Новини
Археологічні пам’ятки УРСР, том 1 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 1 (1949)
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 266 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 2: Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Букіністична рідкість
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 1 томі друкуються наслідки польових досліджень інситуту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Черневое дело Древней Руси /Макарова Т.И./ (Наукове видання 1986 року)
Мистецтво чорніння по сріблу
У книзі розглядається початковий етап (Х-ХІІІ ст.) чорневої справи Русі, яка досі становить гордість російського ювелірного ремесла. Аналіз понад 300 виробів, виконаних давньоруськими майстрами чорневої справи, дозволив виділити твори, що вийшли з однієї майстерні і навіть з рук окремих майстрів. У коло проблем, висвітлених у книзі, входять питання технології та хронології, класифікації виробів із черню та їх періодизації. Особливою заслугою автора вважатимуться виділення локальних шкіл чорневої справи Русі. Важливе значення має каталог прикрас з черню, що включає майже всі предмети, що збереглися до наших днів.
«Черневое дело Древней Руси»
Автор: Макарова Тетяна Іванівна
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 153
Теоретические основы селекции. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі зібрано роботи в області генети та селекції культурних рослин.
Зміст
- Селекция как наука
- Ботанико-географические основы селекции
- Генетические основы селекции
Теоретические основы селекции
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 511
ТВОРИ в трьох томах /Ольга Кобилянська/ (Видання 1956 року)
Класичне видання творів Ольги Кобилянської 1950-х років. Букіністична рідкість.
"Переглядаючи висловлювання критиків про Ольгу Кобилянську, зважмо на те, що серед них нема жодного байдужого, розмірено-резонерського, - всі вони пристрасні, написані з неприхованим людським захватом."
"Туга за вільною, гармонійно, верхівною людиною перетоплена в благородний сплав, образу, характеру, в гарячий сплав трагічної людської долі, - таке мистецтво Кобилянської. Не вірте спокійному полискові того сплаву. Торкніться його живим серцем, і відчуєте полум'яне горіння його нутра, повне пристрастей і муки, тільки владно сублімованої в мистецькому слові"
Твори в трьох томах
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-
Видання: 1956, Державне видавництво художньої літератури
довжина 23
ширина 15
товщина 11 (3 книги)
Вага: 2,730 кг
Сочинения. Том третий /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься унікальний додатковий дкументальний матеріал для вивчення історії тієї багатої творчої спадщини, яку залишив нам І. Мічурін. Цінність цього матеріалу надзвичайна, адже він є першоджерелом. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том третий.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 670
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Українська етнографія (Видання 1958 року)
Українська народна дерев’яна скульптура /Моздир М.І./ (Видання 1972 року)
Українська народна творчість. Пам’ятки культури.
Дерев`яна скульптура є одним з найбільш давніх традиційних видів українського народного мистецтва. Дослідження М. І. Моздира стало результатом багаторічного вивчення, атрибутування, систематизації творів цього виду народної творчості. Монографія охоплює матеріал від віддалених часів до наших днів, демонструючи розвиток народних традицій дерев`яної скульптури дохристиянського періоду, збереження та збагачення їх в наступні епохи. Враховуючи, що розвиток народної дерев`яної скульптури в різних етнографічних регіонах України проходив неоднаково, автор аналізує факти, що зумовили таке положення. Насиченість дослідження конкретним матеріалом дозволяє розкрити коло зацікавлень майстрів, які створили в далекі часи прекрасні зразки дерев`яної скульптури. Замальовки про найцікавіших майстрів народної скульптури створюють цілісну картину розвитку цього виду народної художньої культури на сучасному етапі.
«Українська народна дерев'яна скульптура».
Автор: Моздир М.І.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 187
Твори в п’яти томах /Панас Мирний/ (Антикварне видання 1960 року)
Твори українського письменника-реаліста Панаса Мирного (псевдонім Панаса Рудченка, 1849-1920). У багатотомник увійшли його соціально-психологічні повісті і романи, оповідання і новели, сатиричні казки, драматичні твори, подорожні описи, поезія (оригінальна і переклади), щоденники і листування з понад 20-ма адресатами. Є статті і промови присвячені Т.Шевченкові, М.Лисенкові, М.Коцюбинському. Панас Мирний написав перший в українській літературі соціальний роман-хроніку, в якому відображено життя українського села впродовж кількох десятиліть («Хіба ревуть воли як ясла повні?»). Він є одним із найплідніших письменників того часу (залишив понад 1000 творів). Наскрізним у його спадку є глибокий психологізм у висвітленні характерів героїв та викриття національного поневолення різних верств українців (селян, міщан-чиновників) у пореформеній Росії. Передмову до видання написав український літературознавець О.Білецький.
Назва: Твори в п'яти томах
Автор: Панас Мирний (псевдонім Панаса Рудченка)
Рік і місце видання: 1960, Київ, Державне видавництво художньої літератури
Мова:українська, російська
Сторінок: -
довжина 21
ширина 14
товщина 14 (5 книг)
Вага: 3,030 кг
Мобі Дік, або Білий кит / Мелвіл Герман / (Видання 1984 року)
Всесвітньовідомий роман про одержиму погоню китобійного судна за легендарним білим китом.
"Мобі Дік" - це не просто захоплива морська оповідь, а глибока філософська притча про протистояння людини і природи, волі та долі. Через історію капітана Ахава, що присвятив життя полюванню на величезного білого кита, Герман Мелвіл створює багатошарову епопею, де реалістичні описи китобійного промислу переплітаються з роздумами про сенс буття, людську одержимість та ціну помсти. Роман, який спочатку не мав успіху, згодом був визнаний одним із найвизначніших творів американської літератури XIX ст. і став культовим для багатьох поколінь читачів.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте