Новини
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р. /Адам Міцкєвич / (Видання 1951 року)
Друга редакція українського перекладу епічної поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича, виконаного талановитим українським поетом Максимом Рильським.
«Пан Тадеуш» - це віршований героїчний національний епос Польщі, що оповідає про складний період історії початку XIX століття, коли Річ Посполита була розділена між трьома імперіями.
Переклад найбільшого та найвідомішого твору Міцкевича став життєвим проєктом Максима Рильського, над яким поет працював понад 40 років. Перша редакція перекладу побачила світ у 1927 році. Для другого видання, прагнучи максимально наблизитись до оригіналу, перекладач переробив близько тисячі віршових рядків. Однак саме ця редакція зазнала значного втручання радянської цензури в епізодах, що стосувались російсько-польських відносин.
Особливої цінності виданню надають ілюстрації Міхала Андріолі, відомого польського художника XIX століття. Ці класичні ілюстрації, створені ще для оригінального видання 1834 року, органічно доповнюють український переклад, підкреслюючи його зв'язок з першоджерелом
Книга є визначною пам'яткою української перекладацької школи та важливим культурним мостом між польською та українською літературами.
Назва: Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р.
Автор: Адам Міцкевич, переклад Максима Рильського
Рік і місце видання: 1951, Київ
Мова: українська
Материалы и исследования по Археологии СССР №8/ П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков / (Антикварна книга 1948 року)
Восьмий випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений давньоруським поселенням на Дону. Книга містить результати археологічних досліджень, проведених у регіоні, і охоплює період VIII-X ст.
Основні розділи книги:
- Руське населення на Дону в VIII-X ст.
- Велике Боршевське городище
- Мале Боршевське городище
- Курганний могильник біля с. Боршева
- Кузнецовське городище
- Розкопки Воронезького обласного музею в 1933-1934 рр. на Кузнецовському городищі
- Городище біля Михайлівського кордону
- Дослідження курганів біля Кузнецовського городища
Книга також містить два додатки:
- В. І. Громова. Залишки ссавців з ранньослов'янських городищ поблизу м. Воронежа
- А. Н. Свєтовидов. До історії іхтіофауни р. Дон
Видання є важливим джерелом інформації для археологів, істориків та всіх, хто цікавиться ранньою історією слов'янських поселень на Дону. Воно містить детальні описи археологічних пам'яток, результати розкопок та аналіз знахідок, що дозволяє краще зрозуміти матеріальну культуру, побут та господарство давньоруського населення цього регіону.
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Каталог документів з історії Києва XV–XIX cт. (Науковий довідник 1982 року)
Документи Каталога відображають соціально-економічне та політичне життя м. Киева ХV - XIX ст. До нього включені як опубліковані, використані у дослідженнях документи, так і рукописні, що зберігаються в державних архівах та рукописних відділах бібліотек Києва, Москви і Ленінграда. Зміст документа анотовано. У примітках уточнюються і пояснюються обставини, факти і події, про які йдеться в документах.
Для наукових працівників, краєзнавців, викладачів і всіх, хто цікавиться історією міста Києва
Каталог документів з історії Києва XV–XIX cт.
Упорядники: Г. В. Боряк, Н. М. Яковенко; Відп. ред. Ф. П. Шевченко.
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 203
Хто є хто в українській історії /Д. В. Журавльов/ (Науково-популярне видання 2014 року)
Історична науково-популярна біографістика. В українській історії було багато цікавих постатей, які як і прославляли, так і ганьбили державу. У виданні зібрано біографії найвідоміших українських діячів, які творили нашу історію. Автор спробував дати свою оцінку причинам "забутості" або "актуальності" постаті того чи іншого діяча в сьогоднішніх умовах. У кінці книжки є список літератури, де зазначено як наукові праці, так і популярні видання, які, на думку Д. В. Журавльова, добре ілюструють процес "актуалізації історичної пам'яті" про того чи іншого персонажа.
