Новини
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Твори. Юрій ЯНОВСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Літературному поколінню, до якого належав Ю. Яновський, випало йти незвіданими шляхами, відкривати нові теми, творити образи нощк людей і шукати для цього відповідних художніх форм. За словами Олеся Гончара, «це був художник-відкривач, що дорожив свіжістю, правдивістю образів, нетерпимець до будь-якої рутизни». А творив він на рубежі прози й поезії і, працювавши в багатьох жанрах, лишив по собі неповторні, високомистецькі здобутки." (з передмови М. Острика)
Оповідання. Романи. П'єси.
Автор: Юрій Іванович Яновський (1902-1954)
Київ 1984 Наукова думка
Сторінок: 572
Внутривидовые превращения и их характер /В. Н. Столетов/ (Антикварне видання 1957 року)
Унікальне раритетне видання з біології. У праці "Внутривидовые превращения и их характер" державного діяча та вченого-біолога В. М. Столетова міститься експериментальний матеріал, отриманий унаслідок експериментів в Інституті генетики АН СРСР та перенесених до Московської сільськогосполарської академії ім. К. А. Тимірязєва. Книга присвячена проблемі мінливості спадковості рослин. Зокрема, читач-дослідник може ознайомитися із перетвореннями чистої лінії озимої пшениці в ярову та виникненням гетерогенної популяції, а також із впливом зміни режимів та місця репродукції на перетворення озимої рослини в ярову. Автор детально розповів про втрату та відновлення піддослідними рослинами озимого образу життя і про внутрішньовидові схрещування піддослідних рослин. В. М. Столетов не оминув своєю увагою і міжвидові схрещування піддослідних рослин.
На титульній сторінці книги є автограф В. М. Столетова.
Книга стане в нагоді ботанікам, агрономам, дослідникам історії сільського господарства та усім любителям рідкісних антикварних видань.
Назва: Внутривидовые превращения и их характер.
Автор: Всеволод Миколайович Столетов (1906 (1907) - 1989) - державний діяч, вчений-біолог, агроном.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Сторінок: 694
довжина 27
ширина 18,5
товщина 3,5
Вага: 1,250 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Антропологический сборник 3 тома (Наукове видання 1956 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст:
Том 1: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том XXXIII:
- Антропологічні дослідження в південній Білорусії
- Антропологічний склад населення Волго-Окського басейну
- Антропологічний склад населення г.Болгари в Х-XV ст
- Скелети древніх болгар з розкопок у с.Кайбели
- Матеріали по палеоантропології України
- Антропологічні дослідження в Дагестані
- Древні населення східних та центральних районів Казахської РСР
- Антропологічний матеріал з Верхоленського могильника
- Матеріал по краніології чулимців та селькупів
- Очерт палеоантропології Тавінської автономної області
Том 2: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том L:
- До питань про вікові зміни расових ознак у людини
- Матеріали для вікової морфології черепа людини
- Про вікову динаміку расових ознак у дорослих
- Лицьових скелет та фактори, що визначають варіації його будови
- Трансверзальна сплощеність лицьового скелету
- Деякі питання розвитку кисті в процесі антропогенезу
- Проблема походження волосяного покрову сучасної людини
Том 3: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том LXXI:
- Палеоантропологічний матеріал з Вольненського неолітичного могильника
- Палеоантропологічний матеріал з могильників черняхівської культури Молдавії
- Савромати Нижнього Поволжжя
- До антропології ранніх кочівників Східного Казахстану
- Черепа з могильників Арук-Тау
- Палеоантропологія Алтає-Саянського нагір'я епохи неоліту та бронзи
- Кочівники Забайкалля ІХ-ХІІ ст.. за даними палеоантропології
- Матеріали по антропології західних тунгусів
- Антропологічний состав населення Греції. Географічна диференціація окремих ознак
Антропологічний збірник. 3 томи
Видавництво Академії наук CРСР, Москва - 1956
Мова російська
Исторія Русовъ (Репринт з книги 1846 року)
Один з перших творів з історії України, надзвичайно популярний в першій половині 19 століття.
"До початку 1990х, за майже двохсотлітній період свого існування «Історія Русів» була опублікована двічі: один раз малим тиражем російською мовою в 1846 році в Москві, вдруге — 1956 року в Нью-Йорку.
