Новини
Слов’янське мовознавство (1988)
У збірці вміщено тексти доповідей українських мовознавців на Х Міжнародному з'їзді славістів. Їх проблематику складають питання, пов'язані з розробкою різних аспектів загальнослов'янської лінгвістики, порівняльно-історичного та зіставно-типологічного вивчення слов'янських мов, їх історичних і сучасних контактів.
Зміст
Желєзняк - Гідронімія України й проблема слов'янського етногенезу
Скляренко - Походження слов'янського і литовського циркумфлекса
Лукінова - Структура і семантика числівникових утворень у праслов'янській мові
Ткаченко - Слов'янські запозичення в неслов'янських мовах як джерело найдавніших слов'янських реконструкцій
Мельничук, Коломієць, Линник - Поєднання зіставно-типологчного і зіставно-історичного методів при дослідженні слов'янських мов
Русанівський - Системна зумовленість розвитку лексики
Гриценко, Стоянов - Українсько-інослов'янські лексикосемантичні міжзональні паралелі
Андерш - Валентно-інтенційна структура предиката і типологія простих речень у сучасних слов'янських мовах
Панько, Трофимович - Типовлогія суспільно-політичної лексики в слов'янських мовах
Акуленко - Основні етапи інтернаціоналізації словникового складу слов'янських мов
Їжакевич, Кононенко - Процеси лексико-семантичної і синтаксичної номінації у сучасних східнослов'янських мовах
Німчук - Лексика Київських глаголичних листків на фоні словникового складу найдавніших слов'янських пам'яток
Півторак - Рання писемність східних слов'ян у контексті слов'янських культур другої половини І тисячоліття н.е.
Слов'янське мовознавство, доповіді
Київ, Наукова думка - 1988
Материалы и исследования по археологии СССР. №124/ (Антикварна книга 1964 року)
Збірник підсумкових результатів археологічних досліджень у Таджикистані.
Це видання є четвертим томом "Праць Таджицької археологічної експедиції" і містить результати досліджень, проведених переважно після 1953 р. Збірник підготовлений спільними зусиллями Інституту археології АН СРСР, Інституту історії ім. А. Доніша АН Таджицької РСР та Державного Ермітажу.
Праця важливим джерелом інформації про археологічні дослідження в Середній Азії, зокрема в Таджикистані. Воно представляє значний інтерес для археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться давньою історією та культурою Центральної Азії.
Збірник відображає масштабні археологічні роботи, що проводилися в Таджикистані в 1950-х рр., і є цінним внеском у вивчення стародавніх цивілізацій цього регіону. Матеріали, представлені в томі, можуть бути корисними для розуміння культурних, економічних та соціальних процесів, що відбувалися на території сучасного Таджикистану в різні історичні епохи.
Населення Південно-Руських земель 9-13 ст. (за матеріалами некрополів). Моця О.П.
Населення Південно-Руських земель 9-13 ст. (за матеріалами некрополів)
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 1993
Мова: українська
Кількість сторінок: 162
В роботі на основі систематизації та аналізу матеріалів поховальних пам'яток IX—XIII ст. розглядаються актуальні питання історії Київської Русі: соціально-економічного розвитку, духовної культури, етнічного складу населення. Особлива увага приділяється реконструкції шляхів одержавлення південноруської території, магістральним напрямам поширення християнства та протистояння йому язичницьких вірувань, а також механізму формування й специфіці етнічних утворень за доби середньовіччя на землях сучасної України.
Лекции по физиологии /И. П. Павлов/ (Антикварне видання 1952 року)
Класична праця з фізіології. Праця "Лекции по физиологии" відомого фізіолога та творця науки про вищу нервову діяльність І. П. Павлова містить його унікальні лекції з фізіології травлення, кровообігу, залози внутрішньої секреції, теплорегуляції, центральної нервової системи та великих півкуль головного мозку. Опубліковані лекції Павлова мають велике значення і для сьогодення.
