Новини
Балади. Кохання та дошлюбні взаємини. Українська народна творчість (Наукове видання 1987 року)
Балади, що відобразили драматичні й трагічні конфлікти, події та випадки з особистого життя людини в дошлюбний період. Відібрано найдосконаліші зразки з різних регіонів України.
Для літераторів, фольклористів, етнографів, шанувальників народної творчості.
Зміст
Від упорядників
Драми кохання й молодості в народних баладах
Балади про кохання та дошлюбні взаємини
- Добір пари випробуванням сили й кмітливості
- Чарування. Отруєння чарами
- Суперництво в коханні
- Збування нелюба ціною життя
- Вивіряння вірності в коханні
- Взаємовідданість закоханих - вище родинних почуттів
- Втрата милого (милої); переживання смерті (розлуки)
- Самогубство (смерть) насильно розлучених закоханих
- Зрада в коханні й дружбі. Помста за невірність
- Втеча з спокусником. Розплата підмовлених до мандрів за своє легковір'я
- Зрадливе зведення дівчини. Втрата вінка
- Дітозгубництво
- Покарання розпусників
- Шлюб, вінчання
Балади. Кохання та дошлюбні взаємини. Українська народна творчість
Упорядкували: Дей О.І., Ясенчук А.Ю., Іваницький А.І.
Київ 1987 "Наукова думка"
Сторінок: 472
Листопадові дні 1918 р. Олекса Кузьма (Оригінальна книга 1931 року)
Історичний нарис про битву за Львів в листопаді 1918 року від одного з учасників - сотника Української Галицької армії Олекси Кузьми (1875-1941). Автор по гарячим слідам ґрунтовно описує як безпосередні події листопада 1918 року в самому місті, так і загальне тло в країні і світі, на фоні якого все відбувалось. Книга містить численний ілюстративний матеріал (фото, карти тощо).
З передмови автора:
Початковий період нашої недавньої визвольної боротьби є досі українськими публікаціями найменше висвітлений. все, що дотепер у нас писалося, є скупе, фраґментаричне і торкаєься головно передісторії листопадових днів. Дальшими подіями після акту державного перевороту у Львові і в краю ніхто спеціяльно не займався, хоча львівська кампанія тривала повні три тижні і не тільки була богата боєвими епізодами, але й визначалася живою державно-творчою акцією, охоплюючи цілий край, а навіть переходячи поза його кордони. Наслідок такий, що для українського громадянства не відомий повний образ львівської кампанії. Не знають його навіть бувші активні учасники, що виступаючи на віокремлених становизах, не були свідками подій на інших місцях. Заходила небезпека, що з часом наша боротьба за Львів буде відома тільки з чужих джерел і наших устних переказів, які все більше відбігатимуть від історичної правди.
Може нинішня книжка виповнить цю прогалину в наших літописних публікаціях. Завдання цієї книжки подати повну історію нашої львівської кампанії, беручи під увагу також її ґенетичний підклад. В основу моєї праці лягли документи головної команди УГА., які завдяки щасливим обставинам дісталися в мої руки. Задля їх доповнення я використав усю літературу, українську і польську, що повстала у звязку з цими подіями, а також рукописні й устні доклади учасників та очевидців. Немаловажну ролю відограли власні переживання й обсервації. Залежало мені дуже, щоби моя публікація вийшла по змозі повна, обєктивна та згідна з історичною правдою.
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Рік видання: 2010 (репринт видання 1884 року)
Репринтне видання сімейного архіву старшинських родів Гетьманщини, який охоплює період з 1628 по 1818 роки та висвітлює широку панораму політичного, військового та соціально-економічного життя тогочасного суспільства.
Впорядкування видання-прототипу здійснив видатний історик Гетьманщини — Олександр Лазаревський.
Судебно-медицинская экспертиза живых лиц /М. И. Авдеев/ (Наукове видання 1968 року)
Посібник для судово-медичних експертів та лікарів інших спеціальностей, яким доводиться здійснювати судово-медичну експертизу живих осіб, а також юристів різного профілю: слідчих, суддів, адвокатів, працівників міліції.
Особливу увагу приділено питанням судової експертизи тілесних ушкоджень, працездатності, статевих злочинів. Детально викладено методику дослідження, документацію та формулювання висновків дослідження. Містить основні відомості щодо процесуальних прав та обов'язків експерта.
Авдєєв Михайло Іванович - член-кореспондент АМН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, доктор медичних наук, професор, полковник медичної служби. Учень відомого патологоанатома академіка Абрикосова. Багаторічний міський судово-медичний експерт у Москві, згодом начальник кафедри криміналістики та судової медицини Військово-юридичної академії. З 1947 по 1967 рік викладав у Вищій школі КДБ. З 1943 по 1970 р. - головний судово-медичний експерт Міністерства оборони СРСР та начальник Центральної судово-медичної лабораторії Міноборони.
Видання добре ілюстроване - 82 малюнки та 32 таблиці.
Архитектура древнего Киева. Ю.С. Асеев (Букіністика)
В книзі на основі багаторічних досліджень пам’ятників архітектури Києва домонгольського періоду розповідається про витоки київського зодчества, основні етапи його розвитку, стилістичні особливості й місце в історико-архітектурному процесі. Велику увагу приділяється архітектурно-будівельним проблемам, детально розповідається про будівельну техніку будівель та методи їх зведення.
Книга розрахована на архітекторів, будівельників, істориків, мистецтвознавців та всіх, кому не байдужі архітектура та мистецтво давнього Києва.
Архитектура древнего Киева
Автор: Асєєв Ю.С.
Рік видання: 1982, (Київ - Будівельник)
Мова: російська
Стан: відмінний
Подібні книги:
1. Древний Киев. Каргер М. К. (Букіністика)
2. Київ: Провідник
3. КИЇВ. Провідник. За редакцією Ф. Ернста (Оригінальна книга 1930 року)
4. Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989 років
5. Археологические исследования древнего Киева. Отчёты и материалы (1938-1947 гг.) Каргер М.К.
6. Мистецтво Київської Русі /Асєєв Ю.С./(Видання 1989 року)
Нариси з історії та культури євреїв України (2005)
У книзі представлені нариси з історії та культури євреїв, які проживають на території сучасної України, починаючи з прадавніх часів до сьогодення. Нариси висвітлюють різноманітні сторони життя євреїв, віковічні традиції та побут, виникнення хасидизму, розвиток єврейської літератури та друкарства, українсько-єврейські взаємини впродовж століть, трагічну долю українського єврейства під час Голокосту. В книзі представлені нариси про історію єврейського мистецтва, літературу, книговидання, архітектуру, становлення та розвиток єврейського театру та кінематографу.
Нариси з історії та культури євреїв України
упоряд. та ред. Л. Фінберг, В. Любченко
Сторінок: 437
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271