Свого часу вона таємно поширювалася в списках, за неї платили несосвітенні гроші, всі, хто її прочитав, зазнали її чару. «Історією Русів» користувався Тарас Шевченко при написанні багатьох своїх патріотичних творів, а також Пушкін («Полтава»), Гоголь («Тарас Бульба») та багато-багато інших письменників, істориків, політичних діячів.
«Історія Русів» — це твір історичний і політичний, суворо реалістичний і легендарний, романтичний; це — дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, це — історично справедливий погляд на наше минуле."
Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіепископа Бѣлорускаго.
Репринт 1991 року з книги 1846
Сторінок: 302
Мова: дореформена російська
Попіл / Стефан Жеромський / (Видання 1982 року)
Епічний роман про долю Польщі в добу наполеонівських війн, що став одним із найвизначніших творів польської літератури.
"Попіл" - це масштабне історичне полотно, де через долю головного героя Рафала Ольбромського автор показує драматичний період польської історії кін. XVIII - поч. XIX ст. Стефан Жеромський майстерно переплітає особисту історію молодого шляхтича з величними історичними подіями: поділами Речі Посполитої, створенням легіонів Домбровського, наполеонівськими війнами. Назва роману символічно відображає трагедію польського народу, чиї надії на відновлення незалежності перетворилися на попіл після краху наполеонівської імперії.
Люборацькі. Сімейна хроніка /Анатолій Свидницький/ (Видання 1984 року)
У книзі опубліковано головний твір українського письменника, фольклориста А.Свидницького (1834-1871) – роман «Люборацькі». Автобіографічний твір є першим українським реалістичним романом на побутову тематику. У ньому відтворено життя 3-х поколінь священницького роду Поділля, з’ясовано причини його занепаду (полонізація і зросійщення українського духовенства), порушено злободенні проблеми національного виховання молоді. Вступна стаття Р. Міщука, ілюстрації А.Базилевича.
Назва: Люборацькі. Сімейна хроніка
Автор: Анатолій Свидницький
Рік і місце видання: 1984, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 295
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Соя. Генетика, селекция, семеноводство. /Лещенко А.К./ (Видання 1987 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У монографії узагальнено результати досліджень з генетики, селекції та насінництва сої. Викладено систематика та цитогенетика сон, ботанічні та біологічні особливості культурної сон та її диких родичів, біотехнологія (культура клітин, тканин та зародків). Висвітлено генетичні основи підвищення продуктивності сої, експериментальний мутагенез, гетерозис, комбінаційну здатність. Значну увагу приділено сучасним методам селекції (підбір батьківських пар, техніка та типи схрещувань, принципи відбору), питанням насінництва сої, особливостям насінництва. Дана характеристика найважливіших вітчизняних та зарубіжних сортів. Для ботаніків, селекціонерів, спеціалістів сільського господарства
"Соя (генетика, селекция, семеноводство)"
Автор: Лещенко Анастасія Кирилівна
Видавництво: «Наукова Думка», Київ, 1987
Мова: російська
Сторінок: 253
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
Репринт з відомої книги відомого дослідника міста Полтави, що вперше побачила світ на початку 20 століття.
Автор зібрав і акумулював у своїй праці багато втрачених на сьогодні джерел. Саме тому, не дивлячись на свою компілятивність, книга Бучневича досі є одним з основних джерел з історії міста Полтави.
Записки о Полтаве
Автор: Василь Євстафійович Бучневич
Рік: сучасний репринт з книги 1902 року
Мова: дореформена російська
Очерки поэтического стиля древней Руси. В.П.Адрианова-Перетц (Наукове видання 1947 року)
Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі.
"Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови).
"Очерки поэтического стиля древней Руси".
Автор: В.П.Адрианова-Перетц
Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947
Мова російська
Сторінок 188
Атлас пещерных городов Крыма (2007)
докладний опис штучних печер Криму.
У книзі представлені повні схеми комплексів печерних споруд шести найбільших печерних міст Криму – Бакла, Тепе-Кермен, Качі-Каль-он, Ескі-Кермен, Мангуп-Кале та Чуфут-Кале. Схеми відображають великомасштабні плани міст та його основних районів. Наводиться докладний опис штучних печер, внутрішньоскельних, а також основних наземних споруд, аналізуються технології їх створення та експлуатації. У книзі використано 77 оригінальних схем та понад 450 фотографій.
Містить авторський автограф з посвятою.
«Атлас пещерных городов Крыма подорож до будівельників та мешканців печер»
Автор: Анатолій Гуськов
Видання 2007 року
Мова: російська
Сторінок: 197