Безсумнівно, книга буде цікавою для лікарів та вчених. Лекції І. Павлова - чудова школа наукового фізіологічного мислення, адже вони містять багато глибоких і важливих думок.
Назва: Лекции по физиологии.
Автор: Іван Петрович Павлов (1849 — 1936) — фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини у 1904 році «За праці по фізіології травлення, що розширили та змінили поняття життєво важливих аспектів цього питання».
Рік: 1952
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 491
довжина 23
ширина 15
товщина 3
Вага: 0,760 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори в 2-х томах. Ольга КОБИЛЯНСЬКА. (Видання художньої літератури 1983 року)
Твори видатної української письменниці Ольги Кобилянської.
Повісті "Царівна", "В неділю рано зілля копала" та оповідання.
“Ольга Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Замолоду полюбила цю землю: стрімкі потоки, високі смереки, зелені полонини. Вслухалася в їхню таємничу мову, пройнялася симпатією до трудового люду, що в поті чола працював на ній. Згодом зійшла з карпатських вершин на буковинські доли, осягнула своїм проникливим зором весь простір рідної Вітчизни — і над Прутом, і над Дністром, відчула себе дочкою всієї української землі. Прийняла в своє серце її болі, страждання і надії, полюбила всією душею.
В українську літературу письменниця прийшла з румунсько-німецького оточення, пишучи на початку своєї творчості німецькою мовою. Тривалий час боролася за те, щоб утвердитися в літературі саме як українська письменниця. І це їй вдалося: Ольга Кобилянська стала класиком світової літератури.
Увібравши духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська своєю новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обшири, збагатила його неперехідними художніми цінностями.” (Федір Погребенник)
Твори в двох томах
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942)
Київ 1983 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Культура древней Руси (Наукове видання 1966 року)
Класична збірка з історії культури. Збірник статей з історії культури давньої Русі містить дослідження з давньоруського мистецтва, літератури, матеріальної культури, а також частково соціальної та політичної історії. Видання присвячене науковій діяльності Миколи Миколайовича Воронін - археолога, історика, письменника, який сорок років досліджував художню культуру давньої Русі. Відповідальний редактор збірки - доктор історичних наук, археолог Олександр Львович Монгайт. У виданні є кольорові та чорно-білі ілюстрації.
Видання сподобається історикам і любителям давньоруської культури, зокрема, археологам і дослідникам історії мистецтва.
Назва: Культура древней Руси
Автор: редактор Олександр Львович Монгайт (1915 - 1974) - доктор історичних наук, археолог.
Рік: 1966, издательство "Наука"
Сторінок: 326
Розміри,см.:
довжина 26,5
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 0,920 кг
Шлях на Київ. Святослав. Володимир. /Семен СКЛЯРЕНКО/ (Видання художньої літератури 1981 року)
Публікація історичних романів Семена Скляренка "Шлях на Київ", "Святослав", "Володимир".
"Шлях на Київ" показує радянське бачення подій 1917-20 рр., "Святослав" та "Володимир" переносять читача в 10-11 століття, час становлення Русі як держави.
Твори в двох томах
Автор: Семен Дмитрович Скляренко (1901-1962)
Київ 1981 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Літургійне шитво України XVII-XVIII ст. Іконографія, типологія, стилістика/Тетяна Кара-Васильєва/(Видання 1996 року)
Перше ґрунтовне дослідження українського літургійного шитва XVII-XVIII ст.
Монографія Тетяни Кара-Васильєвої представляє унікальне та всебічне дослідження українського літургійного шитва періоду XVII-XVIII ст. Це перша праця, яка вводить у науковий обіг такий широкий спектр зразків цього виду сакрального мистецтва.
Авторка розглядає літургійне шитво як оригінальний вид образотворчого мистецтва, що розвивався у тісному взаємозв'язку з іконописом, стінописом та гравюрою. Дослідження демонструє, що ці види мистецтва були об'єднані не лише технічно та стилістично, але й спільним ідейним підґрунтям, яким слугувало богослов'я.
