Новини
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Попіл / Стефан Жеромський / (Видання 1982 року)
Епічний роман про долю Польщі в добу наполеонівських війн, що став одним із найвизначніших творів польської літератури.
"Попіл" - це масштабне історичне полотно, де через долю головного героя Рафала Ольбромського автор показує драматичний період польської історії кін. XVIII - поч. XIX ст. Стефан Жеромський майстерно переплітає особисту історію молодого шляхтича з величними історичними подіями: поділами Речі Посполитої, створенням легіонів Домбровського, наполеонівськими війнами. Назва роману символічно відображає трагедію польського народу, чиї надії на відновлення незалежності перетворилися на попіл після краху наполеонівської імперії.
Дівчина з легенди /Маруся Чурай/ (Видання 1974 року)
Збірка пісень відомої української поетеси
«Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і е живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій — і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні по нашій радянській землі.» М.Стельмах
«Дівчина з легенди. Маруся Чурай»
Автор: Маруся Чурай
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1974
Мова: українська
Сторінок: 103
Історія України (в 2-х томах) /Н. Д. Полонська-Василенко/ (Наукове видання 1992 року)
Класичне історичне видання. "Історія України" (в двох томах) Н. Д. Полонської-Василенко - це загальний нарис національної історії, який свого часу був підготовлений як підручник для вузів. У двотомнику висвітлюється насамперед політична історія України, багатовікова боротьба українського народу за власну державність. Окрім того, у виданнях подано огляди економічного життя України, соціальних відносин, розвитку культури та церкви. У вступній статті містяться відомості про нелегкий життєвий і творчий шлях дослідниці, ім'я якої довгі роки замовчувалося. Перший том праці присвячений історії України з найдавніших часів до середини XVII ст. Другий том висвітлює період з середини XVII століття до початку 20-х років XX століття.
Книга сподобається як професійним історикам, так і всім тим, хто цікавиться історією свого народу.
Назва: Історія України (в 2-х томах)
Автор: Наталя Дмитрівна Полонська-Василенко (1884 — 1973) - українська вчена, історик, археолог, архівіст, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України, доктор історичних наук.
Рік: 1992
Київ, "Либідь"
Сторінок: 606+587
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 7,5
Вага: 1,120 кг
Лейденская красавица. /Г. Р. Хаггард/ (Художнє видання 1992 року)
Історико-пригодницький роман англійського письменника Генрі Райдера Хаґґарда, події якого відбуваються в темні часи інквізиції (середина ХVI століття), коли в Нідерландах правив іспанський король Карл V. На тлі безперервних релігійних воєн і безмилосердних гонінь інквізиції на прихильників нової віри роман розповідає про фатальне переплетення доль Лізбети ван Хаут, дочки багатого нідерландського бюргера, і дона Жуана де Монтальво, знатного та безчесного іспанця. Трагізму і жорстокості суворої реальності автор протиставляє цікаву й неповторну драму кохання та страждань молодих голландців. Твір складається з трьох частин, назви яких передають всю суть подій книги: "Посів", "Жнива назрівають", "Жнива".
Роман перекладений А. Ф. Золотаревим на російську мову.
Книга стане чудовим подарунком для любителів літератури Історико-пригодницького жанру та колекціонерів пам'яток українського видавництва.
Назва: Лейденская красавица.
Автор: Генрі Райдер Хаґґард (1856—1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець. Класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі.
Рік: 1992
Харковь СП "ИНАРТ"
Библиотека поколений, Серія "ХХ. Авантюрный роман", книга 15.
Мова: російська
Человек-амфибия. /Александр Беляев/ (Антикварне видання 1988 року)
Збірка науково-фантастичних романів та оповідань відомого радянського письменника-фантаста Олександра Біляєва. До неї увійшли романи "Людина-амфібія", «Остання людина з Атлантиди» та такі оповідання як "Мертва голова", "Тримай на захід", "Невидиме світло". Видання прикрашене ілюстраціями художника Олександра Басса.
Головний герой роману "Людина-амфібія" юнак Іхтіандр в результаті зухвалого експерименту, проведеного його прийомним батьком, аргентинським хірургом Сальватором, отримав здібність жити у водній стихії, яка водочас дарує йому гармонію з прекрасною Гуттієре та стає його прокляттям, навіки розлучаючи людину-амфібію з коханою й людським родом.
В другому романі «Остання людина з Атлантиди» нью-йоркський підприємець містер Соллі споряджає наукову експедицію з метою відшукати легендарну острівну державу, описану колись у діалогах Платона. Тут письменник спробував реконструювати життя легендарної Атлантиди, що зникла в океанській безодні.
Сюжет оповідання "Мертва голова", написаний в піджанрі робінзонади, розгортається довкола спроб французького вченого-ентомолога Мореля вижити в нетрях дикої природи Амазонії.
Головний герой "Тримай на захід" геній на ім’я Великий Розум, виборюючи більше часу на власне життя, летить на ракеті на захід, намагаючись встигнути закінчити свій винахід.
Оповідання "Невидиме світло" розповідає про сліпця Доббеля, якому доктор Крусс вживляє електроноскоп - апарат, що дарує своєму носію можливість сприймати випромінювання електронів.
