Новини
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Les Icones Ukrainiennes /Lioudmila Miliaeva/ (Наукове видання 1996 року)
Наукове мистецьке видання французькою мовою. У книзі Людмили Міляєвої "Українські ікони XI - XVIII ст. Від візантійських витоків до бароко" зібрано всі найвідоміші ікони України. Іконопис - найвище вираження православного християнського мистецтва, досяг свого розквіту в Україні між XI і XVIII століттями. Ця книга охоплює весь цей період, показуючи розвиток іконописного стилю в Україні. Автор демонструє, що українські ікони були дивовижним синтезом традицій східновізантійського мистецтва та стильових особливостей православного іконопису. У передмові до книги пояснюються етапи розвитку українського іконопису протягом п’яти століть у головних мистецьких осередках України – Київщині, Чернігівщині, Закарпатті, Галичині та Волині, та розповідається про життя і творчість майстрів іконопису.
Видання містить ілюстровану суперобкладинку, а також дужуе якісні кольорові та чорно-білі зображення.
Ця книга - чудовий подарунок любителям мистецьких видань, художникам та іконописцям.
Назва: Les Icones Ukrainiennes
Автор: Людмила Семенівна Міляєва (1925 – 2022) — український мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, член Національної академії мистецтв України.
Рік: 1996
Éditions Parkstone, Bournemouth, England/Éditions Aurora, Saint-Pétersbourg
Сторінок: 239
Розміри,см.:
довжина 32,5
ширина 24,5
товщина 2,5
Вага: 1,838 кг
Боспорские исследования. – Вып. XXVI /Отв.ред. В.Н.Зинько/ (Наукове видання 2012 року)
Збірник наукових статей про античну та середньовічну історію Боспорського царства.
Це видання "Боспорських досліджень" містить статті та публікації українських і російських фахівців, присвячені античній та середньовічній історії й археології Боспору та Причорномор'я. Значну частину збірника складають дослідження з історії вивчення старожитностей півдня України.
Збірник охоплює широкий спектр тем, включаючи:
Населення пізньоархаїчної Тірітаки
- Сіра гончарна кераміка Боспору
- Міфи про богів в культурі та мистецтві античних держав Північного Причорномор'я
- Виникнення пантікапейського карбування монет
- Домашні святилища античних пам'яток Північного Причорномор'я
- Скіфський курган з античним імпортом
- Ритуальні поховання на городищі "Білінське"
- Природні катаклізми як причина "великої зам'ятні" в Золотій Орді
Видання також містить публікації про античні глиняні світильники, теракоти та скляні посудини з розкопок, а також статті з історії археологічних досліджень регіону.
Книга буде корисною для археологів, істориків, музейних працівників, студентів та всіх, хто цікавиться давньою історією та археологією Північного Причорномор'я.
/
Бібліографічна інформація
Назва: Боспорские исследования. - Вып. XXVI
Автор: Відп. ред. В.М. Зінько
Рік і місце видання: 2012, Сімферополь-Керч
Сторінок: 542
Мова: російська, окремі статті українською
Медицинская помощь при утоплении и профессиоальных заболеваниях водолазов /Аксельрод А. Ю., и др./ (Наукове видання 1980 року)
Містить систематичне викладення патогенезу, клініки, першої допомоги, лікування і профілактики професійних захворювань водолазів. Наведені основні методи надання реанімаційної допомоги, основи медичного забезпечення водолазних робіт. Для медичних працівників та персоналу рятувальної служби, та широкого кола любителів підводного спорту.
Авторський колектив:
Аксельрод Альберт Юрійович - кандидат медичних наук, доцент, лікар-реаніматолог, автор наукових та науково-популярних книг, більше відомий як перший ведучий КВН.
Гусинский Залман Самуилович - полковник медичної служби, кандидат медичних наук, лауреат Сталінської премії та Державної премії СРСР за розробку нової методики глибоководних водолазних робіт.
Костюченко Альфред Львович - полковник медичної служби, д.м.н., професор, лауреат Державної премії, начальник відділення реанімації та інтенсивної терапії клініки Військово-медичної академії.
Левін Юрій Маркович - д.м.н., професор.
Редактори - Сапов Іван Акімович, генерал-майор медичної служби, д.м.н., професор, лауреат Державної премії СРСР. Головний фізіолог Військово-Морського флоту СРСР, начальник кафедри фізіології підводного плавання та рятівної справи Військово-медичної академії ім. Кірова.
