Новини
Вирусы /К. С. Сухов/ (Антикварне видання 1956 року)
Класичне видання з вірусології. Книга "Віруси" К. С. Сухова, попри давність видання, надзвичайно цінна у наш час, адже знання вірусології необхідне для боротьби із захворюваннями людей, тварин і рослин. К. С. Сухов - видатний дослідник у області рослинних вірусів. Йому вдалося узагальнити важливий матеріал з хімії та біології фітопатогенних вірусів, а також підняти питання патології вірусних захворювань і боротьби з вірусами. Окрім того, автор у своїй книзі дослідив зоопатогенні віруси та бактеріофаги.
У праці Сухова зібрано цінний фактичний матеріал, який може бути корисним для біологів та вірусологів.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Назва: Вирусы.
Рік: 1956
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 365
довжина 26,5
ширина 18
товщина 2
Вага: 0,860 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Збройні сили України першої половини XVIII ст. О.М. Апанович (Букіністика)
Авторка: О.М. Апанович
Рік видання: 1969
Видавництво: Наукова думка
Історія видання не менш цікава за його зміст. Як зазначив один з сучасних читачів - “Ця жінка наважилась вжити словосполучення “Збройні сили України” в часи, коли це боялись зробити чоловіки”.
Книга мала стати першою частиною великого дослідження авторки “Україна в російсько-турецьких війнах”, проте, вже після видання цієї першої частини, авторку на початку 1970-х було звільнено з роботи в Центральному історичному архіві в Києві та зроблено неможливим подальший доступ до архіву та проведення повноцінної наукової роботи по цій темі.
В монографії на основі архівних джерел дається характеристика збройних сил України в першій половині 18 ст., досліджуються комплектування, мобілізація, організація, озброєння та забезпечення українського козацького війська, сторожова та допоміжна служба в Україні. Окремо висвітлюється стан Запорізького війська у цей період.
Авторка показує залежність структури, матеріально-технічного оснащення українських збройних сил від рівня розвитку козацького господарства, диференціації козацтва, розвитку кріпосницьких відносин, соціальної боротьби та політики царського уряду в Україні.
Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський. /Іван Нечуй-Левицький/ (Антикварне видання 1991 року)
Класика української літератури історичного жанру. Спираючись на літописні джерела, праці тодішніх істориків і фольклор, нерідко полемізуючи з поширеними версіями козаччини, в тому числі у художній літературі, письменник зумів створити цікаві, в чомусь нетрадиційні образи історичних діячів - Виговського, Хмельницького, Вишневецького та інших, художньо дослідити проблеми духовного "перекинчицтва" високородовитої шляхти, її непростих взаємин із власним народом.
Автор описує український народ у часи визвольної боротьби та його ставлення до намірів своїх провідників.
Романи написані українською мовою.
Книга буде корисна для тих, хто цікавиться і вивчає історію України, оскільки події відбуваються в період після Переяславської угоди та смерті Богдана Хмельницького, а також зацікавить зацікавить колекціонерів антикварних видань.
Назва: Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський.
Автор: Іван Нечуй-Левицький (1838 - 1918) — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог, провідними темами в якого є тема села, тема духовенства та тема інтелігенції. Найвідоміші твори: "Кайдашева сім’я", "Маруся Богуславка", "Микола Джеря" та інші.
Рік: 1991
КИЇВ
Видавництво художньої літератури "ДНІПРО".
История Малой России /Бантиш-Каменський Д.М./ (Репринтне видання 1993 року)
Історія України з давніх-давен
Історія Малої Росії: з часів розселення слов'ян до знищення Гетьманщини.