Видання для усіх, хто цікавиться українською історією та біографіями відомих людей.
Назва: Хто є хто в українській історії
Автор: Денис Володимирович Журавльов (нар. 1977) — український історик, письменник, кандидат історичних наук, доцент.
Рік: 2014
Харків
Сторінок: 413
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 2
Вага: 0,370 кг
Искусство гуцулов /Д. Н. Гоберман/ (Антикварне видання 1980 року)
Унікальне мистецьке видання. У книзі "Искусство гуцулов" висвітлюється гуцульське мистецтво – творчість невеликої групи українців, яка населяє район Східних Карпат на перетині нинішніх трьох областей – Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської. Видання містить близько 180 ілюстрацій, зібраних з різних населених пунктів Гуцульщини.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Искусство гуцулов.
Автор: Давид Ноєвич Гоберман (1912 - 2003) - художник, графік, фотограф, мистецтвознавець і етнограф. Член Спілки художників СРСР.
Рік: 1980
Москва, Советский художник
Сторінок: _
довжина 23
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,800 кг
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Таинственный остров. /Жюль Верн/ (Антикварне видання 1984 року)
Класика зарубіжної літератури. Роман Жуля Верна "Таємничий острів" є завершальним у своєрідній трилогії про капітана Немо ("Діти капітана Гранта" та "Двадцять тисяч льє під водою"). Головні персонажі роману - п'ятеро американців, один з яких ще хлопчик, які здійснили сміливу втечу з полону на повітряній кулі і потрапили на безлюдний острів. Історія цих людей незвичайна, оскільки на відміну від інших робінзонів, які користувалися запасами та спорядженням загиблих кораблів, їм, за словами автора, потрібно було з нічого створити всe. Озброєні лише знанням, активні та працьовиті, вони власними руками здобувають собі все необхідне для існування.
Видання перекладене російською мовою Н. Нємчиновою та А. Худадовою.
Книга припаде до вподоби прихильникам зарубіжної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних видань.
Назва: Таинственный остров.
Автор: Жуль Габрієль Верн (фр. Jules Gabriel Verne; 1828-1905) — французький письменник, автор пригодницьких романів. Разом із Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.
Рік: 1984
КИШИНЕВ
ЛИТЕРАТУРА АРТИСТИКЭ
Мова: російська
Издательство "Литература артистикэ",
277004, Кишинев, пр. Ленина, 180.
Центральная типография, 377068, Кишинев, ул. Флорилор, 1.
Володимир Самійленко. Твори. (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Найповніше видання поетичної, прозової, драматичної та літературно-критичної спадщини видатного українського письменника Володимира Самійленка.
У книзі вміщено такі перлини поезії і прози, як "У мене є одне кохання...", "Вечірня пісня", "Ельдорадо", "Казка про смутного чоловіка", "Як я перейшов од слова до ... думки", а також добірка поетичних перекладів, мемуарні та автобіографічні матеріали.
Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями.
Твори
Автор: Володимир Іванович Самійленко (1864-1925)
Київ - 1990 - Наукова думка
Сторінок: 608
Методика полевого опыта /Молостов А.С./ (Видання 1966 року)
Для фахівців агрономічних спеціальностей
Книжка знайомить читача з методами польових експериментів та супутніх їм спостережень. У ній наведено докладну класифікацію дослідів та показано завдання, які можуть бути вирішені за допомогою польового дослідження, розглянуто методику складання програми та схем дослідів, викладено вимоги, що пред'являються до польових дослідів щодо дотримання принципів типовості та єдиної відмінності. Велику увагу приділено вибору, вивчення та підготовки ділянки під досвід, методики та техніки рекогносцирувального посіву та дробового обліку. Спеціальний розділ книги присвячений способам підвищення точності польового досвіду, статистичної обробки та оцінки його результатів.
«Методика полевого опыта»
Автор: А.С.Молостов
Видавництво «Колос» 1966
Мова: російська
Сторінок: 238
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек