Новини
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Графиня Козель /Юзеф Игнаций КРАШЕВСКИЙ/ (Художнє видання 1992 року)
Історико-пригодницький роман відомого польського письменника Юзефа Крашевського. В центрі сюжету книги - незвичайна, романтична доля прекрасної графині, фігури цілком історичної, всесильної фаворитки саксонського курфюрста Августа ІІ - Анни Констанції фон Козель (1680-1765). Епоха XVII-XVIII століття, висвітлена автором, постає перед читачами у всій своєрідності побутових і культурних рис, живій індивідуальності історичних персонажів.
Твір перекладений Е. Живовою на російську мову.
Книга сподобається прихильникам літератури історико-пригодницького жанру та колекціонерам пам'яток українського видавництва.
Назва: Графиня Козель.
Автор: Юзеф-Ігнацій Крашевський — всесвітньовідомий польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, громадський і політичний діяч, найбільш плідний автор в історії польської літератури. Автор гостросюжетних історичних романів, які стоять в одному ряді з творами Вальтера Скотта, Александра Дюми тощо. Народився Юзеф Крашевський у Варшаві, але дитинство його минало в сільській місцевості, серед мальовничої природи Волині. Був і залишається автором найкращого історичного нарису про Житомир, в якому жив та працював більше 6 років.
Рік: 1992
Киев "МИСТЕЦТВО"
Мова: російська
Я, Богдан (Сповідь у славі)/Павло Загребельний/(Видання 1983 року)
Історико-філософський роман про Богдана Хмельницького, видатного державного діяча України XVII ст.
У цьому романі-сповіді Павло Загребельний майстерно відтворює образ Богдана Хмельницького - визначного полководця, мудрого політика та тонкого дипломата. Автор зображує гетьмана як на вершині слави, так і в моменти глибоких роздумів та сумнівів, розкриваючи його не лише як історичну постать, але й як звичайну людину.
Твір охоплює драматичний період визвольної війни українського народу проти соціального та національного гніту. Центральною подією роману є Переяславська рада 1654 р., яка призвела до об'єднання України з Росією.
Особливістю роману є його форма - монолог-сповідь, що дозволяє читачеві зануритися у внутрішній світ Богдана Хмельницького, зрозуміти його мотиви, сумніви та прагнення. Це дає можливість по-новому поглянути на історичні події та оцінити складність рішень, які доводилося приймати гетьману.
Ця книга буде цікава як любителям історичної прози, так і тим, хто цікавиться українською історією та філософією лідерства.
Поезії /Павло Грабовський/(Видання 1989 року)
У книзі - кращі поетичні твори видатного українського поета і перекладача, революційного демократа (1864-1902). Людина трагічної долі, він не зламався під гнітом обставин і невтомно працював на ниві красного письменства. Зображуючи картини нужденного життя трудового народу, тяжку, безпросвітну долю убогої людини в капіталістичному світі, поет висловлює віру в її майбутнє.
Видання присвячено 125-річчю з дня народження поета.
Воронежские повести /Кораблинов В. А./ (Видання 1984 року)
Збірка повістей становить художній літопис воронезького краю с XVII століття до Жовтневої революції 1917 року. "Герасим Кривуша" відображає міські бунти XVII століття, повість "Воронезькі кораблі" розповідає про створення першого російського флоту за часів Петра Першого, "Падре Єфіміус" - про діяльність видатного просвітителя-демократа Є. А. Болховітінова. "Дім веселого чародія" - про життя першого в Росії соло-клоуна, виразника народних настроїв початку ХХ століття, засновника династії циркових акторів А. Л. Дурова. "Азорські острови" - автобіографічна повість про юність письменника, що припала на часи революції, громадянської війни та перші роки радянської влади.
Видано до 400-ліття м. Воронежа.
Назва: Воронежские повести
Автор: Кораблінов, В. А.
Видавець: Воронеж, 1984, Центрально-Чорноземне книжкове видавництво
Мова: російська.
