Новини
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Київська Русь: культура, традиції (Наукове видання 1982 року)
У збірнику статей досліджується матеріальна і духовна культура Київської Русі та давньоруських князівств періоду феодальної роздробленості. Висвітлюються результати археологічних досліджень слов’яноруських пам’яток Наддністрянщини, аналізуються писемні джерела про культурну спадщину стародавнього Києва та Київської Русі. Ряд статей присвячено розвитку філософської думки Київської Русі, ролі давньоруських традицій у розвитку культури східнослов’янських народів, зміцненні їх єднання. Для істориків, археологів, філологів.
Київська Русь: культура, традиції : збірник наукових праць
Редактори: АУЛІХ ВІТОЛЬД ВІТОЛЬДОВИЧ, ІСАЄВИЧ ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ, КУПЧИНСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 152
Культура древней Руси (Наукове видання 1966 року)
Класична збірка з історії культури. Збірник статей з історії культури давньої Русі містить дослідження з давньоруського мистецтва, літератури, матеріальної культури, а також частково соціальної та політичної історії. Видання присвячене науковій діяльності Миколи Миколайовича Воронін - археолога, історика, письменника, який сорок років досліджував художню культуру давньої Русі. Відповідальний редактор збірки - доктор історичних наук, археолог Олександр Львович Монгайт. У виданні є кольорові та чорно-білі ілюстрації.
Видання сподобається історикам і любителям давньоруської культури, зокрема, археологам і дослідникам історії мистецтва.
Назва: Культура древней Руси
Автор: редактор Олександр Львович Монгайт (1915 - 1974) - доктор історичних наук, археолог.
Рік: 1966, издательство "Наука"
Сторінок: 326
Розміри,см.:
довжина 26,5
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 0,920 кг
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1986 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі опубліковані праці вченого по імунітету культурних та споріднених їм дикорослих рослин до різноманітних інфекційних захворювань та шкідників.
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1986
Мова російська
Сторінок: 520
Українці. Народі і його земля (Олександр Моця)
Українці. Народі і його земля. Етапи становлення.
автор: Олександр Петрович Моця
кількість сторінок: 640
обкладинка м'яка
Рік видання: 2011
В роботі, на основі різноманітних джерел (писемних, археологічних, антропологічних, картографічних) прослідковується процес розвиток самосвідомості місцевого слов’янського населення на півдні Східної Європи - предків сучасних українців - починаючи з часів формування східнослов’янського світу в середині І тис. і закінчуючи ХІХ ст., коли сучасна самоназва остаточно ствердилась у свідомості слов’ян - автохтонів на теперішніх українських теренах. Розрахована на істориків, археологів, етнографів, антропологів, картографів і краєзнавців, а також усіх тих хто цікавиться українською проблематикою.
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века (репринт)
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
Репринт з книги 1912 року, яка присвячена біографіям вчених та письменників тогочасної Полтавської губернії (займала територію Полтавської, та частин Київської, Чернігівської, Черкаської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей України).
Рік: 2009 (репринт з книги 1912 року)
Обкладинка тверда
Іван Карпенко-Карий. Драматичні твори (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Іван Карпенко-Карий - один з основоположників українського театру, до збірки увійшли основні його драматичні твори:
- Бурлака
- Розумний і дурень
- Наймичка
- Мартин Боруля
- Безталанна
- Сто тисяч
- Сава Чалий
- Хазяїн
- Суєта
- Житейське море
Оповідання. Повісті. Драматичні твори
Автор: Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич, 1845-1907)
Київ - 1989 - Наукова думка
Сторінок: 600
Ingres (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгре, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт французького живописця Жана Огюста Домініка Енгра
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Жана Огюста Домініка Енгра. Жан Огюст Домінік Енгр (1780-1867) - французький художник, живописець та графік, загальновизнаний лідер європейського академізму XIX століття. Творчість Енгра поділяється на низку етапів. За рідкісними винятками твори Енгра присвячені міфологічній та літературній тематиці, а також історії античності, тлумаченої в епічному дусі. Він також оцінюється як найбільший представник історизму в європейському живописі, заявляючи, що розвиток живопису досяг піка при Рафаелі, далі пішов у неправильному напрямку, і його, Енгра, місія — продовжити з того ж рівня, який був досягнутий в епоху Ренесансу. Мистецтво Енгра - цілісне за стилем, але дуже неоднорідне типологічно, і тому по-різному оцінювалося сучасниками і нащадками. У другій половині XX століття роботи Енгра виставлялися на тематичних експозиціях класицизму, романтизму та навіть реалізму.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°35: Ingres» (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгр)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Владения \Тимур Пулатов\ (Видання 1986 року)
В книгу входять роман "Черепаха Таразі", який розповідає про життя та неймовірні пригоди середньовічного вченого з Бухари, який замахнувся на величний експеримент, а також повісті та оповідання, що присвячені як історії, так і сучасності автора (друга половина 20 ст.).
Назва: Владения
Автор: Тимур Ісхакович Пулатов
Видання: 1986, Кишинев, Літ.артистике
Сторінок: 543
Мова: російська
довжина 21
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,500 кг
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Шовкова косиця /В. І. Комендар/ (Мистецьке видання 1973 року)
Унікальний фотоальбом із видами природи Карпат. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Українським Карпатам. На сторінках альбому можна побачити фото багатого та різноманітного світу карпатської природи, з її чарівною шовковою квіткою – едельвейсом. Фотографії, як містяться у цьому виданні, дуже якісні та натхненні, тож, цей альбом подарує невимовну радість та незабутні враження - природа щедро розкриє вам свої таємниці. Попри певну радянську пропаганду у тексті видання, лампові фотознімки, присутні у альбомі, з плином часу отримали самостійну цінність.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається пізнавати нашу рідну Україну.
Назва: Шовкова косиця.
Автор: Василь Іванович Комендар (1926 — 2015) — український ботанік, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, один з ініціаторів створення АН ВШ України.
Рік: 1973
Ужгород, Видавництво "Карпати"
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,560 кг
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі
У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку 14 ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (У межах України).
Для дослідників - лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.
Автори: Ірина Желєзняк, Алла Корепанова, Лариса Масенко, Олексій Стрижак
Рік видання: 1985
Видавництво: Наукова думка
Мова: українська