Новини
Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ /Н. А. Кобяк, И. В. Поздеева/ (Наукове видання 1986 року)
Класичне довідкове видання. У книзі введено у науковий обіг сорок нових пам'яток давньруської писемності XIV - XVII століть, більшість яких знайдено в археографічних експедиціях. Прочитавши це видання, ви матимете уявлення про багатство давньоруської літератури та культури, а також про високе мистецтво оформлення стародавньої книги. Книга містить шістдесят зображень.
Видання розраховане на істориків (зокрема, викладачів палеографії) та культурологів. Довідник також сподобається бібліотечним та музейним працівникам, книголюбам та всім, хто цікавиться давньоруською культурою.
У книзі є особистий підпис, вірогідно, колишнього власника.
Назва: Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ
Автор: Наталя Адольфівна Кобяк (нар. 1950) - філолог, археограф, спеціаліст з історії слов'янської писемної культури.
Ірина Василівна Поздєєва (нар. 1934) — історик, археограф, дослідник рукописів та стародруків. Доктор історичних наук, професор, член Археографічної комісії РАН.
Рік: 1986
Издательство МГУ
Сторінок: 134
Розміри,см.:
довжина 21,5
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,220 кг
Яса. /Юрій МУШКЕТИК/ (Антикварне видання 1990 року)
Класика української літератури. В центрі сюжету історичного роману "Яса" відомого українського письменника, майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика - образ Івана Сірка, легендарного кошового отамана Запорозької Січі, який ще за життя став легендою, діяння якого відображені не лише на сторінках історичних документів, літописів, але й навіки закарбовані в народній пам`яті.
В романі описуються відносини кошового отамана з гетьманами П. Дорошенком, І. Самойловичем та з козаками.
Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.
В романі також розкриваються цікаві події, пов`язані з життям непересічного політичного діяча, народного героя України.
Книга припаде до вподоби прихильникам української літератури, поціновувачам української історії Козацької доби та прикрасить будь-яку колекцію антикварних видань.
Назва: Яса.
Автор: Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик (1929-2019) — український письменник, Герой України (2009). Лавреат Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1965), Державної премії СРСР (1987) та Національної премії імені Тараса Шевченка (1992). Голова Національної спілки письменників України (1986—2001). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
Рік: 1990
Київ
Видавництво художньої літератури
"ДНІПРО"
Меч Арея. Роман. /Іван Білик/ (Видання 1990 року)
Історичний роман українського письменника Івана Білика (1930-2012) про події V ст. на Київщині. У художній формі автор виклав сміливу гіпотезу про походження слов’ян та українців, подовживши історію нашого народу аж на п’ять століть углиб. Письменник ототожнив головного героя - гунського царя Аттілу – із київським правителем Богданом Гатилом, а літописних гунів уважав слов’янськими пращурами українців. Драматичною була доля першого видання книги 1972р.: її вилучали з бібліотек та книгарень. Правда, встигли знищити лише 5 тис примірників із 65-тисячного накладу, бо решту швидко розкупили поціновувачі української історії або ж переховали продавці. Тільки в період, коли хитнулася радянсько-російська імперія, стало можливим перевидати цей бестселер. Видавництво «Дніпро» запланувало його наклад 150 тис. Однак паперу вистачило лише на 50 тис. примірників (з інтерв’ю І.Білика). Український читач побачив їх у 1990 р., тобто після 18-річної перерви. Навколо книг розгорнувся такий самий ажіотаж, як і 1972 року. Це справді рідкісне перевидання роману зі стрімким сюжетом і захопливими пригодами героїв, сильним і сміливим володарем Гатилом та його подвигами.
Книга містить передмову І.Білика, де він на основі історичних фактів намагається обґрунтувати право на існування своєї гіпотези про давність українського народу.
Назва: Меч Арея
Автор: Іван Білик
Рік і місце видання: 1990, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 446
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2,5
Вага: 0,370 кг
Растительность СССР /В. В. Алехин/ (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне раритетне видання з геоботаніки. У виданні "Растительность СССР" видатного геоботаніка-фітоценолога В. В. Альохіна містяться матеріали про закономірності рослинного покриву СРСР. Книга написана легкою та доступною мовою.
Зміст
- Предисловие редактора - с. 3
- Василий Васильевич Алехин как ученый А. А. Уранова - с. 19
- Глава I. Геоботаника и ее основные понятия - с. 33
- Глава ІІ. Основные закономерности растительного покрова СССР - с. 66
- Глава ІІІ. Арктические пустыни - с. 82
- Глава IV. Тундры - с. 87
- Глава V. Хвойные леса - с. 139
- Глава VI. Лиственные леса - с. 225
- Глава VIІ. Степи - с. 256
- Глава VIII. Пустыни - с. 321
- Глава IX. Луга - с. 362
- Глава X. Болота - с. 387
- Глава XI. Альпийская растительность - с. 424
- Глава XII. Главнейшие заповедники СССР - с. 454
- Указатель русских терминов и названий - с. 484
- Указатель латинских названий растений и растительных сообществ - с. 493
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Растительность СССР.
Автор: Василій Васильович Альохін (1882 - 1946) - радянський геоботанік-фітоценолог, степознавець, флорист і педагог.
