Слов'янське поселення середини І тисячоліття нашої ери біля села Теремці на Дністрі Автор: Баран Володимир Данилович Рік видання: 2008 Мова: українська Кількість сторінок: 138 В книзі публікуються результати археологічного дослідження в районі села Теремці Хмельницької області. Рисунки, таблиці жител, господарчих ям, кераміки та інших знахідок. Книги схожої тематики: 1. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/ 2. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій) 3. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев) 4. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/ 5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова 6. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий) 7. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А. 8. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року 9. Присяга Чернігівського полку 1718 року (Друге видання 2022 року) 10. Чернігівська переписна книга 1666 року (Друге видання)

Кераміка неоліту на території України. Книга присвячена неолітичній культурі племен, які залишили на території України пам'ятники з так званою ямочно-гребінчастою керамікою. Характеризується виробничий та побутовий інвентар, властивий цим племенам, встановлюються етапи у розвитку культури та її локальні варіанти. Основна увага приділяється питанню походження цієї культури на території України та значення її для розвитку схожих із нею культур у лісовій зоні Східної Європи. «Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине» Автор: Непріна Валентина Іванівна Видавництво: «Наукова думка» Київ» 1976 Мова: російська Сторінок: 149

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271