Книга відомого історика та археолога Д.М.Бантиш-Каменського є однією з перших найбільш вдалих спроб у вітчизняній історіографії висвітлення історії України з давніх-давен до кінця XVIII ст. Надзвичайно барвисто, живою мовою автор описав побут та звичаї племен, які заселяли в давнину територію нашого краю. Викладений матеріал добре ілюстровано. Репринтне видання. Друкується за виданням: Бантиш-Каменський Д.М. «История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. Южно-Русское книгоиздательство Ф.А.Иогансона. С.-Петербург. Киев. Харьков. 1903». Видавництво доповнило книгу передмовою кандидата історичних наук
А. І. Гуржія. На широке коло читачів, любителів історії, бібліофілів та збирачів книг.
«История Малой России от водворения словян в сей стране до уничтожения гетманства» (Історія Малої Росії від оселення слов'ян у цій країні до знищення гетьманства)
Автор: Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович (1788-1850)
Видавництво: «Час», Київ, 1993
Мова: російська, дореформена російська
Сторінок: 603
Зрада, або як стати володарем /Раїса Іванченко/ Видання 1988 року
Третя частина тетралогії з історії Київської русі, за яку авторка отримала Шевченківську премію 1996 року.
Раїса Іванченко - кандидат історичних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України, автор численних прозових і поетичних творів. У романах тетралогії "Гнів Перуна" (1982), "Золоті стремена" (1984), "Зрада, або Як стати володарем" (1988), "Отрута для княгині" (1995) відтворила образи видатних діячів доби Київської Русі.
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Украинское искусство X – XVIII вв. /Логвін Г./ (Видання 1963 року)
Українська архітектура, монументально-декоративне мистецтво, живопис, скульптура та графіка
Пропонована до уваги читачів книга – короткий нарис історії українського мистецтва з давніх-давен і до кінця XVIII століття. Ці хронологічні рамки визначені періодом феодалізму, який зумовив як шляхи розвитку, так і характер мистецтва епохи, що розглядається. ХІХ століття розпочинає новий етап у розвитку мистецької культури народу, пов'язаної з дією нових історичних умов.
Період до кінця XVIII століття – найменш вивчена епоха історії українського мистецтва, яка створила твори неперехідної художньої цінності в галузі архітектури, монументально-декоративного мистецтва, живопису, скульптури та графіки.
«Украинское искусство X – XVIII вв.»
Автор: Г.Логвін
Видавництво: «Искусство», 1963
Мова: російська
Сторінок: 288
Археологічні пам’ятки УРСР, том 1, 2 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 1, 2 (1949)
Букіністична рідкість
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 266+268 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 1: Археологічні пам’ятки УРСР, том 1 (1949)
ТОМ 2: Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 1 томі друкуються наслідки польових досліджень інституту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.
Direr (Дюрер. Югославське видання 1981 року)
Альбом робіт німецького художника
Альбом містить роботи німецького живописця Північного Відродження Альбрехта Дюрера (нім. Albrecht Durer, 1471--1528). Визнаний найбільшим європейським майстром ксилографії, що підняв її на рівень справжнього мистецтва. Перший теоретик мистецтва серед північноєвропейських художників, автор практичного керівництва з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва німецькою мовою, що пропагував необхідність різнобічного розвитку художників.
«Direr» Альбом (Ugo Ruggeri, Durer)
Автор: Ugo Ruderi
Видавництво: Jugoslavija 1981
Мова: боснійська
Сторінок: 143
Давньогрецька трагедія (збірник) / (Видання 1981 року)
Збірка найвідоміших трагедій трьох великих драматургів античної Греції у перекладі видатного українського перекладача.
До видання увійшли вершинні твори давньогрецької драматургії: "Прометей закутий" Есхіла, "Цар Едіп" та "Антігона" Софокла, "Медея" Еврипіда. Ці п'єси, написані у V ст. до н.е., заклали основи європейського театру та досі залишаються еталоном драматичного мистецтва. Особливу цінність виданню надають майстерні переклади Бориса Тена (Миколи Хомичевського), що зберігають поетичну силу оригіналів. Книга супроводжується ґрунтовною вступною статтею та примітками літературознавця Вадима Пащенка.
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.