Шанін Юрій Миколайович - полковник медичної служби, д.м.н., професор, начальник кафедри патологічної фізіології Військово-медичної академії ім. Кірова, головний реаніматолог МО СРСР, Заслужений лікар РФ.
Автор передмови - академік АН СРСР В. М. Черніговський, директор Інституту фізіології ім. Павлова.
Гарний стан екземпляра, чорно-білі ілюстрації.
Твори. МАРКО ВОВЧОК (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Чудові оповідання і повісті Марка Вовчка з народного побуту знайшли гарячий відгук у сучасників - вони викликали сльози і пристрасні суперечки, їх вітали передові люди суспільства й лаяли консерватори. Ідейна боротьба навколо спадщини письменниці точилася й далі. Та незабутні художні образи Марка Вовчка пройшли крізь десятиріччя складних і величних історичних подій і зберегли свою чарівну принадність до нащих днів" (з передмови).
Оповідання. Казки. Повісті. Романи
Авторка: Марко Вовчок (1833-1907)
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 634
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Кривий Ріг /Г. С. Осадчук/ (Антикварне видання 1976 року)
Колекційне мистецьке видання про Кривий Ріг. Раритетний альбом із фотографіями Кривого Рогу було видано у Києві 1976 року. Попри наявність радянської політичної пропаганди, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі знімки.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних фотографій Кривого Рогу. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом та історією.
Назва: Кривий Ріг.
Рік: 1976
Київ
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 29
ширина 21
товщина 1,2
Вага: 0,650 кг
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Майстри народного мистецтва Української РСР /Долінська М./(Видання 1966 року)
Довідник майстрів мистецтва.
Мета цього довідника — познайомити широкі кола людей з кращими майстрами народного декоративного мистецтва Української РСР та їхніми художніми виробами. Складено його за жанрами, в алфавітному порядку, ілюстровано фотографіями з творів кращих народних митців.
«Майстри народного мистецтва Української РСР». Довідник.
Автор: Долінська М.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1966
Мова: українська
Сторінок: 155
Степи Евразии в эпоху средневековья. (Наукове видання 1981 року)
Класичне видання з археології. "Степи Евразии в эпоху средневековья" - один із двадцяти томів видання серії "Археологія СРСР". Праця видана під редакцією академіка Б. О. Рибакова у 1981 році. Відповідальний редктор тому - археолог С. О. Плетньова. Видання містить археологічні матеріали, що відносяться до раннього і високого середньовіччя, охоплює давнину від IV до XIV століття та має географічну обмеженість від Забайкалля до пониззя Дунаю. Праця створена провідними археологами СРСР і є колективним узагальненням величезної роботи з вивчення середньовічних кочівницьких старожитностей. Книга містить величезну кількість чорно-білих і кольорових ілюстрацій, карт та таблиць для визначення та датування предметів археології.
Ця книга - рідкісний скарб для поціновувачів археологічної науки.
Назва: Степи Евразии в эпоху средневековья
Автор: редактор: Борис Олександрович Рибаков — археолог і історик, академік АН СРСР.
редактор: Світлана Олександрівна Плетньова — археолог, професор, фахівець із археології хозарів і середньовічних кочівників Євразійського степу.
Рік: 1981
Видавництва "Наука", Москва
Сторінок: 300
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 22
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Земледелие татар Среднего Поволжья и Приуралья XIX – начала XX в. Историко-этнографическое исследование. Халиков Н.А. (Наукова книга 1981 року)
Описується традиційне землеробство та землеробська техніка татар у XIX – на початку XX ст. На основі великого фактичного матеріалу розглядається агрокультура татар Середнього Поволжя та Приуралля в усьому її різноманітті, виділяються територіальні землеробські комплекси, намагаються простежити походження деяких традиційних елементів землеробства.
Земледелие татар Среднего Поволжья и Приуралья XIX - начала XX в. Историко-этнографическое исследование.
Автор: Наїль Альфредович Халіков
Рік: 1981
Сторінок: 123
Мова: російська
Культура і побут населення України (Видання 1991 року)
Книга з історії України. Навчальний посібник для вузів.
Навчальний посібник з українського народознавства перша спроба видання такого типу. Воно містить огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку матеріальної та духовної культури її населення.
«Культура і побут населення України»
Автори: Наулко Всеволод Іванович, Артюх Лідія Федорівна, Володимир Федорович Горленко, Косміна Тамара Володимирівна, Курочкін Олександр Володимирович, Мишанич Степан Васильович, Ніколаєва Тамара Олександрівна, Анатолій Петрович Пономарьов, Василь Тимофійович Скуратівський
Видавництво: «Либідь», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 229