Археологія раннього залізного віку на Сіверщині (перше тисячоліття до н.е.) Книга присвячена вивченню ряду археологічних пам'яток, залишених населенням Юхнівської археологічної культури, яке займало за доби раннього заліза значні лісові та лісостепові території Дніпровського Лівобережжя. Розглянуто городища та поселення Новгород-Сіверського Полісся, поставлено питання про погребальну обрядовість. Проаналізована матеріальна культура, що дозволило не тільки уточнити хронологію, але й розповісти про господарчий устрій населення, а також зачепити ряд інших питань, в тому числі про етнос. Книга для всіх, хто цікавиться давньою історією України, зокрема Сіверщини. Памятники Юхновской культуры Новгород-Северского Полесья Автор: Каравайко Дмитро Володимирович Рік: 2012 Кількість сторінок: 276 Мова: російська Палітурка: м'яка Книги схожої тематики: 1. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/ 2. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій) 3. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев) 4. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/ 5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова 6. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий) 7. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А. 8. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року 9. Присяга Чернігівського полку 1718 року (Друге видання 2022 року) 10. Чернігівська переписна книга 1666 року (Друге видання)

Книгу присвячено визначній пам'ятці археології — могильнику зарубинецької культури в Пирогові під Києвом. Всебічно аналізується поховальний обряд та інвентар (посуд, фібули та ін.). Час існування могильника охоплює II ст. до н. е. — середину І ст. н. е. Розглядаються питання походження зарубинецької культури та світогляду племен Середнього Подніпров'я. Пирогівський могильник зарубинецької культури Авторка: СКИБА Любов Єгорівна Рік: 2001, Київ - Інститут археології України Мова: українська  

Формування етнічного складу населення Криму за часів вторгнення готів на півострів У монографії висвітлено основні проблеми формування етнічного складу населення Криму за часів вторгнення готів на півострів, гуннської навали, панування Візантійської імперії та Хазарського каганату. Відтворюється цілісна картина з історії населення гірського і південнобережного Криму пізньоримського і ранньосередньовічного часу — легендарної та загадкової Кримської Готії. Для викладачів, науковців, студентів, усіх, хто цікавиться історією Криму «Крымская Готия» (Очерки этнической истории населения Крыма в позднеримский период и раннее средневековье) Автор: Ігор Станіславович Піоро Видавництво Київ «Либідь» 1990 Мова російська Сторінок 198

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271