Новини
Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст /Віра Свєнціцька/ (Наукове видання 1966 року)
Книга присвячена висвітленню складного процесу формування реалістичних рис в українському малярстві XVII ст. На великому, часто зовсім невідомому, матеріалі автор показує, як у традиційні канонічні композиції релігійного живопису проникає навколишнє життя: типаж, елементи пейзажу, побуту, вбрання й т. д., перетворюючи релігійний сюжет на жанрову сцену. В той же час зароджується і цілком світський жанр живопису — портрет.
Центральне місце в книзі відведено характеристиці творчості видатного українського художника Івана Рутковича, маляра жовківського. Розглядаючи підписні й датовані твори художника, що збереглися, автор простежує його творче зростання, розкриває джерела творчості, характер яскравого самобутнього обдарування і той вплив, який він справив на художнє оточення.
Видання добре ілюстроване видатними пам’ятками українського живопису, багато з яких публікуються вперше.
«Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст.»
Автор: Віра Свєнціцька
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1966
Мова: українська
Сторінок: 151
Томас Гейнсборо /Е. Некрасова/ (Видання 1990 року)
Життя та творчість одного з видатних англійських художників
Книга присвячена життю та творчості одного з видатних представників англійського живопису доби її розквіту. Уславлений ще за життя як портретист, Томас Гейнсборо (1727-1788) був також чудовим пейзажистом, і автор особливо підкреслює цей бік його обдарування. У книзі 150 кольорових і тонових ілюстрацій, які всебічно представляють творчість художника. Аналізуючи Творчість Гейнсборо, авторка відходить від загальноприйнятої традиції: вона не розглядає його лише як блискучого портретиста, але підкреслює визначні досягнення Гейнсборо в пейзажному живописі.
«Внесок Англії у світову скарбницю мистецтва визначається насамперед творчістю Хогарта. Гейнсборо і Констебла, які представляли три покоління художників XVIII століття. У грудні 1788 року перший президент лондонської Королівської Академії, знаменитий портретист Джошуа Рейнолдс віддав належне своєму побратиму і супернику Томасу Гейнсборо, який незадовго до цього помер, присвятивши йому чергову президентську промову до учнів Академії. Рейнолдс сказав: «Якби наша нація зробила достатньо талантів, щоб ми удостоїлися честі іменуватися англійською школою живопису, ім'я Гейнсборо перейшло б до потомства серед перших носіїв слави, що починається». Справді, цей чудовий майстер у результаті пошуків і досягнень створив яскравий образ своєї суперечливої епохи». (Зі вступу)
«Томас Гейнсборо»
Автор: Є.О.Некрасова (1905-1989), доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник-консультант Науково-дослідного інституту ордена Леніна Академії мистецтв СРСР. Вона виступила автором численних статей та перекладів з англійської, монографічних видань «Хогарт» (1933), «Творчість Вільяма Блейка» (1959, 1962), «Тернер» (1970), «Мистецтво англійського романтизму» (1975), «Ломоносов-художник» (1989), а також підготувала видання книги Джеймса Уістлера «Витончене мистецтво створювати собі ворогів» (автор вступної статті, укладач та перекладач, 1970).
Видавництво: «Изобразительное искусство», 1990
Мова: російська
Сторінок: 221
Лейденская красавица. /Г. Р. Хаггард/ (Художнє видання 1992 року)
Історико-пригодницький роман англійського письменника Генрі Райдера Хаґґарда, події якого відбуваються в темні часи інквізиції (середина ХVI століття), коли в Нідерландах правив іспанський король Карл V. На тлі безперервних релігійних воєн і безмилосердних гонінь інквізиції на прихильників нової віри роман розповідає про фатальне переплетення доль Лізбети ван Хаут, дочки багатого нідерландського бюргера, і дона Жуана де Монтальво, знатного та безчесного іспанця. Трагізму і жорстокості суворої реальності автор протиставляє цікаву й неповторну драму кохання та страждань молодих голландців. Твір складається з трьох частин, назви яких передають всю суть подій книги: "Посів", "Жнива назрівають", "Жнива".
Роман перекладений А. Ф. Золотаревим на російську мову.
Книга стане чудовим подарунком для любителів літератури Історико-пригодницького жанру та колекціонерів пам'яток українського видавництва.
Назва: Лейденская красавица.
Автор: Генрі Райдер Хаґґард (1856—1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець. Класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі.
Рік: 1992
Харковь СП "ИНАРТ"
Библиотека поколений, Серія "ХХ. Авантюрный роман", книга 15.
