Новини
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Искусство древней Руси. Любимов. Л.Д. (Наукове видання 1974 року)
Найбільші досягнення художньої культури Русі.
Ця книга присвячена мистецтву Древньої Русі. Автор дає широку картину виникнення і розвитку давньоруського мистецтва в його сьогоднішньому розумінні, розповідає про найбільші досягнення руської художньої культури, зображених у творах, які гідно увійшли в безсмертний фонд світового мистецтва.
Зміст
- Византийская художественная система
- Фундамент древнерусской художественной культуры
- Киевская держава
- Владимиро-Суздальская твердыня
- О значении и судьбах древнерусской иконописи
- Господин Великий Новгород
- Москва
- Семнадцатый век.
«Искусство древней Руси»
Автор: Лев Дмитрович Любимов
Видавництво Москва «Просвещение» 1974
Мова російська
Сторінок 336
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст. (Наукове видання 1990 року)
Опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці.
Літературні джерела, на яких ґрунтується дана робота, розглядаються історично відповідно до епох їх створення з літературних пам'яток найдавніших часів, залучаються літописи, хроніки, хронографи, проповіді, послання, публіцистичні та інші твори. З'являються опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці цілком чи частково.
Зміст:
- Албанія в минулому із сучасному. Вступний нарис
- Албанія в російській літературі
- Албанія в українській літературі
- Повісті, поеми.
"Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст."
Автор: Попов Павло Миколайович (1890-1971) — український радянський літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ - 1959
Мова українська. Резюме російською.
Сторінок 336
Копи царя Соломона. Прекрасная Маргарет. /Генри Райдер Хаггард/ (Антикварне видання 1990 року)
Класика світової літератури пригодницького жанру. Дані романи просякнуті симпатією до пригнічених народів колоній, відрізняються гострим, динамічним сюжетом, пізнавальні та надзвичайно цікаві. Разом з героями "Копальні царя Соломона" читач поринає в атмосферу повних небезпек пригод з пошуку скарбів у Південній Африці, а, читаючи "Прекрасна Маргарет", стає свідком історії двох закоханих, котрі, не дивлячись на тяжкі випробування, що випали на їхню долю, зуміли відстояти своє кохання.
Романи перекладені з англійської на російську мову. Перекладом займались Н. Б. Маркович і Б. Т. Грибанова.
Книга буде цікава любителям динамічних історій з гострим сюжетом, поціновувачам легкого, романтичного чтива та колекціонерам антикварних видань.
Назва: Копи царя Соломона. Прекрасная Маргарет.
Автор: Генрі Райдер Хаггард (1856 - 1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець, класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.
Рік: 1990
МИНСК "ЮНАЦТВА"
Русское прикладное искусство X-XIII веков /Рибаков Б.А./ (Видання 1971 року)
Давньоруське прикладне мистецтво
«Зразки візерункові, що збереглися до наших днів (так іменувалися на Русі різні види прикладного мистецтва) X-XIII століть є невичерпним джерелом наших уявлень про побут давньоруських людей усіх класів і категорій. Сільські майстри робили прикраси з дешевих сплавів міді та срібла за допомогою нехитрих технічних прийомів. Міські майстри золотих і срібних справ знали безліч складних і тонких прийомів, обробляли свою візерунку то скрученим дротом, то тисячами крихітних крапель металу, що виблискували, - зернем, то ніжною позолотою, то контрастною черню, то багатобарвною емаллю. Видання містить нарис з давньоруського прикладного мистецтва: історія виникнення, спосіб виготовлення, приналежність того чи багато творів прикладного мистецтва. Це прикраси - намисто, браслети, обручі, намиста, медальйони, персні, скроневі кільця, гребені, рясні, колти, підвіски, сережки, домашнє начиння - ріг, посуд, церковне начиння, прикраси внутрішнього простору храму (брама, ручки, книжкові палітурки), зображення на церковних куполах, хрести, арки тощо.»