Автор на сторінках своїх творів майстерно створює атмосферу таємничості й загадковості, спонукаючи читача дізнатись, чим закінчиться та чи інша пригода.
Твори написані російською мовою.
Унікальна збірка сподобається шанувальникам наукової фантастики, а також колекціонерам антикварних книг.
Назва: Человек-амфибия.
Автор: Олександр Романович Бєляєв (1884—1942) — російський письменник-фантаст, репортер, адвокат та журналіст. Один із основоположників радянської науково-фантастичної літератури. За величезний внесок у російську фантастику та пророчі ідеї автора часто називають "російським Жюль Верном".
Рік: 1988
Київ "ВЕСЕЛКА"
Мова російська
“ВИБРАНІ ТВОРИ” / ЛЕСЬ МАРТОВИЧ / (Наукове видання 1952 року)
Лесь Мартович (1871-1916) був видатним українським письменником і сатириком, одним із засновників «покутської трійці» разом з Василем Стефаником і Марком Черемшиною. Його твори відзначаються глибоким соціальним змістом і яскравою мовою.
"Вибрані твори" Лесь Мартовича — це збірка найвідоміших його творів, які відображають суспільні проблеми кінця XIX — початку XX століття. До цієї збірки входять його найкращі оповідання та новели, серед яких можна знайти такі твори: "Лумера" - гумористичне оповідання про сільського священика, який потрапляє у смішні ситуації."Хитрий Панько" - сатирична новела про хитрого селянина, який вміє використовувати обставини на свою користь."Забобон" - твір, який висміює релігійні забобони та неосвіченість селян та інші.
Назва: “Вибрані твори”
Автор: Лесь Мартович
Рік і місце видання: Київ, 1952 рік
Сторінок: 464
Мова: українська
Довжина 20,5
Ширина 14
Товщина 3
Вага: 0,500 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Мичуринское учение на службе народу выпуск 1, 2 (Видання 1955 року)
Досягнення мічуринської біології
«Іван Володимирович Мічурін створив близько трьохсот чудових сортів яблунь, груш, вишень, слив та інших культур. Працюючи над виведенням сортів головним чином плодових і ягідних рослин, він глибоко вникав у життя та розвиток живої природи, день у день долаючи перешкоди, що зустрічаються на шляху створення нових форм і сортів рослин. Вся його діяльність являла собою суцільний, пройнятий єдиною ідеєю ланцюг досліджень закономірностей живої природи і одночасно кожен крок у роботі був спрямований на вирішення практичних завдань. Будь-який його досвід ставив завдання вирішення того чи іншого практичного питання, і водночас ця, як здавалося, суто практична робота збагачувала науку новими теоретичними положеннями. Весь творчий шлях І. В. Мічуріна є взірцем поєднання інтересів науки та практики.»
«Мичуринское учение на службе народу. Сборник статей. Выпуск 1»
Видавництво: Гос. издательство селхоз. литературы, 1955
Мова: російська
Сторінок: 269
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Твори. Іван СЕНЧЕНКО (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Твори письменника-класика української літератури 20 століття Івана Сенченка, згруповані за етапами-циклами його творчості - "Червоноградський", "Солом'янський", "Донецький", "Фольклорний".
"Діти народу упослідженого, гнобленого соціально й національно, вони сміливо ступили у Храм мистецтва, щоб відродити до життя замулені джерела культурної самобутності, передати у своїх творах багатство звільненої народної душі, народного духу." (з передмови до книги)
Оповідання. Повісті. Спогади
Автор: Іван Юхимович Сенченко (1901-1975)
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 664
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі /Дмитро Степовик/ (Видання 1975 року)
Становлення української школи гравюри на металі
Книга присвячена огляду життя і творчої діяльності українського мідеритника та офортиста Олександра Тарасевича. Він був ченцем і настоятелем Києво-Печерської лаври з 1688 року. Олександр Тарасевич – видатний діяч українського образотворчого мистецтва XVII ст., один із предтеч української реалістичної графіки. Він працював однаково успішно і в книжковій і в станковій гравюрі. В межах кожного з цих двох видів він був першорядним майстром, митцем невтомного пошуку, новатором. У добу панування в мистецтві релігійної тематики Тарасевич по-земному трактував євангельські легенди, вкладаючи в них актуальний для свого часу зміст, він не обминав і соціальних моментів, відображав соціальну нерівність, відтворював сцени з життя селян. Тарасевич вписав яскраву сторінку в історію взаємин українського мистецтва із світовими художніми набутками.
«Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Мистецтво», 1975
Мова: українська та російська
Сторінок: 135
Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки (Репринт 1990 з видання 1859 року)
Факсимільне відтворення одного з небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка (1814 -1861), виданого нелегально за кордоном. До збірки увійшли твори, які були заборонено цензурою для публікації у Росії. На титульному листі було допущено помилку в написання прізвища Шевченка. Також до збірки увійшли вірші А.С. Пушкіна, які, насправді, Пушкіну не належали Молитва (Я чув - в келії простий ...), Цаплі Є.А. Баратинського.
«Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки»
Автор супроводжувальної статті (вкладення): Бородин Василь Степанович
Репринт 1990 (Київ, видавництво "Либідь") з видання 1859 року (Вольфгангъ Гегардъ, Лейпциг)
Мова: українська та дореформена російська