Мова: російська
Сельскохозяйственные экосистемы /Карпачовский/ (Наукове видання 1987 року)
Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі дано аналіз актуальних проблем взаємообумовленості сільського господарства (аграрної технології) та екології. Розглянуто різні аспекти агроекосистем (АЕС), надано їх економічний аналіз, наведено особливості функціонування АЕС, проблеми енергопотоків та кругообігу поживних речовин, ерозії ґрунтів. Для науковців – аграрників, екологів. Переклад з англійської А.С.Каменського, Ю.А.Смирнова, Е.Є.Хавкіна.
«Сельскохозяйственные экосистемы» (Сільськогосподарські екосистеми).
Редактор: Карпачовський Л.О.
Видавництво: «Агропромиздат», 1987
Мова: російська
Сторінок: 221
Культура і побут населення України (Видання 1991 року)
Книга з історії України. Навчальний посібник для вузів.
Навчальний посібник з українського народознавства перша спроба видання такого типу. Воно містить огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку матеріальної та духовної культури її населення.
«Культура і побут населення України»
Автори: Наулко Всеволод Іванович, Артюх Лідія Федорівна, Володимир Федорович Горленко, Косміна Тамара Володимирівна, Курочкін Олександр Володимирович, Мишанич Степан Васильович, Ніколаєва Тамара Олександрівна, Анатолій Петрович Пономарьов, Василь Тимофійович Скуратівський
Видавництво: «Либідь», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 229
Львов. Архитектурно-художественные памятники XIIІ-XX веков. Островский Г.С. (Букіністика)
Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства (Видання 1982 року)
Київська Русь та історичні долі східних слов'ян.
Книга присвячена розгляду історії російського, українського та білоруського народів XIII-XVII століть, взаємозв'язку та єдності витоків їхнього економічного, політичного та ідейного життя в Стародавній Русі. Автори виявляють творчу роль давньоруської спадщини у суспільно-політичній історії Росії, України та Білорусії, показуючи життєвість традиції, яка закономірно призвела до возз'єднання братніх народів у єдиній державі. Крім того, у книзі міститься аргументована критика зарубіжних історіографічних концепцій процесу возз'єднання України та Білорусії з Росією.
Зміст:
- Від авторів
- В. Т. Пашуто. Частина перша. Відродження Великоросії та долі східних слов'ян
- А. Л. Хорошкевич. Частина друга. Історичні долі білоруських та українських земель у XIV – на початку XVI ст.
- Б. Н. Флоря. Частина третя. Давньоруські традиції та боротьба східнослов'янських народів за возз'єднання
«Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства». К 1500-летию Киева
Автори: Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л.
Видавництво «Издательство «Наука» 1982
Мова російська
Сторінок 264
Альманах бібліофілів. Книга 1 та 2
Збірник про книжкову культуру України, секрети української книжки та мистецтво екслібрису, про колекціонерів-бібліофілів, книгознавців та поціновувачів книжкової ілюстрації, граверів, усіх, хто любить книгу і все, що з нею пов’язане. Містить цікаві відомості про майстрів палітурного цеху, – а ця традиція в Україні є дуже давньою, про цінні українські рукописи, що недоторканими зберігаються в архівах і музеях України та зарубіжжя, а також про державні і приватні бібліотеки та їх колекції і каталоги.
Завершує «Альманах бібліофілів» антологія віршів про книгу.
Автори «Альманаху бібліофілів» - відомі вчені-книгознавці, джерелознавці, мистецтвознавці, філологи та історики, письменники, дослідники українського бібліофільського руху.
Чудовий подарунок для всіх поціновувачів книги як культурного явища.
Рік: 2015+2017
Мова: українська
Кількість сторінок: 445+488
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Твори. Юрій ЯНОВСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Літературному поколінню, до якого належав Ю. Яновський, випало йти незвіданими шляхами, відкривати нові теми, творити образи нощк людей і шукати для цього відповідних художніх форм. За словами Олеся Гончара, «це був художник-відкривач, що дорожив свіжістю, правдивістю образів, нетерпимець до будь-якої рутизни». А творив він на рубежі прози й поезії і, працювавши в багатьох жанрах, лишив по собі неповторні, високомистецькі здобутки." (з передмови М. Острика)
Оповідання. Романи. П'єси.
Автор: Юрій Іванович Яновський (1902-1954)
Київ 1984 Наукова думка
Сторінок: 572
Українська драматургія XIX-XX століть / Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицкий, Іван Кочерга / (Видання 2006 року)
Збірка визначних творів класиків української драматургії.
До видання увійшли знакові п'єси трьох видатних українських драматургів: "Талан" і "Оборона Буші" Михайла Старицького, "Сава Чалий" Івана Карпенка-Карого та "Ярослав Мудрий" Івана Кочерги. Твори об'єднані темою пошуку правди та осмислення історичної долі України. Особливу увагу приділено історичній драматургії, що розкриває важливі моменти українського минулого та їх значення для майбутнього.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342