«Русское прикладное искусство X-XIII веков». Альбом
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Видавництво: «Аврора», Ленінград, 1971
Мова: англійська та російська
Сторінок: 127
Південноруські образи та портрети. В.П. Горленко (Видання 1993 року з видання 1898 року)
Книжка Майстра Слова віртуозного стиліста Василя Петровича Горленка, написана майже 100 років тому
Репринтне відтворення видання 1898 року. Серія книжкових пам’яток «Українські пропілеї». По програмі українознавчих досліджень, фінансується за рахунок благодійницьких пожертв українських громад США та Канади
Зміст:
- Родина Гоголя
- Із історії южнорускаго общества начала XIX века
- Киев в 1799 году
- Шевченко -- живописец и гравер
- Две поездки с Н.И.Костомаровым
- Україна в изображениях французов
- M.M. Макаровский
- Г.О.Квитка
- Аполлоновы житницы
- Захолустье
- Заветы деревни
«Південноруські образи та портрети»
Автор: Василь Петрович Горленко (1853-1907)
Видавництво Київ - 1993
Мова дореформена російська
Сторінок 232
Исследования по Древнерусской литературе /Лихачев Д.С./ (Видання 1986 року)
Збірка статей, кожна і яких є конкретним дослідженням якоїсь окремої пам'ятки літератури Давньої Русі: «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про смерть Руської землі», «Повісті про руйнування Рязані Батиєм» і ін..
«Исследования по Древнерусской литературе» (Дослідження з Давньоруської літератури)
Автор: Лихачов Д.С.
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 405
Генетика общая и прикладная /Мюнтцинг/ (Наукове видання 1967 року)
Підручник генетики для вишів.
Підручник генетики, написаний одним із найбільших сучасних генетиків - шведським ученим А.Мюнтцингом, широко відомим своїми дослідженнями в галузі теоретичної та прикладної генетики. Книга ця добре знайома вітчизняному читачеві за попереднім виданням, випущеним російською Видавництвом іноземної літератури в 1963 р. під назвою "Генетичні дослідження". У ній систематично викладені всі розділи генетики: матеріальні основи спадковості, закони Менделя, успадкування кількісних ознак, кросипіговер, мутаційний процес і різні типи мутацій, фізіологічна та біохімічна генетика, основи молекулярної генетики, природа гена, різні типи гібри , деякі відомості з генетики людини До книги додано словник основних генетичних термінів. У новому виданні значно доповнено розділи з молекулярної та біохімічної генетики; внесено також останні дані науки та деякі інші глави. Призначена для студентів та викладачів біологічних факультетів університетів, педагогічних, медичних та сільськогосподарських інститутів, для викладачів середньої школи та технікумів, для науковців різних спеціальностей (біологів, медиків тощо).
«Генетика общая и прикладная» (Генетика загальна та прикладна).
Автор: А.Мюнтцинг
Видавництво: «Мир», 1967
Мова: російська
Сторінок: 600
Petrus Christus (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус. Французьке видання 1968 року)
Альбом робіт фламандського живописця Петруса Крістуса
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Петруса Крістуса.
Петрус Крістус (нід. Petrus Christus) (1410/1420 — 1475/1476) — фламандський художник, працював у Брюгге з 1444 року. Також згадується під ім'ям Пітер Крістофсен. Петрус Крістус був учнем Яна ван Ейка, на стиль Крістуса крім вчителя вплинули художники Рогір ван дер Вейден і Робер Кампен. Петрус успадкував майстерню Ван Ейка після його смерті в 1441 році й справив значний вплив на інших майстрів Брюггської школи — Дірка Баутса і Гертгена той Сінт-Янса. У полотнах на релігійні теми Крістус не зумів досягти рівня Ван Ейка, однак портрети пензля Крістуса відомі завдяки характерно проробленим деталям.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°126: Petrus Christus» (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Синагоги Екатеринослава. О. Лошак, В. Старостин
Синагоги Екатеринослава. Олександра Лошак, В. Старостин
В книзі розглянута історія релігійних об'єктів єврейської громади міста Катеринослава (Дніпро) від її виникнення в 18 столітті до ліквідації "старих синагог" в 1941 році.
Кожному з них посвячений окремий нарис з визначенням дат заснування та ліквідації, історії будівель та інституцій, виявленням пов'язаних з ними осіб.
Автори: В. Лошак, В. Старостин
Рік: 2019
Кількість сторінок: 320
Мова: російська