройних сил українських земель від найдавніших часів до початку 20 століття. Тривалий час книга була чи не єдиним джерелом з військової історії України, яке закривало б всі історичні періоди та фокусувалось би саме на українському контексті.
Історія Українського війська.
Автори: Іван Крип'якевич, Богдан Гнатевич при співпраці Зенона Стефанова, Осипа Думіна та Святослава Шрамченка
Репринт 1993 року з книги виданої в 1936 році у Львові в видавництві Івана Тиктора.
Твори в п’яти томах /Панас Мирний/ (Антикварне видання 1960 року)
Твори українського письменника-реаліста Панаса Мирного (псевдонім Панаса Рудченка, 1849-1920). У багатотомник увійшли його соціально-психологічні повісті і романи, оповідання і новели, сатиричні казки, драматичні твори, подорожні описи, поезія (оригінальна і переклади), щоденники і листування з понад 20-ма адресатами. Є статті і промови присвячені Т.Шевченкові, М.Лисенкові, М.Коцюбинському. Панас Мирний написав перший в українській літературі соціальний роман-хроніку, в якому відображено життя українського села впродовж кількох десятиліть («Хіба ревуть воли як ясла повні?»). Він є одним із найплідніших письменників того часу (залишив понад 1000 творів). Наскрізним у його спадку є глибокий психологізм у висвітленні характерів героїв та викриття національного поневолення різних верств українців (селян, міщан-чиновників) у пореформеній Росії. Передмову до видання написав український літературознавець О.Білецький.
Назва: Твори в п'яти томах
Автор: Панас Мирний (псевдонім Панаса Рудченка)
Рік і місце видання: 1960, Київ, Державне видавництво художньої літератури
Мова:українська, російська
Сторінок: -
довжина 21
ширина 14
товщина 14 (5 книг)
Вага: 3,030 кг
Биологическая доступность питательніх веществ в почве. Механистический поход /Барбер С.А./ (Наукове видання 1988 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«На основі великого теоретичного та експериментального матеріалу проаналізовано хімічні та біологічні механізми, що визначають доступність мінеральних речовин для рослин. Дано загальний опис системи ґрунт - ґрунтовий розчин - кореневі системи рослин - мікрофлора ризосфери. На прикладі макро- та мікроелементів розглянуті кінетика їх адсорбції ґрунтом та поглинання кореневими системами, методи вимірювання вмісту доступних форм у ґрунті та моделі їх поведінки у системі ґрунт – рослина. Замість традиційних і багато в чому емпіричних методів агрохімічної діагностики автор пропонує новий підхід до визначення доступних елементів мінерального живлення рослин, який ґрунтується на простій математичній моделі системи ґрунт – коренева система.
«Биологическая доступность питательніх веществ в почве. Механистический поход» (Біологічна доступність поживних речовин у ґрунті. Механістичний похід).
Автор: Барбер С.А.
Видавництво: «Агропромиздат», 1988
Мова: російська
Сторінок: 375
Як воно починалось / Б. Антоненко-Давидович / (Видання 1969 року)
Збірка кращих оповідань відомого українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича для дітей.
До збірки увійшли найкращі оповідання визначного українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича, написані спеціально для дитячої аудиторії. Автор володіє особливим художнім баченням світу та вмінням передавати найтонші відтінки людських переживань.
Серед найяскравіших творів збірки — оповідання «Крила Артема Летючого» про простого селянина, який на світанку авіації намагається здійснити сміливу мрію польоту в небо, майструючи крила оригінальної конструкції. В оповіданні «Крижані мережки» письменник з глибоким ліризмом розкриває пробудження революційної свідомості у хлопчика з глухої залізничної станції.
Твори Антоненка-Давидовича написані барвистою і поетичною мовою, сповнені живих та дотепних сцен з непідробним іскристим гумором. Книгу доповнюють малюнки та портрет письменника роботи художника Г. С. Зубковського. До збірки також входить передмова Олександра Непорожнього «Мріє, вічно живи!».
Duccio (Дуччо -картинна галерея геніїв, аргентинське видання 1964 року)
Роботи італійського художника Duccio di Buoninsegna (Дуччо).
«Pinacoteca de los genios», яка пропонує повну панораму майстерних творінь живопису, була створена групою видатних експертів мистецтва під керівництвом доктора Діно Фаббрі та адаптована фахівцями для іспаномовної публіки. У цьому випуску — Duccio di Buoninsegna (близько 1255–1319) — італійський художник, представник сієнської школи живопису. 6 сторінок тексту + XVI повносторінкових високоякісних кольорових зображень.
«Duccio - pinacoteca de los genios, 21» (Дуччо - картинна галерея геніїв, №21)
Автор: Enzo Carli
Видавництво: Codex, Буенос-Айрес, 1964
Мова: іспанська
Оповідання /А. Тесленко/ (Видання 1986 року)
У книзі представлено 20 оповідань і 1-у повість Архипа Тесленка (1892-1911).
Художній спадок чи наймолодшого українського письменника відтворює нужденне і безправне життя українського селянства під гнітом Російської імперії початку ХХ ст. Літературні твори «перейняті безнадійним сумом, але й глибокої життєвої правди» (Українська мала енциклопедія). Літературознавці вважають найкращим мистецьким зразком А.Тесленка повість «Страчене життя». Особливо зворушливими і драматичними є оповідання останніх років, коли він чув подих смерті («Прощай життя», «Що б з мене було»). Книга містить ілюстрації художника Василя Євдокименка. Вступна стаття Віктора Костюченка.
Тесленко Архип – український письменник з Полтавщини. Організував драматичний гурток у рідному селі Харківці, ставив п’єси Т.Шевченка, М.Кропивницького та ін. За національно-просвітницьку діяльність був ув'язнений і провів два роки у російських тюрмах (1906-1908). Повернувся тяжко хворим і невдовзі помер. Він належить до «фундаторів нового літературно-мистецького стилю, який репрезентували Леся Українка, М.Коцюбинський, В.Стефаник» (В.Костюченко).
Назва: Оповідання
Автор: Архип Тесленко
Рік і місце видання: 1985, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 317
Мова: українська
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Киево-Могилянская академия. История Киево-братской школы. (1998)
Історія раннього періоду Києво-братської школи за 1586 - 1620 роки.
Автори проводять читача по основним етапам перших десятиліть існування видатного освітнього закладу. Розглядають причини появи братських шкіл, вплив церковної унії 1596 року, заснування Києво-братського шкільного монастиря, ректорства Борецького та Смотрицького.
Здійснена спроба реконструкції освітнього процесу та учбових предметів.
Киево-Могилянская академия. История Киево-братской школы
Автори: Сенченко, Тер-Григорян-Демёянюк
Рік: 1998
Кількість сторінок: 176
Мова: російська
Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
Репринт з відомої книги відомого дослідника міста Полтави, що вперше побачила світ на початку 20 століття.
Автор зібрав і акумулював у своїй праці багато втрачених на сьогодні джерел. Саме тому, не дивлячись на свою компілятивність, книга Бучневича досі є одним з основних джерел з історії міста Полтави.
Записки о Полтаве
Автор: Василь Євстафійович Бучневич
Рік: сучасний репринт з книги 1902 року
Мова: дореформена російська
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227