Новини
Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі /Дмитро Степовик/ (Видання 1975 року)
Становлення української школи гравюри на металі
Книга присвячена огляду життя і творчої діяльності українського мідеритника та офортиста Олександра Тарасевича. Він був ченцем і настоятелем Києво-Печерської лаври з 1688 року. Олександр Тарасевич – видатний діяч українського образотворчого мистецтва XVII ст., один із предтеч української реалістичної графіки. Він працював однаково успішно і в книжковій і в станковій гравюрі. В межах кожного з цих двох видів він був першорядним майстром, митцем невтомного пошуку, новатором. У добу панування в мистецтві релігійної тематики Тарасевич по-земному трактував євангельські легенди, вкладаючи в них актуальний для свого часу зміст, він не обминав і соціальних моментів, відображав соціальну нерівність, відтворював сцени з життя селян. Тарасевич вписав яскраву сторінку в історію взаємин українського мистецтва із світовими художніми набутками.
«Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Мистецтво», 1975
Мова: українська та російська
Сторінок: 135
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Стадийное развитие растений /Т. Д. Лысенко/ (Антикварне видання 1952 року)
Раритетне біологічне видання. У книзі "Стадийное развитие растений" агронома Т. Д. Лисенка містяться праці з теорії стадійного розвитку та яровизації сільськогосподарських рослин. У виданні докладно описано теоретичні основи яровизації, а також розглянуто яровизацію на прикладі таких культур, як пшениця, овес, просо та кукурудза. Окремі розділи присвячено вирощуванню бавовника та картоплі. Більшість методик Т. Д. Лисенка критикувалися іншими вченими та його теорії виявилися псевдонауковими.
Видання містить ілюстрації та таблиці.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки двадцятого століття.
Назва: Стадийное развитие растений.
Автор: Трохим Денисович Лисенко (1898 — 1976) — агроном українського походження, академік, засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології. Біологічне вчення Лисенка йшло проти підтверджених та перевірених наукою фактів про генетику, цитологію та ембріологію. Лисенківщина нанесла велику шкоду генетиці, медицині й економіці Радянського Союзу.
Рік: 1952
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 711
довжина 26,5
ширина 18
товщина 4
Вага: 1,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Віктор Рижих. Живопис (Видання 1986 року)
Альбом робіт українського радянського художника
Альбом серії «Художники України» присвячений творчості відомого українського живописця, заслуженого художника УРСР Віктора Рудих – автора великих тематичних полотен, численних пейзажів та натюрмортів, майстра психологічного портрета. Розрахований на широке коло любителів образотворчого мистецтва.
«Віктор Рижих. Живопис»
Автор-упорядник: Петрова О.М.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1986
Мова: українська
Сторінок: 44+73
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Пієта в камені /В. В. Пилип’юк/ (Мистецьке видання 1995 року)
Унікальне мистецьке видання. "Пієта в камені" - чудовий альбом Василя Пилип'юка, у якому він талановито, на високому творчому регістрі мовою слова та фотографії оповів про європейську музейну перлину - Личаківський цвинтар у Львові. Личаківський меморіал - це не просто міське кладовище, а своєрідний мистецько-архітектурний заповідник площею понад 40 гектарів. Личаківський цвинтар - один із найстаріших цвинтарів України - заснований у XVI ст. Найдавніша надмогильна плита, що збереглась до наших днів, датується 1789 роком. На цвинтарі - близько трьох тисяч пам'ятників і гробівців вишуканої мистецької роботи. Серед них - витвори відомих скульпторів і архітекторів минулого: Г. Вітвера, П. Евтельє, Антона та Йогана Шімзерів, Ю. Марковського, П. Філіппі, Т. Баронча, К. Годебського, С. Левандівського, Г. Кузневича, С. Литвиненка та інших.
Видання містить багато унікальних фотографій з Личаківського цвинтару.
Альбом сподобається усім, хто цінує пам'ятки минулого, мистецтво й унікальні мистецькі видання.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Пієта в камені.
Автор: Василь Васильович Пилип'юк (1950 — 2017) - маестро української художньої фотографії, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України. Є автором цілої низки фотоальбомів, серед яких найвідоміші: "Львів", "Живиця", "В краю Черемоша й Прута", "До тебе полинуть", "У світ широкий", "Пієта в камені", "Львівщина".
Львів, "Світло й Тінь"
Мова: українська, англійська, польська
Сторінок: 175
довжина 30
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,940 кг
Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст. /Німенко А.В./ (Видання 1963 року)
Українське народне мистецтво.
Нариси, вміщені в цій книзі, висвітлюють розвиток скульптури на Україні у другій половині ХІХ й на початку ХХ ст. Автор залучив до наукового обігу багато нових фактів про боротьбу художньої громадськості за реалістичне мистецтво, що виражає інтереси народу, за спорудження пам'ятників прогресивним діячам української культури.
«Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст.»
Автор: Німенко А.В.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 125
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг
Человек-амфибия. /Александр Беляев/ (Антикварне видання 1988 року)
Збірка науково-фантастичних романів та оповідань відомого радянського письменника-фантаста Олександра Біляєва. До неї увійшли романи "Людина-амфібія", «Остання людина з Атлантиди» та такі оповідання як "Мертва голова", "Тримай на захід", "Невидиме світло". Видання прикрашене ілюстраціями художника Олександра Басса.
Головний герой роману "Людина-амфібія" юнак Іхтіандр в результаті зухвалого експерименту, проведеного його прийомним батьком, аргентинським хірургом Сальватором, отримав здібність жити у водній стихії, яка водочас дарує йому гармонію з прекрасною Гуттієре та стає його прокляттям, навіки розлучаючи людину-амфібію з коханою й людським родом.
В другому романі «Остання людина з Атлантиди» нью-йоркський підприємець містер Соллі споряджає наукову експедицію з метою відшукати легендарну острівну державу, описану колись у діалогах Платона. Тут письменник спробував реконструювати життя легендарної Атлантиди, що зникла в океанській безодні.
Сюжет оповідання "Мертва голова", написаний в піджанрі робінзонади, розгортається довкола спроб французького вченого-ентомолога Мореля вижити в нетрях дикої природи Амазонії.
Головний герой "Тримай на захід" геній на ім’я Великий Розум, виборюючи більше часу на власне життя, летить на ракеті на захід, намагаючись встигнути закінчити свій винахід.
Оповідання "Невидиме світло" розповідає про сліпця Доббеля, якому доктор Крусс вживляє електроноскоп - апарат, що дарує своєму носію можливість сприймати випромінювання електронів.
Автор на сторінках своїх творів майстерно створює атмосферу таємничості й загадковості, спонукаючи читача дізнатись, чим закінчиться та чи інша пригода.
Твори написані російською мовою.
Унікальна збірка сподобається шанувальникам наукової фантастики, а також колекціонерам антикварних книг.
Назва: Человек-амфибия.
Автор: Олександр Романович Бєляєв (1884—1942) — російський письменник-фантаст, репортер, адвокат та журналіст. Один із основоположників радянської науково-фантастичної літератури. За величезний внесок у російську фантастику та пророчі ідеї автора часто називають "російським Жюль Верном".
Рік: 1988
Київ "ВЕСЕЛКА"
Мова російська
Мыслители Киевской Руси (Наукове видання 1981 року)
Філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть.
У монографії, присвяченій 1500-річчю Києва, на широкому джерельному матеріалі висвітлюється філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть - Іларіона, Ф.Печерського, Нестора, В.Мономаха, Л.Жидяти, К.Смолятича та інших, дається характеристика національної своєрідності давньоруської філософії, її зв'язку із духовною культурою інших народів.
Зміст:
- Християнізація русі та духовна культура східних слов'ян
- Ярославові книжники Лука Жидята та Іларіон
- Монастирська ідеологія. Феодосій та Нестор
- Продовження традиції. Іоанн та Володимир Мономах
- У витоків раціоналізму. Климент Смолятич
- Розум та віра. Кирило Туровський
"Мислителі Київської Русі"
Автори: Олександр Фазлаєвич Замалєєв, Воладимир Опанасович Зоц
Видавництво Вища школа, 1981
Мова російська
Сторінок 160
Первоміст. Смерть у Києві /Павло Загребельний/ (Видання 1978 року)
Збірка двох історичних романів Павла Загребельного, що відтворюють ключові моменти давньоруської історії.
Видання містить два романи відомого українського письменника Павла Загребельного, які занурюють читача у різні епохи Київської Русі:
1. "Первоміст" - роман про будівництво першого мосту через Дніпро в давні часи. Автор майстерно відтворює побут, світогляд та духовний світ наших предків. Міст у творі постає не лише як інженерна споруда, але й як символ єдності та міці держави. Через історію будівництва мосту Загребельний розкриває складні суспільні процеси та міжлюдські взаємини того часу.
2. "Смерть у Києві" - роман, центральною постаттю якого є князь Юрій Долгорукий, відомий як засновник Москви. Дія твору розгортається на тлі драматичних подій XII ст. Автор зображує складні політичні інтриги та міжкнязівські конфлікти, водночас наголошуючи на споконвічному прагненні народів до миру та єдності.
Обидва романи вирізняються глибоким проникненням у історичну епоху, майстерним відтворенням колориту часу та психології історичних постатей. Загребельний вміло поєднує історичні факти з художнім вимислом, створюючи живі та переконливі образи минулого.
Ця книга буде цікава широкому колу читачів: любителям історичної прози, дослідникам давньоруської історії, а також усім, хто цікавиться культурною спадщиною України.