Праця Т. Кара-Васильєвої є важливим внеском у вивчення української культурної спадщини, розкриваючи маловідомий аспект сакрального мистецтва України. Вона буде корисною для мистецтвознавців, істориків, етнографів, релігієзнавців та всіх, хто цікавиться українською культурою та історією.
Древности Северного Причерноморья в античное время / (Видання 2007 року)
Ювілейний збірник наукових праць, присвячений 75-річчю видатного українського вченого, члена-кореспондента НАН України Сергія Дмитровича Крижицького — провідного фахівця в галузі античної археології та історії.
До тому увійшли роботи українських, британських та російських колег, які охоплюють різноманітні проблеми античної історії та археології найважливіших міст-полісів Північного Причорномор'я: Ольвії, Тіри, Херсонеса та Боспору.
Збірник містить статті провідних дослідників, зокрема Д. Браунда, А. С. Русяєвої, В. Н. Зінька, Н. А. Гаврилюк, В. В. Крапівіної, А. І. Іванчика та інших, які розглядають актуальні питання грецької колонізації, урбанізації, релігійних культів, торгівлі та ремесел античного періоду. Окремий розділ присвячено публікації нових археологічних матеріалів і знахідок.
Видання є четвертим додатковим випуском серії "Матеріали з археології, історії та етнографії Таврії" і становить важливий внесок у вивчення античних пам'яток Причорномор'я.
Памяти академика Д. Н. Прянишникова (Антикварне видання 1950 року)
Збірка праць із агрономічної хімії. Збірка "Памяти академика Д. Н. Прянишникова" присвячена пам'яті Дмитра Миколайовича Прянишникова. Він був засновником школи агрономічної хімії та відомим ученим. У збірник включено праці фізіологів, біохіміків, агрохіміків, ґрунтознавців і технологів. Усі праці об'єднані основним напрямком робіт Д. М. Прянишникова: вивченню живлення рослин і властивостей ґрунтів і добрив з метою підвищення врожайності шляхом хімізації сільського господарства СРСР.
Книга стане в нагоді дослідникам історії сільського господарства та усім, хто цікавиться рідкісними науковими антикварними виданнями.
Назва: Памяти академика Д. Н. Прянишникова.
Рік: 1950
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 523
довжина 27
ширина 18,5
товщина 2,5
Вага: 0,980 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Крокодил / (Видання 1978 року)
Знаменитий радянський сатиричний журнал із гострими політичними карикатурами та соціальною критикою доби застою.
Підшивка всіх 36 номерів популярного радянського сатиричного журналу "Крокодил" за 1978 р. Видання було одним із найпопулярніших гумористичних видань СРСР, що виходило з 1922 р., та містило карикатури, фейлетони, гумористичні розповіді та ілюстрації, спрямовані на висміювання різноманітних соціальних і політичних явищ.
У представлених номерах можна побачити характерні для "Крокодилу" теми: критика західного світу та капіталізму, антиамериканська пропаганда, висміювання бюрократії, соціальних недоліків радянського суспільства та побутових проблем. Карикатури яскраво відображають епоху "застою" кінця 1970-х рр.
Перший номер містить обкладинку з карикатурою про дитячий садок та пінгвінів. В інших номерах представлені карикатури на міжнародні теми, зокрема, антиамериканську спрямованість (зображення бомби з написом "USA" та військових у четвертому номері), а також внутрішні соціальні проблеми радянського суспільства.
П'ятий номер включає "Рекламне прикладення" – сатиричну пародію на газетні оголошення та поради, що висміює радянську дійсність. Також у виданні згадуються офіційні постанови партії та уряду щодо соціалістичного змагання та підвищення ефективності виробництва.
Журнал був офіційним виданням газети "Правда" та ЦК КПРС, проте мав певну свободу критикувати окремі недоліки радянської системи в межах дозволеного, при цьому обов'язково підтримуючи загальну ідеологічну лінію партії.