Рік: 1951
Москва
Государственное идательство "Советская наука"
Сторінок: 511
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,720 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Люборацькі. Сімейна хроніка /Анатолій Свидницький/ (Видання 1984 року)
У книзі опубліковано головний твір українського письменника, фольклориста А.Свидницького (1834-1871) – роман «Люборацькі». Автобіографічний твір є першим українським реалістичним романом на побутову тематику. У ньому відтворено життя 3-х поколінь священницького роду Поділля, з’ясовано причини його занепаду (полонізація і зросійщення українського духовенства), порушено злободенні проблеми національного виховання молоді. Вступна стаття Р. Міщука, ілюстрації А.Базилевича.
Назва: Люборацькі. Сімейна хроніка
Автор: Анатолій Свидницький
Рік і місце видання: 1984, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 295
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Соціальна трансформація катеринославського дворянства (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Кочергін І.О.
Книга про дворянство Українського Півдня і Сходу (сучасна Дніпропетровська, частково Запорізька, Донецька, Луганська, Кіровоградська області України).
У монографії з’ясовано характерні особливості поведінки дворянства Катеринославської губернії у різних ситуаціях в період соціально-економічної, суспільно-політичної та соціокультурної трансформації Російської імперії другої половині ХІХ – початку ХХ ст.
Проаналізовано роль дворянства після скасування кріпацтва в діяльності різноманітних інституцій, що виникли внаслідок реформ Олександра ІІ і контрреформ Олександра ІІІ; які шляхи подолання проблем, що постали після 1861 р., бачило катеринославське дворянство; як воно взаємодіяло всередині дворянського зібрання та поза його межами з різними соціальними та етнічними групами; наскільки сильно дворяни впливали на соціокультурну ситуацію в губернії та що спонукало їх займатися благочинною та просвітницькою діяльністю та які були її напрями.
Автор: Кочергін І.О.
Рік: 2015
Мова: українська
Кількість сторінок: 576
Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа. Е. И. Данилова (Наукова книга 1971 року)
Спроба на основі генних показників крові з'ясувати родинні зв'язки українського народу в процесі формування української народності та нації. Основою дослідження стали чисельні матеріали, які були зібрані українськими антропологами та гематологами за останні п'ять років (до виходу книги в 1971) по групам крові ABO, MN та резус-негативності.
Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа.
Авторка: Єлизавета Іванівна Данилова (1910-1998), науковиця у галузях морфології та антропології, докторка біологічних наук (1966).
Працювала у відділі еволюційної морфології Інституту зоології АН УРСР в 1950—1963 рр., та в секторі антропології Інституту археології АН УРСР (з 1963).
Мова: російська
Сторінок: 123
Рік: 1971
Книга містить написи кульковою ручкою
Зміст
Предисловие
І. Общие данные о групповых факторах крови
ІІ. Гематология и этническая антропология
ІІІ. Гематологическая типология народов Европы и этнические связи славян
IV. Некоторые вопросы этнической истории украинского народа в связи с гематологическими данными.
Выводы
Библиография
Твори в шести томах /Г. Ф. Квітка-Основ’яненко/ Антикварне видання 1956 року
Григорій Федорович Квітка, перший прозаїк нової української літератури, народився 20 (18) листопада 1778 р. під Харковом в селі Основі, звідки походить і його літературний псевдонім «Основ'яненко». Батько письменника був багатий український поміщик.
Він майже весь час займає солідні офіційні посади. З 1817 по 1828 рік - повітовий предводитель дворянства, потім (1832 - 1840) совісний суддя Харкова і, нарешті, починаючи з 1840 року, — голова Харківської палати кримінального суду; на цій посаді він залишається до самої смерті, яка сталася 20 серпня (8 ст. ст.) 1843 року.
І разом з тим, Квітка-Основ'яненко бере активну участь заходах громадського і культурного життя. Він захоплюється літературними вечорами, деякий час керує роботою танцювального клубу, театру. Багато зусиль письменник прикладає для заснування Інституту благородних дівиць, виступає одним з ініціаторів, редакторів і видавців журналу «Украинский вестник». Пише фейлетони, жартівливі вірші і т. інше.
Зміст:
Том перший: Драматичні твори
Том другий: Повісті, оповідання
Том третій: Повісті, оповідання
Том четвертий: Оповідання, "Пан Халявський"
Том п'ятий: "Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова, помещика"
Том шостий: Публіцистичні статті
Назва: Твори в шести томах
Автор: Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Видавець: Київ, 1956, Державне видавництво художньої літератури
Мова: російська, українська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 14
товщина 16
Вага: 2,970 кг (5 книг)
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії, в якому відтворюються публікації джерел та матеріалів з історії та культури Придніпров'я.
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1
Рік: 2010 (репринт з книги 1904 року)
Кількість сторінок: 336
Мова: російська
Твори. Петро ПАНЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Твори одного зі знакових українських літераторів 20-го століття, в біографії якого ніби віддзеркалюється вся епоха. Агент земського страхування. Офіцер імператорської армії часів Першої світової війни. Петлюрівський офіцер. Командир дивізіону в Червоній армії. Радянський письменник.
Йому належить фраза, що стала крилатою: «не читав, але засуджую!» щодо творчості Пастернака — «Я його не читав, але не маю пiдстав не вiрити редколегiї журналу „Новий мiр“, що роман поганий. I з художнього боку, i з iдейного»
Повісті. Оповідання. Гуморески. Казки.
Автор: Петро Йосипович Панч (1891-1978)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 574
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.