Дослідження історії протистояння України та Росії у контексті європейської цивілізації. У книзі "Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації" Дмитро Бушуєв розглядає багатовікову історію взаємин України та Росії, зосереджуючись на ключових подіях від XIII до початку XXI ст. Автор аналізує витоки та розвиток російського імперіалізму, його антиєвропейську спрямованість та постійні спроби знищити українську ідентичність. Д. Бушуєв досліджує причини цивілізаційного розходження між українцями та росіянами, формування російського ексепціоналізму та його конфронтацію з ідеєю незалежної України. Особлива увага приділяється ролі України як захисника європейських цінностей перед загрозою російської експансії. Книга пропонує глибокий аналіз історичних передумов сучасної російсько-української війни, розкриваючи її як продовження багатовікового протистояння між європейською та антиєвропейською цивілізаційними моделями. Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться історією України, Росії та їхнім місцем у європейській цивілізації. / Бібліографічна інформація Назва: Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації Автор: Дмитро Бушуєв Рік і місце видання: 2023, Київ Сторінок: 246 Мова: українська

Міста Давньої Русі. Збірка наукових праць пам'яті А. В. Кузи Рік: 2014 Мова: українська, російська Кількість сторінок: 532 Збірка наукових праць про міста Русі, присвячена пам'яті видатного вченого-археолога XX ст. Л. В. Кузи (до 75-річчя від дня народження). Широкий спектр наукових інтересів та географія експедиційної діяльності науковця знайшли своє відображення в різноманітності наукових праць пропонованої збірки, що, певною мірою, пояснюється тим, що багато авторів починали свою наукову діяльність саме в його експедиціях. В статтях розглядаються питання генези давньоруського міста, його особливостей як соціально-економічного та культурного феномену, торгівлі та ін. Наукові роботи, які виконані провідними фахівцями Східної Європи із залученням останніх результатів археологічних розкопок ще раз доводять перспективність багатьох напрямків наукових досліджень закладених свого часу А. В. Кузою.

Історичний нарис про битву за Львів в листопаді 1918 року від одного з учасників - сотника Української Галицької армії Олекси Кузьми (1875-1941). Автор по гарячим слідам ґрунтовно описує як безпосередні події листопада 1918 року в самому місті, так і загальне тло в країні і світі, на фоні якого все відбувалось. Книга містить численний ілюстративний матеріал (фото, карти тощо). З передмови автора: Початковий період нашої недавньої визвольної боротьби є досі українськими публікаціями найменше висвітлений. все, що дотепер у нас писалося, є скупе, фраґментаричне і торкаєься головно передісторії листопадових днів. Дальшими подіями після акту державного перевороту у Львові і в краю ніхто спеціяльно не займався, хоча львівська кампанія тривала повні три тижні і не тільки була богата боєвими епізодами, але й визначалася живою державно-творчою акцією, охоплюючи цілий край, а навіть переходячи поза його кордони. Наслідок такий, що для українського громадянства не відомий повний образ львівської кампанії. Не знають його навіть бувші активні учасники, що виступаючи на віокремлених становизах, не були свідками подій на інших місцях. Заходила небезпека, що з часом наша боротьба за Львів буде відома тільки з чужих джерел і наших устних переказів, які все більше відбігатимуть від історичної правди. Може нинішня книжка виповнить цю прогалину в наших літописних публікаціях. Завдання цієї книжки подати повну історію нашої львівської кампанії, беручи під увагу також її ґенетичний підклад. В основу моєї праці лягли документи головної команди УГА., які завдяки щасливим обставинам дісталися в мої руки. Задля їх доповнення я використав усю літературу, українську і польську, що повстала у звязку з цими подіями, а також рукописні й устні доклади учасників та очевидців. Немаловажну ролю відограли власні переживання й обсервації. Залежало мені дуже, щоби моя публікація вийшла по змозі повна, обєктивна та згідна з історичною правдою.