Сторінок: 606
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,570 кг
Карби. Оповідання. /Марко Черемшина/ (Видання 1986 року)
Книга містить оповідання українського письменника Марка Черемшини (псевдонім Івана Семенюка, 1874-1927). Опубліковано 16 соціально-психологічних новел зі збірки «Карби» та 6 - зі збірки «Село за війни». У них відтворено побут, вірування, звичаї та життя гуцулів до і після 1-ї світової війни. Оповідання написані «з легким гумором, трохи оптимістично попри всі негаразди горян» (Дмитро Донцов). Літературознавці відзначають багатство народної, часто ритмізованої мови, якою творив Марко Черемшина.
Назва: Карби. Оповідання
Автор: Марко Черемшина
Рік і місце видання: 1986, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,220 кг
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Рік видання: 2010 (репринт видання 1884 року)
Репринтне видання сімейного архіву старшинських родів Гетьманщини, який охоплює період з 1628 по 1818 роки та висвітлює широку панораму політичного, військового та соціально-економічного життя тогочасного суспільства.
Впорядкування видання-прототипу здійснив видатний історик Гетьманщини — Олександр Лазаревський.
Твори в двох томах. Панас МИРНИЙ (Видання класичної літератури 1990 року)
Київська Русь XI ст у міжнародних відносинах /Шекера І.М./ (Наукове видання 1967 року)
Навчальний посібник з зовнішньої політики України.
Київська Русь - одна з найбільш розвинених країн середньовічної Європи - підтримувала тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, Скандинавії, Візантією, Кавказом та Середньою Азією, чим справляла значний вплив на розвиток міжнародних відносин. У книзі на численному матеріалі висвітлюється вплив зовнішньої політики Київської Русі на хід історичних подій в країнах Західної Європи і Близького Сходу в ХІ ст.
«Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах»
Автор: Шекера І.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1967
Мова: українська
Сторінок: 196
Повісті. Оповідання. Новели. Ольга Кобилянська (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики XIX століття від "Наукової думки".
До книги ввійшли кращі твори видатної української письменниці - оповідання, новели, поетичні твори в прозі, повість "земля" та ін.
Тексти супроводжуються історико-літературним коментарем.
"Ольга Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Замолоду полюбила цю землю: стрімкі потоки, високі смереки, зелені полонини. Вслухалася в їхню таємничу мову, пройнялася симпатією до трудового люду, що в поті чола працював на ній. Згодом зійшла з карпатських вершин на буковинські доли, осягнула своїм проникливим зором весь простір рідної Вітчизни — і над Прутом, і над Дністром, відчула себе дочкою всієї української землі. Прийняла в своє серце її болі, страждання і надії, полюбила всією душею.
В українську літературу письменниця прийшла з румунсько-німецького оточення, пишучи на початку своєї творчості німецькою мовою. Тривалий час боролася за те, щоб утвердитися в літературі саме як українська письменниця. І це їй вдалося: Ольга Кобилянська стала класиком світової літератури.
Увібравши духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська своєю новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обшири, збагатила його неперехідними художніми цінностями." (Федір Погребенник)
Повісті. Оповідання. Новели.
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942)
Київ - 1988 - Наукова думка
Сторінок: 672
Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов /Соколова В.К./ (Видання 1979 року)
Землеробські обряди, описи та історія.
У книзі описуються календарні свята та обряди весняно-літнього циклу у східнослов'янських народів XIX - початку XX ст., показується глибока давнина землеробських обрядів, зв'язок народної календарної обрядовості із землеробством. Особливо виділяються ігрові, розважальні елементи обрядів, їхнє барвисте оформлення та святковий колорит.
«Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов ХІХ - нач.ХХ в.» (Весняно-літні календарні обряди росіян, українців та білорусів ХІХ-поч. ХХ ст.)
Автор: Соколова В.К.
Видавництво: «Наука», 1979
Мова: російська
Сторінок: 282
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328