Новини
Записки сенатора Лопухина Россия XVIII столетия /Лопухін І.В./ (Перевидання 1990 року)
Репринтне відтворення з Лондонського видання 1860 р.
Репринтне видання мемуарних джерел XVIII ст. – «Записки сенатора І. В. Лопухіна», «Записки імператриці Катерини ІІ», «Записки княгині О. Р.Дашкової» продовжує публікацію історичних матеріалів Вільної російської друкарні Герца та Огарьова (здійснену Інститутом історії СРСР Академії наук СРСР). Відтворення «Записок» супроводжує спеціальний том, що розкриває складну долю кожної з пам'яток, що публікуються, їх місце в громадському русі XIX століття і вписує їх у загальну картину політичної історії Росії XVIII століття. Ця серія відкривається «Записками» великого державного діяча, публіциста, близького кола Н. І.Новікова – Івана Володимировича Лопухіна.
«Записки сенатора Лопухина»
Автор: Іван Володимирович Лопухін
Видавництво: «Наука», 1990
Мова: дореформена російська
Сторінок: 211
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков). Баран В.Д. (Наукова книга 1988 року)
На матеріалах поселення Рашків ІІ та ІІІ дається характеристика слов'янських пам'яток V-VII ст. Подністров'я.
Розглядаються проблеми їх складання, хронології та періодизації. Вичерпні польові дослідження дозволяють всебічно вивчити характер слов'янського села як історичного явища ранньосередньовічного суспільства.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков)
Автор: Баран В.Д.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 153
Мова: російська
Антропологический сборник, вып. IV (Букіністика 1963 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст
- Об антропологическом составе современного населения Армении
- Антропологические данные к проблеме происхождения населения центральных предгорий Кавказского хребта
- Антропологическая характеристика современных казахов по данным краниологии
- Краниологическая характеристика узбеков
- Некоторые новые материалы по краниологии северо-западных областей Восточной Европы в эпоху средневековья
- Палеоантропологические материалы из Александрийского энеолитического могильника
- Черепа из зороастрийского костехранилища в Фринкенте под Самаркандом
- Русское население в Забайкалье
- Антропологические исследования среди семейских русских Забайкалья
Антропологический сборник, вып. IV
Рік: 1963
Мова: Російська
Сторінок: 208
Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем /И. Е. Бучинский/ (Антикварне видання 1963 року)
Раритетне видання про клімат України. У монографії "Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем" опубліковані систематизовані дані, які характеризували клімат України в шістдесятих роках минулого століття. У виданні висвітлено основні показники клімату, подано кліматичне районування України та деякі пропозиції використання кліматичних ресурсів у сільському господарстві.
Книга розрахована на дослідників історії сільського господарства двадцятого століття, географів, метеорологів і краєзнавців.
Назва: Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем.
Рік: 1963
Киев
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Украинской ССР
Сторінок: 305
довжина 22
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,390 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Уславлені імена. Микола Стражеско / Калита В.Т./ (Видання 1977 року)
Біографічна повість.
Даний твір, який є першою спробою в белетристиці відтворити життя й діяльність одного з фундаторів радянської наукової школи терапевтів, за своєю ідейно-тематичною спрямованістю також далеко виходить за рамки суто біографічного жанру.
Серія біографічних творів «Уславлені імена» випуск 32.
В.Т.Калита. Микола Стражеско».
Автор: Калита В.Т.
Видавництво: «Молодь», Київ, 1977
Мова: українська
Сторінок: 200
Беглые в Новоросии. Воля (Беглые воротились). /Г. П. ДАНИЛЕВСКИЙ/ (Антикварне видання 1988 року)
Історичні романи, написані під враженнями від напруженої атмосфери передреформних років і хвилі селянських повстань після оголошення селянської реформи імператора Олександра ІІ. Романи не пов’язані між собою ні спільними дійовими особами, ні фабулою, ні місцем події, проте разом з тим другий роман, "Воля", ніби є продовженням першого - їх поєднює тема селянства. Містять яскраву пригодницьку інтригу: тут і викрадення жінок, і зухвалі пограбування, погоні, афери і спекуляції. Герої роману - селяни, що втекли від кріпацтва, але потрапили в ще страшнішу ситуацію, та зрештою піднімаються до активного протесту. У книзі використвуються фрагменти з гравюр видання "Живописна Росія", а також вступна стаття і примітки Е. С. Віленської.
Твори написані російською мовою.
Дане видання зацікавить дослідників історії, любителів історичних романів, а також колекціонерів антикварних видань.
Назва: Беглые в Новоросии. Воля (Беглые воротились).
Автор: Григорій Петрович Данилевський (1829 - 1890) - український російськомовний письменник і публіцист, чиновник, мандрівник, етнограф, історик, автор численних романів і наукових розвідок з минулого України. Автор історичних романів: "Мирович", "Княжна Тараканова", "Воля" тощо.
Рік: 1988, Київ, "Дніпро"
Мова: російська
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Исследования по Древнерусской литературе /Лихачев Д.С./ (Видання 1986 року)
Збірка статей, кожна і яких є конкретним дослідженням якоїсь окремої пам'ятки літератури Давньої Русі: «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про смерть Руської землі», «Повісті про руйнування Рязані Батиєм» і ін..
«Исследования по Древнерусской литературе» (Дослідження з Давньоруської літератури)
Автор: Лихачов Д.С.
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 405
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови. (Букіністика)
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови.
Упорядник М. М. Пещак
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1974
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Писемні документи 14 століття, представлені в збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови. Крім самих текстів пам’яток, що в міру можливості супроводжуються фотокопіями оригіналів, в книзі вміщено бібліографію історичної, палеографічної та мовознавчої літератури як до кожної грамоти зокрема, так і до тих історичних осіб і географічних назв, що згадуються в цих документах і подаються в покажчиках.
Русское народное исскуство (1959)
Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки (Репринт 1990 з видання 1859 року)
Факсимільне відтворення одного з небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка (1814 -1861), виданого нелегально за кордоном. До збірки увійшли твори, які були заборонено цензурою для публікації у Росії. На титульному листі було допущено помилку в написання прізвища Шевченка. Також до збірки увійшли вірші А.С. Пушкіна, які, насправді, Пушкіну не належали Молитва (Я чув - в келії простий ...), Цаплі Є.А. Баратинського.
«Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки»
Автор супроводжувальної статті (вкладення): Бородин Василь Степанович
Репринт 1990 (Київ, видавництво "Либідь") з видання 1859 року (Вольфгангъ Гегардъ, Лейпциг)
Мова: українська та дореформена російська